Бізнес під ракетами: хто став головним драйвером української економіки у 2026 році
Другий сезон рейтингу «Топ драйверів українського бізнесу» від The Page виявився значно жорсткішим, ніж можна було уявити на старті. Поки редакція збирала номінантів, український бізнес пережив нову хвилю руйнувань, логістичних проблем і ударів по інфраструктурі.
Але замість масового відступу — адаптація. Замість зупинки — перебудова. Компанії переносили сервери за кордон, змінювали логістичні маршрути, встановлювали захисні споруди та виходили на нові ринки.
The Page представляє результати рейтингу «Топ драйверів українського бізнесу — 2026». Це історії керівників, які не просто втримали свої компанії, а й продовжили розвивати бізнес у країні, де навіть стабільність давно стала конкурентною перевагою.
Топ-10 драйверів українського бізнесу: хто втримав позиції
Першу десятку рейтингу сформували керівники компаній, які продемонстрували найбільшу стійкість перед викликами 2026 року. Для багатьох із них цей рік став перевіркою не лише управлінських навичок, а й здатності швидко ухвалювати рішення в умовах прямої загрози.
Один із найгучніших ударів припав на Rozetka. 5 серпня, у день 21-річчя компанії, російські балістичні ракети зруйнували її головний автоматизований склад у Броварах. Попри втрату важливого логістичного об'єкта, компанія продовжила роботу й зберегла довіру клієнтів.
Мережа EVA після атак на Бровари перебудувала логістику. Крім того, її склади та магазини забезпечили автономним живленням.
«Нова пошта» тим часом зробила крок за межі українського ринку — у 2026 році компанія вийшла до США.
Платіжна компанія UPC обрала іншу стратегію захисту: завчасно перенесла ключові системи до європейських дата-центрів і хмарної інфраструктури. Це дозволило убезпечити платіжні сервіси від зупинки через потенційні атаки.
ОККО також інвестує в безпеку фізичної інфраструктури. Тимчасові захисні споруди вже встановили на понад 75 автозаправних комплексах. Наступна ціль компанії — збільшити їхню кількість до 120.
Усі ці кейси об'єднує одна річ: український бізнес більше не може дозволити собі просто реагувати на кризи. Потрібно прораховувати ризики наперед і мати план дій на випадок найгіршого сценарію.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Рейтинг журі: кого найвище оцінили експерти
Переможців визначали за результатами двох паралельних голосувань — експертного журі та читачів The Page.
Підсумковий рейтинг сформували за комбінованою системою оцінювання: 60% ваги отримали голоси журі, ще 40% — читацьке голосування.
Така модель дозволила врахувати як професійну оцінку управлінських результатів, так і суспільну підтримку бізнес-лідерів.
Окремо The Page публікує десятку найкращих за версією журі. Це керівники, які отримали найвищі оцінки від представників експертного середовища.
Редакція The Page та медіагрупа «Діджитал Економіка» подякували членам журі за участь, час і професійну експертизу.
Голосування читачів: хто отримав найбільшу підтримку
Попри меншу вагу читацького голосування у загальній формулі, саме воно стало визначальним для окремих учасників рейтингу.
Найбільшу підтримку аудиторії The Page отримав CEO UPC Антон Романчук. За нього віддали 9,19% усіх читацьких голосів — і це забезпечило йому перше місце за версією аудиторії.
Ще одна показова історія рейтингу — Сергій Сорокунський, засновник «Сапфір Агро» з Херсонщини. На тлі великих корпоративних брендів у першій десятці опинився фермер, який займається відновленням аграрної інфраструктури свого регіону.
Це нагадування, що український бізнес — не лише великі мережі, банки й технологічні компанії. Це також підприємці, які повертають до життя економіку територій, що найбільше постраждали від війни.
Як формували рейтинг: 100 бізнес-лідерів у довгому списку
Початковий список рейтингу налічував 100 учасників. Його сформували з двох джерел.
Приблизно половину номінантів запропонували самі компанії після оголошення відкритого збору анкет. Іншу половину визначили редакції видань медіагрупи «Діджитал Економіка», спираючись на власну експертизу.
До списку потрапили як керівники найбільших українських компаній, так і засновники молодих та невеликих бізнесів.
У фіналі важливим виявилося не лише те, хто посів перше місце. Сам факт участі в рейтингу показує, що підприємці продовжують інвестувати, розвивати команди й будувати компанії в Україні — попри війну, руйнування та невизначеність.
І це, мабуть, головний результат другого сезону «Топ драйверів українського бізнесу».
Повний список топ драйверів українського бізнесу 2026 дивіться у матеріалі The Page.