CEO «Аеробавовни»: знищення американського аеростата в Ербілі стало уроком для України

4 хвилин читання

Українська компанія «Аеробавовна», перший і єдиний вітчизняний серійний виробник мобільних аеростатних комплексів військового призначення — цього тижня опинилась одразу в кількох новинних приводах: потрапила до списку цілей рф, залучила інвестиції від американського синдикату та представляє продукцію на міжнародній оборонній виставці MSPO у польському Кельце (6-11 вересня).

CEO «Аеробавовни»: знищення американського аеростата в Ербілі стало уроком для України. Фото компанії

Виставка MSPO як привід для аналізу

Напередодні відкриття виставки MSPO компанії Юрій Висовень, CEO і співзасновник «Аеробавовни», опублікував у блозі компанії аналіз знищення американського аеростата TARS (Tethered Aerostat Radar System) над Ербілем в Іраку. 

Читайте також: Лондон виділяє £100 млн на протиповітряну оборону України саме тоді, коли запаси Patriot вичерпуються, а Зеленський попереджає: війна продовжиться і взимку.

За даними курдського видання Rudaw, на яке посилається Висовень, аеростат знищили в ніч на 2 вересня 2026 року під час атаки безпілотниками й ракетами КВІР (Корпусу вартових ісламської революції) по базі США в міжнародному аеропорту Ербіля. Удар по тому самому об'єкту став вже другим, наземну інфраструктуру аеростата спалили ще в липні.

Юрій Висовень
CEO і співзасновник компанії «Аеробавовна»

Наша власна робота йде в протилежному напрямку від однієї великої платформи. В Україні ми оперуємо малими прив'язними аеростатами (5-25 кг корисного навантаження, висота 500-1000 м, розгортання за 7-60 хвилин), розосередженими по багатьох позиціях, а не сконцентрованими на одній. Втрату одного вузла замінюють зі складу – і мережа продовжує працювати

Він протиставляє цю модель дорогій американській системі, заміна якої разом з радаром коштує сотні мільйонів доларів і місяці підготовки.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чому «Аеробавовна» опинилася до списку цілей рф

Минулого тижня «Аеробавовна» вперше з'явилася в російських зведеннях про удари по конкретних українських підприємствах, написав Висовень у LinkedIn: 

«Від липня росіяни почали називати конкретні компанії, які нібито уразили. За останні два місяці лідирує «Мотор Січ», за нею йдуть Fire Point і «Антонов». І одна почесна згадка нашої компанії сьогодні». 
Юрій Висовень, CEO і співзасновник «Аеробавовни»

За даними моніторингу заяв рф, «Аеробавовна» потрапила до списку цілей 1 вересня 2026 року, зі формулюванням «аеростати для доставки та забезпечення управління БпЛА великої і середньої дальності». 

Автори моніторингу окремо застерігають, що місто у списку – ознака заявлених, а не підтверджених влучань, тому що формулювання МО рф регулярно не збігаються з фактичними наслідками.

Свіжі інвестиції та участь у Brave1

В квітні 2026 року кластер оборонних технологій Brave1 повідомляв, що «Аеробавовна» залучила фінансування від Pravo Ventures, заснованого у Вашингтоні оборонного синдикату. 

Компанія, офіційний резидент Brave1, пройшла верифікацію технології експертами Міноборони, отримала грантове фінансування на ранніх етапах розвитку.

Її комплекс АВ12ТС пройшов кодифікацію Міноборони й доступний до замовлення підрозділами за е-Бали через Brave1 Market, DOT-Chain Defence та програму «Армія дронів.Бонус». Подібні платформи Brave1 регулярно представляє й серед інших розробок українських РЕБ та РЕР-систем.

Які аеростати компанія пропонує військовим

З заснування у червні 2023 року «Аеробавовна» близько 30 фахівців команди виробили аеростатні системи для понад 50 підрозділів Сил оборони. Їх активно використовують ЗСУ, ССО, ГУР і Нацгвардія, а компанія заявляє про понад 100 000 годин сумарного нальоту й місії безперервної роботи до чотирьох місяців.

Лінійка охоплює три моделі:

  • Мобільний АВ12ТС розгортається за сім хвилин, несе до 5,66 кг корисного навантаження на висоті до 700 м і тримається в повітрі до трьох діб без дозаправки. 
  • Стаціонарний АВ20DMN розгортається до 30 хвилин, піднімає до 8 кг на висоту до 1000 м. 
  • Найбільша модель АВ70PSN розгортається до години, піднімає до 25 кг корисного вантажу на висоту до 500 м і живиться з землі. 

Всі моделі витримують вітер до 15 м/с, а для наповнення переважно використовують гелій, хоча компанія вже тестувала й водень у польових умовах. 

Максимальна підтверджена висота підйому – 1000 метрів, а вантажопідйомність лінійки загалом – від 4 до 40 кг, з планами на більші моделі в майбутньому.

Ключові сценарії застосування: ретрансляція зв'язку для FPV-дронів (збільшує радіус передачі сигналу до 20-32 км), радіоелектронна розвідка та РЕБ, а також ретрансляція для наземних роботизованих комплексів.