Артем Мороз про defense tech України: де інвестори зароблятимуть на зростанні
Український defense tech отримав перевагу, яку складно створити штучно: між проблемою на полі бою та наступною версією продукту може бути надзвичайно короткий цикл. Саме швидкість ітерацій, масштаб виробництва та перевірка технологій у реальних умовах формують інтерес міжнародного капіталу. Про те, як працює цей ринок, які ніші ще недооцінені та чому великі інвестиційні раунди залишаються складними, Артем Мороз розповів в інтерв’ю на Youtube-канал FORWARD with Valeriya Ionan.
Артем Мороз про український defense tech: чому Україна має інвестиційну перевагу
До оборонної індустрії Мороз прийшов із комерційної нерухомості. Він будував компанію, управляв готелями, а також допомагав стартапам виходити на міжнародні ринки й залучати фінансування.
У 2023 році Артем Мороз почав шукати спосіб застосувати цей досвід у defense tech і приєднався до Brave1, який тоді розвивав інвестиційний напрям.
На його оцінку, головна перевага України — здатність напряму з’єднувати реальні потреби фронту з розробкою нових технологій. Через це ефективність капіталу тут вища: один вкладений долар може давати більше технологічного результату, ніж у багатьох інших оборонних екосистемах.
Експерт Brave1 виділяє три довгострокові тренди. Перший — менше людей у найнебезпечніших зонах фронту й передавання частини завдань роботизованим системам. Другий — автономність. Третій — масштаб, адже сучасна війна потребує тисяч, а іноді й мільйонів одиниць техніки.
Тому ключове питання поступово зміщується від складності окремого виробу до здатності масово його виробляти, координувати й контролювати.
Brave1 та український defense tech: як 2500 компаній змінили роль кластера
Коли Мороз приєднався до Brave1, команда налічувала близько 30 людей і фактично відкривала консервативний оборонний ринок для підприємців без попереднього досвіду в defense tech.
Наступним етапом стала функція акселератора: допомога компаніям із ресурсами, інфраструктурою та прискоренням розробки.
Сьогодні роль Brave1 зміщується до балансування ринку. Дані дозволяють бачити, де вже сформувалася висока конкуренція, а які технологічні ніші залишаються недостатньо розвиненими, і відповідно спрямовувати туди ресурси.
Екосистема об’єднує близько 2500 компаній. Кількість виробників дронів в Україні, за озвученими в розмові даними, зросла приблизно із семи до 600.
Повністю скопіювати модель Brave1 в іншій країні, вважає Артем Мороз, неможливо. Окремі механізми відтворити реально, але не терміновість війни, яка змусила систему змінюватися з винятковою швидкістю.
Найшвидше необхідність таких змін, за його спостереженнями, розуміють країни Балтії та Північної Європи. Водночас держави з сильною власною оборонною промисловістю частіше роблять ставку на локальних виробників, тоді як країни зі слабшою індустріальною базою відкритіші до партнерства з Україною.
Інвестиції в defense tech України: як іноземному капіталу правильно зайти на ринок
Найпростіший шлях для іноземного інвестора — стати LP фонду, який уже працює в Україні, має репутацію та команду на місці.
Для активнішої моделі Brave1 може виконувати роль точки входу. За словами Мороза, кластер працює більш ніж із 400 інвесторами, VC-фондами, family offices і private equity структурами, допомагаючи їм знаходити компанії та формувати deal flow.
Одна закономірність повторюється постійно: фізична присутність в Україні покращує інвестиційні рішення. Інвестори на місці частіше раніше знаходять сильні компанії та можуть зайти за нижчими оцінками.
Причина не лише в доступі до deal flow. У defense tech особисту довіру важко побудувати через Zoom, а ринок змінюється настільки швидко, що процес, який у західній екосистемі може тривати рік, в Україні іноді вкладається в місяць.
Показовий приклад — фонд із Північної Європи, який починав фактично як волонтерська ініціатива. Його команда їздила на фронт, говорила з військовими та вивчала потреби. Після чотирьох інвестицій в Україні цей підхід масштабувався до фонду обсягом €100 млн.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Brave1 та інвестиції в defense tech: що заважає залучати раунди на $100 млн
Ціль Brave1 на 2026 рік — сприяти залученню $300 млн інвестицій. За попередній рік ішлося приблизно про $100 млн, ще роком раніше — про близько $40–50 млн.
Головний бар’єр для значно більших раундів — прогнозованість доходів.
Українська defense tech компанія може мати технологію, бойове застосування, IP і сильну команду, однак інвестору, який розглядає чек на рівні $100 млн, необхідно розуміти, якою буде виручка через три роки.
Водночас ринок поступово стає інституційнішим. Мороз говорить про перший IPO, першого unicorn, прихід інституційних інвесторів на кшталт DFC, посилення корпоративного управління, захисту IP та створення joint ventures за кордоном.
Артем Мороз про інвесторів США: чим український defense tech конкурує за капітал
Інвестиційний pitch Brave1 будується не навколо заклику підтримати Україну, а навколо цифр, технологій та ризику.
Під час road show у США команда відвідала шість штатів, а до заходів долучилися близько 3000 представників інвестиційної та оборонної індустрії. На одній із зустрічей на Мангеттені були представники структур, які сукупно управляли приблизно $12 трлн активів.
Ще раніше інвестиційна зустріч у Мюнхені завершилася угодою з українською компанією, яка виробляє двигуни для дронів. До особистої зустрічі перемовини з інвестором із Центральної Європи тривали близько року дистанційно, але не конвертувалися в угоду.
Для представника Brave1 цей кейс демонструє специфіку оборонного ринку: довіра й розуміння продукту значно швидше виникають під час особистого контакту.
Другий аргумент — технологічний ризик. Українські компанії можуть показувати продукти, що проходять перевірку в реальних бойових умовах. Для інвестора це зменшує ймовірність фінансувати технологію, яка врешті взагалі не запрацює.
При цьому оцінки українських компаній залишаються нижчими, оскільки ризики країни вже закладені в їхню вартість.
Український defense tech і НАТО: чому Мороз не радить поспішати з dual-use
Одна з типових помилок іноземних інвесторів — намагання якомога раніше перевести оборонну технологію в цивільний сектор.
Артем Мороз вважає такий підхід передчасним.
Країни НАТО перебувають у фазі переозброєння, а одна з найбільш консервативних індустрій світу проходить масштабну технологічну трансформацію. Для українських компаній це означає можливість спочатку зайняти позиції на великому оборонному ринку, а вже потім шукати цивільні застосування.
Змінюється й сама оборонна доктрина. У лютому 2022 року росія наступала великими колонами танків. Тепер значно більшу роль відіграють дрони та ракети.
У Чорному морі Україна без традиційного великого флоту змогла ефективно застосувати морські дрони. Після появи засобів протидії почався новий цикл розробок — постійна технологічна гра між атакою та захистом.
Саме тому цінність defense tech компанії полягає не лише в одному продукті. Вона також у команді та процесах, які дозволяють безперервно створювати наступні ітерації.
У що інвестувати в defense tech України: 5 напрямів від Артема Мороза
Серед напрямів, які Мороз вважає особливо перспективними, виділяються п’ять:
- компоненти для безпілотних систем — Україна може стати постачальником для європейських та американських оборонних компаній;
- автономність — один оператор має поступово отримати можливість контролювати кілька безпілотних систем;
- ППО та дрони-перехоплювачі — Shahed стають швидшими, зокрема завдяки реактивним двигунам, тому перехоплювачам потрібні швидкість та автономність;
- intelligence та ШІ — аналіз великих масивів бойових даних і прискорення ухвалення рішень;
- UGV — наземні роботизовані системи для логістики, евакуації та потенційно бойових завдань.
Показовий кейс — молодий засновник, який розробляє дешеву ракету для перехоплення Shahed. У березні 2025 року він був готовий віддати 50% компанії, щоб отримати потрібне фінансування.
Після виходу до інвесторів засновник залучив необхідну суму лише за 5% частки. Команда продовжила розробку й перейшла до бойових випробувань ракети.
UGV та ШІ в defense tech України: де найбільший потенціал на 12–24 місяці
Наземні роботизовані комплекси залишаються менш розвиненими, ніж UAV, тому Артем Мороз бачить у цьому сегменті особливо значний потенціал на горизонті 12–24 місяців.
В Україні працює приблизно 200 UGV-компаній. Ринок уже консолідується: близько п’яти гравців можуть контролювати приблизно 70% сегмента.
Для growth-інвестора це можливість дивитися на сформованих лідерів, які вже створюють міжнародні joint ventures і потребують капіталу для експансії. Для венчурного інвестора — шукати вузькі ніші.
Одна з компаній, яка спеціалізується на евакуації за допомогою UGV, приблизно за шість місяців побудувала бізнес, почала працювати на фронті, отримала замовлення та вийшла на залучення близько €1 млн для масштабування.
ШІ вже застосовується у last-mile targeting, автономності та ППО, але технології ще не всюди зрілі. Туман, хмари та дим можуть суттєво знижувати ефективність автоматичного виявлення й наведення.
Саме ці невирішені технологічні задачі формують додатковий інвестиційний простір.
Battle-tested defense tech України: як інвестору не купити маркетинг замість технології
Сам факт того, що компанія тестувалася в Україні, ще не означає, що її продукт справді battle-tested.
Мороз радить під час due diligence перевіряти:
- скільки одиниць продукту реально розгорнуто;
- з ким саме працює компанія;
- чи використовується технологія системно, а не в межах одного тесту;
- чи має виробник в Україні сервісний та R&D-центр.
Навіть успішне одноразове випробування не гарантує, що продукт залишиться актуальним через кілька місяців. Технології й вимоги фронту змінюються постійно.
Експерт Brave1 вважає, що українська перевага в швидкості ітерацій не зникне одразу після завершення активної фази війни. Накопиченого backlog розробок може вистачити ще на 5–10 років.
Наступним джерелом переваги можуть стати ветерани з практичним розумінням сучасної війни, які перейдуть до оборонних компаній і принесуть туди досвід фронту.
Артем Мороз про майбутнє defense tech України: після early stage потрібні мегараунди
За оцінкою, наведеною Морозом, торік Україна залучила 50% усіх early-stage інвестицій у defense tech у Європі разом із Великою Британією.
Тепер екосистемі потрібен наступний крок — великі інституційні раунди, міжнародне масштабування та оборонна індустрія, здатна стати одним із драйверів економічного відновлення України.
Головний актив українського defense tech уже не окремий дрон, ракета чи алгоритм. Це система швидких ітерацій, у якій бойовий досвід, інженери, виробництво й капітал постійно впливають одне на одного.
Для іноземного інвестора це змінює саму логіку рішення: оцінювати потрібно не лише сьогоднішній продукт, а й здатність команди залишатися актуальною після десятків наступних технологічних циклів.