Бронювання в оборонці хочуть знизити до 85%: що відомо про проєкт

4 хвилин читання

Для українських підприємств оборонно-промислового комплексу можуть обмежити можливість бронювати працівників на рівні 85% замість 100%. Відповідний проєкт постанови, за інформацією виконавчого директора Української ради зброярів Ігоря Федірка, надійшов на погодження до Міністерства оборони. Представники галузі виступають проти такої ініціативи й ставлять під сумнів її обґрунтованість.

Бронювання в оборонці хочуть знизити до 85%

Що пропонують змінити в бронюванні

Як повідомив Ігор Федірко у Facebook, проєкт постанови передбачає встановлення ліміту бронювання на рівні не більше 85% для підприємств ОПК, які Міністерство оборони визначило критично важливими для функціонування економіки.

Читайте також: «А у Степана коли закінчується бронювання?» Майже в кожній компанії, з якою ми говорили про кадрові процеси, це питання звучить у той чи інший спосіб. І майже завжди відповідь шукають у таблиці, яку хтось оновлював десь минулого місяця.

За його інформацією, документ уже передали на міжвідомче погодження. Водночас, стверджує автор допису, виробники дізнаються про можливі зміни з документів, які отримують у межах цього процесу.

Федірко вважає, що рішення, яке безпосередньо впливає на кадрову політику оборонних підприємств, потрібно обговорювати з представниками галузі до його ухвалення.

Станом на момент публікації допису йдеться про проєкт постанови, а не про остаточно затверджену зміну правил бронювання.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чому виробники зброї виступають проти

На думку Федірка, скорочення частки заброньованих працівників може ускладнити роботу підприємств, які виготовляють озброєння та військову техніку для Сил оборони України.

До таких фахівців належать інженери, технологи, оператори обладнання, працівники складальних цехів, а також спеціалісти з випробувань і ремонту. Їхня робота безпосередньо впливає на можливість виконувати виробничі завдання та постачати продукцію війську.

За оцінкою автора допису, працівники оборонно-промислового комплексу становлять не більше 10% усіх заброньованих в Україні. Цю цифру він наводить як оцінку, а не як офіційно підтверджену статистику.

Виробникам уже зараз потрібні нові люди. А їм пропонують обирати, кого з наявної команди залишити без бронювання.
Ігор Федірко

Він також звертає увагу на те, що український ОПК розширює виробництво, запускає нові розробки та прагне збільшувати частку української зброї й комплектуючих. Для цього підприємствам потрібні не лише виробничі потужності, а й кваліфіковані працівники.

Чому в галузі ставлять під сумнів ліміт у 85%

Окреме питання, яке порушує Федірко, — обґрунтування запропонованого показника. Він закликає Міністерство економіки та довкілля пояснити, на яких розрахунках базується саме ліміт у 85% і чи оцінювали можливий вплив такого рішення на виконання оборонних контрактів.

На його думку, якщо мета змін полягає у протидії зловживанням із бронюванням, доцільніше перевіряти конкретні підприємства та підстави для надання відстрочки, а не встановлювати загальне обмеження для всієї галузі.

Як аргумент Федірко наводить дані Міністерства оборони: за його словами, 14% підприємств, які проходили перегляд критичності, не підтвердили відповідний статус. Автор допису вважає це свідченням того, що механізм перевірки вже працює.

Що це може означати для оборонного виробництва

Якщо запропоновані зміни ухвалять, підприємствам доведеться переглянути кількість працівників, яких вони можуть бронювати. Потенційні наслідки залежатимуть від остаточного тексту постанови, порядку її застосування та того, яких саме фахівців стосуватимуться обмеження.

Для виробників важливо, щоб кадрові рішення не створювали перешкод для виконання оборонних замовлень. Водночас остаточний вплив можливих змін на виробництво, строки постачання та забезпечення війська наразі неможливо оцінити без тексту погодженого документа й відповідних розрахунків.

Федірко заявив, що не підтримує зниження ліміту бронювання до 85%, 90% чи 95%. Він закликає пояснити економічні та кадрові підстави запропонованого рішення, а також оцінити ризики для оборонного виробництва.