10 років електронному декларуванню: від Гаврилової й Омеляна до «Мідаса» та «Карфагена»
Мільйони доларів у звичайних диванах, елітна нерухомість на лазурових узбережжях, золоті зливки та розкішні автопарки, оформлені на далеких родичів — за десять років існування системи електронного декларування українці побачили сотні епізодів прихованого багатства можновладців.
У 2026 році виповнюється рівно 10 років від запуску е-декларування в Україні. За цей час журналістські розслідування, перевірки НАЗК та робота антикорупційних органів (НАБУ, САП, ДБР) допомогли виявити прихованого майна на мільярди гривень. Проте шлях від гучного викриття до реального вироку суду виявився значно складнішим.
Три класифікації порушень та роль ЗМІ
У правовому полі справи щодо прихованого майна розділяють за трьома основними напрямами:
- Недостовірне декларування: внесення фейкових даних або прямое приховування статків, які посадовець мав внести до звіту.
- Незаконне збагачення: придбання активів, вартість яких суттєво перевищує будь-які офіційні доходи.
- Ухилення від сплати податків: окремий склад злочину, що вимагає доведення невиконання податкових зобов'язань.
Важливо, що рушієм більшості резонансних розслідувань ставали саме журналісти. Публікації в медіа запускали офіційні перевірки НАЗК та ставали підставою для кримінальних проваджень.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Перші гучні справи: розвалені обвинувачення та рішення КСУ
Перша хвиля розслідувань після запуску е-декларування зіштовхнулася з юридичними прецедентами, які дозволили багатьом фігурантам уникнути покарання.
- Лідія Гаврилова (Держаудитслужба): У 2018 році НАБУ виявило у посадовиці незадекларованих статків на 10 млн грн (квартира в Києві, золоті зливки, позашляховик та $112 тис. готівкою). Справу про незаконне збагачення закрили у 2019 році, а щодо недостовірного декларування — у 2020-му через сплив строків давності.
- Володимир Омелян (Ексміністр інфраструктури): Звинувачувався у приховуванні позашляховика BMW X5, готівки та статків на мільйони гривень. Епізод щодо незаконного збагачення розвалився після скасування відповідної статті Кримінального кодексу, а провадження щодо декларування закрили за строками давності у 2020 році.
- Геннадій Бобов (Ексдепутат): Приховав нерухомість у Швейцарії вартістю 2,32 млн франків та фінансові зобов'язання на 52 млн грн. Затверджену угоду про визнання вини згодом скасували через рішення Конституційного Суду.
Роль Конституційного Суду: У лютому 2019 року КСУ визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення, що змусило НАБУ закрити 65 проваджень на понад 500 млн грн. А в жовтні 2020 року КСУ тимчасово скасував відповідальність і за недостовірне декларування. Хоча згодом відповідальність відновили, багато справ було втрачено назавжди.
Оформлення на родичів: як маскували майно посадовці
Найпопулярнішою схемою легалізації статків залишалося оформлення елітної нерухомості та автопарків на матерів, дружин чи цивільних партнерів.
- Сергій Шахов: Журналісти виявили у цивільної дружини нардепа 13 київських квартир, 27 земельних ділянок та десятки інших об'єктів загальною вартістю десятки мільйонів гривень. Справу передали до ВАКС, але розгляд зупинили через розшук депутата, який виїхав за кордон.
- Андрій Клочко: Після розслідування про «маму-тесловодку» та майно родини на 25 млн грн нардеп отримав підозру від НАБУ. Справа про незаконне збагачення на 11,3 млн грн розглядається у суді.
- Євген Борисов (Одеський воєнком): Розслідування про віллу в Іспанії та люксові авто родинного оточення вилилося у 4 кримінальні справи з сумами незаконного збагачення та легалізації на понад 140 млн грн. Справи перебувають у судах.
- Денис Галушко: Заступник Борисова оформлював на бабусю дружини, матір та тещу будинки й авто на 37,7 млн грн. Триває розслідування.
Перевалом війни та відновлення декларування
Після початку повномасштабного вторгнення обов'язкове декларування тимчасово призупинили з міркувань безпеки, а публічний доступ до реєстрів відновили лише наприкінці 2023 року. Це спричинило нову хвилю резонансних справ стосовно майна, набутого вже під час війни.
- Павло Кириленко (Голова АМКУ): звинувачується в оформленні на родичів дружини 21 об'єкта нерухомості та авто на загальну суму 72,1 млн грн. Справа слухається у ВАКС.
- Ілля Вітюк (Екскерівник кібербезпеки СБУ): отримав підозру через квартиру дружини в елітному ЖК Києва. Слідство вважає, що з 21,6 млн грн вартості житла понад 8,8 млн грн не мають законного походження.
- Тетяна Крупа (МСЕК): обшуки виявили майже $6 млн готівкою, а НАБУ і згодом САП висунули підозру в незаконному збагаченні та легалізації на 160 млн грн. Справу передано до ВАКС.
- Ірина Кормишкіна (Ексдепутатка): одне з нечисленних проваджень, що завершилося остаточним вироком. За угодою про визнання винуватості вона сплатила 20 млн грн до бюджету та 2 млн грн на ЗСУ, отримавши умовний термін.
Операції «Мідас», «Карфаген» та нові розслідування
Останні гучні викриття показують, що антикорупційні органи все частіше виходять на незадекларовані статки через розслідування системних корупційних схем.
- Операція «Мідас» (Схеми в «Енергоатомі»): розслідування викрило офшорні структури на Маршаллових Островах та трасти у Сент-Кітс і Невісі, через які виводилися мільйони доларів. У межах справи підозри отримали колишній міністр енергетики Герман Галущенко (приховав статків та витрат на понад 55,5 млн грн) та ексвіцепрем'єр Олексій Чернишов.
- Ольга Стефанішина (Ексчиновниця): отримала підозру у незаконному збагаченні на 13,9 млн грн через фактичне володіння двома квартирами, оформленими на подругу, та користування незадекларованим авто. Матеріали відкрито стороні захисту.
- Операція «Карфаген» (Сергій Кропива): заступника департаменту ОГП викрили на прикритті тіньових колцентрів та легалізації 89,9 млн грн. Загальне майно родини оцінюється у 120 млн грн.
Читайте повну статтю про десятирічний підсумок боротьби з прихованими статками посадовців на сайті The Page.