«Зоряні війни-2»: програма Трампа з протиракетної оборони змінила назву з Iron Dome на Golden Dome
У січні президент США Дональд Трамп підписав указ про розробку нової системи реагування на повітряні загрози, яка спершу називалась співзвучно з ізраїльською системою ППО «Залізний купол». Нещодавно проєкт перейменували у «Золотий купол». Що стоїть за назвою та у чому зміна безпекової парадигми США, розповідаємо у матеріалі.
Які причини перейменування проєкту у «Золотий купол»:
Хоча Трамп відомий своїм грандіозним перейменуванням речей, зокрема Мексиканської затоки, яка тепер офіційно відома в США як Затока Америки, а також вподобаннями до золотих і розкішних прикрас, таких як ті, які часто прикрашають його квартири та будівлі, ймовірно, причиною перейменування є прагнення уникнути двозначностей.
Проєкт з офіційною назвою The Iron Dome for America (Залізний купол для Америки) став одним із перших наказів Трампа. Це вимога протягом 60 діб сформувати концепт національної системи протиракетної оборони.
Причини перейменування, про яке стало відомо після 20 лютого офіційно не коментуються. Водночас у цьому контексті назва Iron Dome абсолютно не стосується ізраїльської системи ППО, оскільки тут йдеться насамперед про концепцію перехоплення балістичних та гіперзвукових ракет та системи раннього оповіщення у космосі. Окрім цього назва Iron Dome є торгівельною маркою, яка зареєстрована Бюро з патентів та товарних знаків США. Вона належить розробнику та виробнику системи ППО Rafael Advanced Defense Systems.
Що передбачає проєкт «Золотий купол»
Підписуйтеся на наші соцмережі
Відповідно Агентства протиракетної оборони США (MDA), «Золотий купол» буде не простою адаптацією ізраїльського «Залізного купола», а комплексною, багаторівневою системою захисту.
Система буде протидіяти загрозам від балістичних, гіперзвукових і вдосконалених крилатих ракет, одночасно використовуючи мережу гіперзвукових і балістичних космічних датчиків стеження для виявлення та відстеження загроз у режимі реального часу.
Він включатиме ракети-перехоплювачі, які можуть знищувати ракети на етапі їх запуску, «розповсюджену космічну архітектуру Warfighter» для координації відстеження в реальному часі та некінетичні засоби захисту, такі як радіоелектронна боротьба, зброя спрямованої енергії (лазери) та кібер- можливості.
Інтеграція передових систем космічного базування, які є ключовими для раннього виявлення та перехоплення загроз, є центральною частиною ініціативи «Золотий купол».
Виконавчий наказ дає міністру оборони Піту Гегсету лише 60 днів, щоб представити шлях до реалізації всього цього та потенційно інших засобів. Управлінню та бюджету також доручено сформулювати кошторис витрат у бюджет на 2026 фінансовий рік.
Чому Америка розбудовує ППО та чому програма «Золотий купол» це повернення «Зоряних війн» Рейгана
Трамп оприлюднив обіцянку побудувати на той час «залізний» купол довкола США ще під час своєї передвиборчої кампанії. І це відображає насправді дуже реальні загрози США.
Зараз американське небо переважно охороняють ескадрильї винищувачів ВПС США, яким доручено виконувати цю спеціальну місію та мають навчених пілотів. Тобто якими б не були деталі того, що насправді обіцяє Трамп, проблема, яку він намагається вирішити є реальною, особливо зі швидко зростальною загрозою, яку становлять крилаті ракети та безпілотники. Навіть відносно дешеві екземпляри цих систем можуть літати на величезні відстані та завдавати ударів із високою точністю.
Трамп наголосив на запропонованому проекті протиповітряної та протиракетної оборони у своїй промові 18 липня після офіційного висунення кандидатом від Республіканської партії на президентських виборах у США 2024 року. У своєму виступі він також провів порівняння між своїм «Залізним куполом» і Стратегічною оборонною ініціативою (SDI), яка розпочалася за президента Рональда Рейгана в 1980-х роках.
Критики глузливо прозвали тодішню програму «Зоряними війнами». SDI був багатокомпонентним планом протиракетної оборони, який передбачав низку наземної та космічної зброї, починаючи від фізичних перехоплювачів і закінчуючи більш новими варіантами, такими як лазерні перехоплювачі чи супутники з невеликими ракетами, разом із датчиками та мережами зв’язку для захисту Сполучених Штатів від загрози радянського ядерного удару.
SDI ніколи не наблизився до досягнення своїх амбітних цілей, але науково-дослідна робота над його компонентами призвела до важливих кроків вперед у різних технологіях. Президент Білл Клінтон офіційно припинив роботу SDI в 1993 році.
Тодішній проєкт вимагав доволі значної кількості супутників, а з ними й ракетоносіїв для їх виведення на орбіту. Це одна з проблем, яку вдалось вирішити. Зокрема SpaceX має напрацьований алгоритм із виведення тисяч мініатюрних супутників на низьку орбіту. А також вже активно тестує Starship, який може переносити фантастичні 100-150 тонн корисного вантажу.
Ключовою особливістю нового проєкту стане оперативна сумісність, яка гарантуватиме можливість інтеграції Golden Dome з наявними засобами протиракетної оборони США, такими як наземна система протиракетної оборони (GMD) на Алясці та в Каліфорнії, система протиракетної оборони Aegis на військових кораблях ВМС, а також системи THAAD і Patriot, розгорнуті на континентальній частині США та союзних територіях.
Програма має на меті запропонувати рішення наступного покоління, проте залишається багато питань. Зокрема чи можуть США розробити економічно ефективний загальнонаціональний протиракетний щит та як нові загрози, такі як кібервійна на основі штучного інтелекту та атаки безпілотників, вплинуть на ефективність системи?
Наступні роки покажуть чи зможе Золотий купол стати справжнім переломом у військовій стратегії США чи ще однією амбітною, але нездійсненною мрією.