Антарктичний лід підказує, де Земля була 80 тис. років тому і де вона зараз: що це означає
Антарктичний лід зберіг не тільки кліматичну історію Землі. Він виявився картою галактичного маршруту. Вчені з Гельмгольц-центру Дрезден-Росендорф знайшли у 295 кілограмах льоду кілька атомів рідкісного ізотопу, і тепер можуть сказати точніше, де саме у Чумацькому Шляху знаходиться наша планета, пише Science Alert.
Що антарктичний лід говорить про історію Землі
- Команда науковців проаналізувала зразки, зібрані в рамках Європейського проекту з льодових кернів EPICA.
- Вони розтопили антарктичний лід, відфільтрували залишок і порахували атоми заліза-60 — ізотопу, який на Землі природним шляхом не утворюється. Його виробляють лише наднові, вибухи зірок на межі смерті.
- Залізо-60 має відносно короткий для геологічних масштабів період напіврозпаду, 2,6 млн років.
- Все, що потрапило в склад Землі під час її формування 4,5 млрд років тому, розпалося ще до появи динозаврів.
- Будь-який атом цього ізотопу, знайдений сьогодні, зʼявився вже після того, як планета сформувалась. Буквально, це пил мертвих зірок, що осів на нашій планеті нещодавно.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Що залізо-60 розповідає про сьогоднішнє розташування Землі
- Зразки льоду, що датуються від 40 тис. до 81 тис. років тому, показали концентрацію заліза-60 вищу за фоновий рівень від космічних променів.
- Але ключова деталь в іншому: у льоді 40-80-тисячолітньої давнини заліза-60 менше, ніж у снігу останніх десятиліть. Концентрація зростає з наближенням до сьогодення.
- Це узгоджується з тим, що Сонячна система зараз проходить крізь Локальну міжзоряну хмару. Це структура з газу, пилу й плазми, засіяну матеріалом наднових.
- Лід показує, що спочатку ми рухалися через розріджений край хмари, а потім увійшли в щільнішу ділянку, і перебуваємо в ній досі.
Раніше ми писали про іншу космічну підказку про смерть зірок: вчені вивчали магнітні поля білих карликів і відновлювали мільярдорічну зіркову біографію.
Те, що вдалося зробити команді науковців, — показати структуру хмари зсередини, не з телескопа, а з матеріалу, що буквально лежить під ногами на іншому кінці планети.
295 кілограмів льоду, кілька десятків атомів ізотопу і маршрут планети довжиною у десятки тисяч років крізь галактичний пил. За точністю це нагадує, як за хімічним складом річкової води можна встановити, крізь які породи вона пройшла. Тільки «ріка» тут — Сонячна система, а «береги» — залишки наднових, що вибухнули мільйони років тому.
Питання про точне походження Локальної міжзоряної хмари залишається відкритим. Але нова міжзоряна комета 3I/ATLAS, що наближається до Землі і містить аномально високий вміст нікелю та заліза, додає ще один штрих до загальної картини: міжзоряне середовище активніше взаємодіє з нашою системою, ніж вважали раніше.