Я зробив месенджер, якого спочатку взагалі не збирався робити

Я зробив месенджер, якого спочатку взагалі не збирався робити

Я зробив месенджер, якого спочатку взагалі не збирався робити 

Що почалося з технічного експерименту, перетворилося на Beta-44  і тепер я хочу зрозуміти, чи потрібен він комусь, крім мене. 

Є речі, які починаються зовсім не так, як ти планував. 

Наприклад, ти сідаєш за комп'ютер, щось досліджуєш, експериментуєш із кодом, а через деякий час дивишся на екран і думаєш: 

«Чорт. Я, здається, створив месенджер». 

Приблизно так у мене і вийшло. 

А навіщо ще один месенджер? 

Хороше питання. 

Їх і так більше, ніж достатньо. 

Мені не хотілося робити черговий застосунок, де можна написати «Привіт, як справи?» і поставити смайлик. 

Мене цікавила інша ситуація. 

Що буде, якщо зв'язок раптом зникне? 

Не на п'ять секунд, а надовше. 

Або він постійно зникає і з'являється. 

Або людина була offline, а потім повернулася. 

Або хочеться передати інформацію там, де звичайні способи зв'язку працюють не дуже добре. 

І ось тут почалося найцікавіше. 

Я вирішив: повідомлення не повинно просто зникати 

У Beta-44 можна залишити повідомлення локально, якщо зараз його неможливо відправити. 

Потім зв'язок з'явився — система продовжує роботу. 

Історія теж може синхронізуватися після повернення. 

Звучить просто? 

Насправді я витратив на це набагато більше часу, ніж хотілося б визнавати. 😄 

Бо в реальному житті завжди знайдеться сценарій: 

Підписуйтеся на наші соцмережі

«А що буде, якщо я вимкну телефон саме зараз?» 

Потім: 

«А якщо повідомлення прийде двічі?» 

Потім: 

«А якщо інтернет зникне посеред синхронізації?» 

І ти вже сидиш о третій ночі та думаєш, чому одне повідомлення примудрилося народитися тричі. 

У якийсь момент це стало схоже на справжній продукт 

Зараз у Beta-44 уже є звичайні чати, групи, передача файлів, голосові повідомлення та Push-to-Talk. 

Є кілька мов інтерфейсу. 

Є безкоштовний режим — але він обмежений. 

Є платні ліцензії для тих, кому потрібні розширені можливості. 

І є ще багато речей, які я поки не хочу перетворювати на багатосторінкову технічну документацію. 🙂 

Бо для користувача все має бути набагато простіше: 

відкрив → написав → відправив → отримав. 

А що там відбувається всередині — нехай поки залишається моєю проблемою. 

І тут я зрозумів одну неприємну річ 

Я можу ще рік його доробляти. 

Потім ще рік. 

Потім знайти ще одну проблему, ще одну функцію, ще одну ідею. 

І ніколи не дізнатися найважливішого: 

а він взагалі комусь потрібен? 

Тому я вирішив зупинитися. 

Не тому, що Beta-44 ідеальний. 

Він не ідеальний. 

І я впевнений, що перші користувачі знайдуть у ньому речі, яких я навіть не помітив. 

Але, можливо, саме це зараз і потрібно. 

Тепер мені цікаво спробувати його не самому 

Я хочу знайти перших користувачів. 

Не програмістів, які будуть розглядати код під мікроскопом. 

Не людей, які просто скажуть «круто». 

А звичайних людей. 

Спробуйте. 

Напишіть повідомлення. 

Створіть групу. 

Відправте голосове. 

Пограйтеся з налаштуваннями. 

А потім скажіть мені чесно: 

«Ось це мені подобається». 

Або: 

«Ось це взагалі незрозуміло». 

Або навіть: 

«Навіщо ти це взагалі зробив?» 

Останнє теж приймається. 😄 

І я поки не знаю, чим усе це закінчиться 

Можливо, Beta-44 знайде своїх користувачів. 

Можливо, виявиться, що я вирішував проблему, яка насправді мало кому потрібна. 

А можливо, хтось скаже: 

«Чекай. А ось це мені якраз потрібно». 

Ось цю відповідь я зараз і хочу почути. 

Бо після всього часу, витраченого на код, архітектуру, виправлення багів і нескінченне «ще трохи допиляю», 

мені нарешті стало цікавіше поговорити з людьми, ніж із власним кодом. 

І, мабуть, це хороший знак.