Держава фінансує розробку дронів і забирає патент: чому так не можна і як роблять у світі
Держава фінансує розробку дронів через BRAVE1 — і може забрати патент на них. Чи можна так робити? Офіс ефективного регулювання (BRDO) проаналізував 11 юрисдикцій і НАТО, і відповідь скрізь однакова: ні. У США, Великій Британії, Ізраїлі, Франції, Фінляндії та ЄС права на оборонні інновації, створені за державні гранти, залишаються за розробником.
Повний текст дослідження опублікований на сайті BRDO. Воно реалізоване в межах проєкту EU4UA Defence Tech за фінансування ЄС.
«Розробник володіє»: чому перемагає така логіка
Базовий принцип, що повторюється від американського Bayh-Dole Act до умов Європейського оборонного фонду (EDF), звучить так: держава фінансує розробку, отримує безоплатну невиключну ліцензію для власних потреб — але патент лишається у компанії. Держава не стає власником, вона стає користувачем.
За даними BRDO, у більшості юрисдикцій діє саме такий підхід. США закріпили його законодавчо ще у 1980 році. За понад 40 років існування механізму march-in rights — права примусово забрати патент у разі кризи — його жодного разу не застосували.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Велика Британія пішла тим самим шляхом через стандарт DEFCON 705: «усі права ІВ, створені під час виконання контракту, належать виконавцю».
ЄС у регламенті EDF прямо фіксує: «Союз не має жодних претензій щодо прав ІВ».
Ізраїль додав унікальний елемент: компанія зберігає патент, але за умови сплати роялті державі з комерційних доходів і заборони передавати технологію за кордон без дозволу. Модель одночасно стимулює інновації і захищає національний інтерес.
Чому для України важливо зберегти інтелектуальні права за розробниками
В умовах високодинамічної війни технологічний цикл скоротився до місяців. Дрон, що є інноваційним сьогодні, через квартал може застаріти через ворожу адаптацію. Як зазначає BRDO, передання прав ІВ державі в такому середовищі не створює оборонної спроможності — важливе швидке впровадження, масштабування і постійна адаптація, а не накопичення прав на технології, що втратили актуальність.
Єврокомісія у своїй «Дорожній карті трансформації оборонної промисловості ЄС» 2025 року прямо посилається на Україну: досвід BRAVE1 і швидка інтеграція цивільних dual-use технологій у військові спроможності стали моделлю, яку Євросоюз хоче відтворити.
Жорстка модель «передай патент державі» означає, що приватні компанії втрачають мотивацію вкладати власні ресурси в подальший розвиток технології після завершення гранту.
Для залучення іноземних інвестицій відсутність приватних патентів створює іншу проблему. Зарубіжні фонди та партнери оцінюють IP як ключовий актив.
Проблема залучення інвесторів у сектор через юридичну непередбачуваність добре відома — цю тему на Speka вже аналізували на прикладі компанії Moodro.
Що варто запозичити: три інструменти
За висновками BRDO, оптимальна модель для України поєднує три елементи.
- Перший: IP залишається у розробника, держава отримує безоплатну невиключну ліцензію для оборонних потреб — як у США і Великій Британії.
- Другий: контроль за передачею технологій за кордон без окремого дозволу — ізраїльська практика, яка захищає безпекові інтереси без вилучення права власності.
- Третій: примусові механізми (march-in rights, Crown use, примусова ліцензія) зберігаються як «запобіжник» на критичні випадки, але є виключенням, а не нормою.
Окремий аспект — приєднання України до Європейського оборонного фонду: рішення Ради ЄС і Єврапарламенту від листопада 2025 року відкрило цю можливість. Участь у проєктах EDF автоматично означатиме роботу за правилами ЄС щодо IP — де права залишаються у розробника.