А для чого мені робот: топ-10 питань про роботизацію від українського бізнесу

Якщо ще кілька років тому бізнес цікавився роботами скоріше як маркетинговим інструментом або красивою фішкою для сайту, то для учасників форуму Industrial Evolution розмова перейшла до площини стратегічного виживання:

Про критичну нестачу рук на форумі говорили практично всі, від локальних брендів харчової промисловості до великих заводів машинобудування

1. Чи бувають випадки, коли роботизація підприємству взагалі не потрібна?

Таких випадків більше, ніж здається. По-перше, на конкретному виробництві може не бути процесу, який легко роботизується з прийнятною окупністю. По-друге – питання завантаження.

Реальний кейс: до команди PROFI звернулося підприємство з потребою ремонтувати великогабаритні металеві деталі. Задача важка для людей – здавалося б, напрошується роботизація. Але коли розібрали процес, виявилося: таких деталей потрібно близько чотирьох на день. Робот був би завантажений менше половини зміни. Тому роботизацію відклали.

Найчастіше роботизацію відкладають через недостатнє завантаження обладнання. Якщо робот простоюватиме значну частину часу, інвестиції окупатимуться значно довше.

2. Як власнику відрізнити: у нього на заводі криза через брак людей, чи «криво» організовані поточні процеси?

Роботизація не замінює управління виробничими процесами. Якщо всередині цеху існують організаційні проблеми, вони залишаться помітними і після автоматизації.

3. Якщо бюджет обмежений – яку операцію роботизувати першою?

Підписуйтеся на наші соцмережі

Операція має бути максимально зрозумілою у виконанні та повторюватися якомога частіше. Саме ця комбінація дає найшвидшу окупність, демонструє потенціал роботизації і вчить команду працювати з новим обладнанням. Складніші сценарії – це вже наступний крок.

4. Які приховані витрати зазвичай забувають закласти в бюджет проєкту роботизації і чому через це «пливе» окупність?

Найпоширеніша помилка – ототожнення вартості робота з вартістю всього проєкту роботизації. Вартість самого робота – лише частина загального бюджету. Значну частку можуть складати захвати, системи безпеки, конвеєри, програмування та інтеграція.

Нещодавній кейс PROFI: клієнт хотів доавтоматизувати палетизаційне рішення – додати автоматичне підведення та відведення палет. Конвеєрна система, яка мала доповнити вже встановленого робота, виявилася дорожчою за самого робота. Оскільки конвеєри та системи безпеки часто проєктуються індивідуально під геометрію конкретного цеху, їхня вартість через кастомну інженерію може перевищити ціну серійного маніпулятора.

5. Чи є в Україні приклади роботизації, які повністю провалилися? Чому так стається і хто винен – інтегратор чи замовник?

За спостереженнями команди PROFI Robotics, невдалі проєкти найчастіше мають схожий сценарій: підприємство придбало роботизований комплекс, який певний час працював, однак програмне забезпечення потребувало оптимізації. Коли виникла потреба доопрацювати систему, з'ясувалося, що зробити це нікому. У результаті обладнання простоює, а інвестиції не приносять очікуваного ефекту.

6. Чи здатна роботизація реально компенсувати дефіцит зварювальників та операторів в Україні?

Поставити робота не дорівнює закрити кадрову проблему, але допомогти він може.

Робот знімає з власника залежність від того, чи вийде людина завтра на роботу, чи захворіє, чи звільниться. Один роботизований комплекс може виконувати значний обсяг типових зварювальних операцій, зменшуючи потребу в ручній праці.

Про повну заміну людей на виробництві в українських реаліях не йдеться. Ситуації, де три людини обслуговують чотири поверхи, – це не про нас сьогодні.

7. Де сьогодні складніше знайти людину – за звичайний верстат чи на обслуговування робота?

На практиці підприємства дедалі частіше стикаються з тим, що знайти досвідченого токаря чи зварювальника складніше, ніж підготувати оператора роботизованого комплексу.

Звісно, постійно вчити людей з нуля — це окремий виклик для менеджменту. Проте логіка сучасного програмного забезпечення роботів спрощена. Навчити середньостатистичного працівника цеху бути оператором комплексу не дуже складно, і це значно швидше, ніж роками шукати дефіцитного вузькоспеціалізованого фахівця.

8. Чи реально роботизувати дрібносерійне виробництво, де номенклатура виробів змінюється щодня?

Розмір бізнесу не визначає доцільність роботизації – визначає характер процесу.

Два приклади від PROFI:

За сучасних інструментів програмування переналаштування робота може займати значно менше часу, ніж виконання операції вручну, якщо процес залишається стандартизованим. Але лише тоді, коли номенклатура змінюється в межах передбачуваного процесу.

9. Які ознаки того, що інтегратор намагається «впарити» залізо замість того, щоб розв'язати проблему бізнесу?

Є кілька сигналів, які допоможуть розпізнати підхід інтегратора та не злити бюджет проєкту:

10. Що ви робите, якщо клієнт хоче купити робота, «бо у конкурентів уже є», але математика проєкту показує чистий мінус?

Робот як імідж-інструмент – цілком легітимна ціль. Проблема виникає тоді, коли замовник декларує підвищення продуктивності, а математика цього не підтверджує. У такому разі чесний інтегратор зобов'язаний сказати про це прямо і дати клієнту самому прийняти рішення.

Роботизація вже перестає бути інструментом лише великих підприємств. Український бізнес дедалі частіше розглядає її як спосіб підтримати стабільність виробництва, компенсувати дефіцит кадрів і підвищити продуктивність. Саме тому питання сьогодні стосуються не стільки вибору конкретної моделі робота, скільки економіки проєкту, готовності процесів до роботизації та відповідальності інтегратора за результат.