Ajax і Stfalcon відновили застосунок «Повітряна тривога» за дві години після кібератаки: як це вдалося
Застосунок «Повітряна тривога» зазнав кібератаки: вночі користувачі отримували хибні сповіщення про радіаційну небезпеку, хімічну атаку та вуличні бої. Команди Ajax Systems і Stfalcon зупинили сервіс і відновили роботу за дві години, дані користувачів у безпеці, повідомили у пресслужбі «Повітряної тривоги».
Що сталося із застосунком «Повітряна тривога» вночі
- Застосунок, яким в Україні користуються мільйони, протягом кількох годин видавав сповіщення, які не мали стосунку до реальної обстановки.
- Люди бачили у телефонах попередження про радіаційну небезпеку, хімічну атаку та вуличні бої.
- Команди розробника Ajax Systems та IT-компанії Stfalcon, яка співтворить застосунок, разом із профільними службами та міністерствами відключили push-сповіщення і тимчасово зупинили сервіс.
- На повне відновлення пішло близько двох годин. Зараз на карті доступні жовтий і червоний рівні небезпеки — дронова загроза та масована дронова чи ракетна атака відповідно.
- Push про тривоги знову приходять, а відображення цілей на карті розробники ще добудовують.
- Нагадаємо, карта орієнтовного руху російських ракет і дронів з'явилась у застосунку раніше і стала однією з найпомітніших функцій.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Водночас, Ajax не відповів на питання редакції Speka про те, чи команда розробників ідентифікувала, хто і як здійснив злам застосунку; чи нейтралізували bad actors; що наразі зроблено, щоб убезпечити застосунок від нових зламів.
Чи витекли дані користувачів із застосунку «Повітряна тривога»
Пресслужба наголошує: застосунок не зберігає і не передає персональних даних, геолокації чи іншої особистої інформації.
Повідомлення про злам акаунтів чи телефонів — неправда. Якщо хтось у паніці видалив застосунок, його можна встановити заново через App Store або Google Play.
Команда вже працює над посиленням захисту, щоб подібна історія не повторилася.
«Повітряна тривога» — не просто мобільний застосунок, а частина цивільної інфраструктури сповіщення, яку Ajax Systems розвиває разом із Мінцифрою з 2022 року. Атака на такий сервіс — удар не по приватності, а по довірі: якщо користувач бачить фейковий сигнал про хімічну атаку, він може або панікувати, або почати ігнорувати реальні сповіщення. І те, і інше коштує життів.
Інцидент знову піднімає питання відповідальності та захисту критичних цивільних сервісів. Нагадаємо, в Україні діє Закон №4336, який прописує персональну відповідальність керівників і CISO за реагування на кіберінциденти, зокрема вимогу своєчасно повідомляти CERT-UA.
Для українського ринку цивільних безпекових додатків це сигнал: кіберстійкість перестає бути темою «для айтішників» і стає базовою вимогою до будь-якого сервісу, що працює з мільйонами користувачів під час війни.