20 компаній в Україні розробляють реактивні дрони-перехоплювачі: що відомо

3 хвилин читання

В Україні одночасно 20 компаній розробляють реактивні дрони-перехоплювачі. Про це повідомляє Defender Media з посиланням на державний кластер Brave1. Усі команди перебувають на різних стадіях: від концепту до прототипу.

20 українських компаній розробляють реактивні дрони-перехоплювачі: чому саме зараз. Фото: Міноборони 

Чому саме зараз стільки компаній розробляють дрони-перехоплювачі 

  • Поштовхом до розробки стала нова тактика росії: впровадження реактивних версій дронів типу «шахед».
  • За даними радника президента Сергія «Флеша» Бескрестнова, у липні Україну атакувало приблизно 1500 таких безпілотників. 
  • У серпні цифра зросла до понад 2500, тобто майже вдвічі за один місяць. 
  • Реактивний «шахед» летить значно швидше за пропелерний аналог, що різко знижує ефективність наявних засобів перехоплення. 
  • Традиційні зенітні ракети коштують у десятки разів дорожче самого дрона-цілі, тож перехоплювати реактивний рій ракетами, економічно збиткова стратегія.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: росія протягом ранку та дня 15 жовтня атакувала Україну 138 ударними безпілотниками, зокрема 90 реактивними. Українська протиповітряна оборона збила або подавила 125 дронів, серед яких 79 реактивних, повідомили Повітряні Сили ЗСУ.

Від стартапу до серійного виробництва: як 20 команд створюють перехоплювачі 

Brave1 не розкриває назви всіх 20 компаній і не уточнює, скільки з них вийшли на етап льотних випробувань. 

Кластер фіксує сам факт: фокусна робота над швидкісними перехоплювачами активізувалася саме як відповідь на реактивну загрозу, що означає, що більшість команд оборонних компаній стартували відносно недавно і одночасно конкурують за одну й ту саму технічну нішу.

Паралельна розробка 20 продуктів у тій самій категорії, типова ознака раннього ринку без лідера. У схожій ситуації перебувала українська індустрія FPV-дронів у 2022-2023 роках: з десятків виробників до серійного масштабу дійшли одиниці.

Масштаб розробки свідчить про реальну держзамовницьку перспективу: Brave1 не фінансує проєкти без потенціалу закупівлі. Однак швидкість від прототипу до контракту в українській оборонці вимірюється місяцями за умови успішних польових тестів. При атаках понад 2500 реактивних безпілотників на місяць кожен тиждень затримки — це реальні втрати інфраструктури.

Окремим викликом залишається вартість самого перехоплювача: щоб замінити дорогу зенітну ракету, реактивний перехоплювач має коштувати порівнянно з ціною цілі, тобто в межах кількох тисяч доларів за одиницю. Жодна з 20 команд публічно не назвала цільової собівартості.