Від окопного РЕБ до власних ракет ППО: CEO Bluebird Tech Валерій Зарубін про еволюцію українського defense tech
Український defense tech переходить від базових рішень до автономних платформ із штучним інтелектом. Про технологічні виклики індустрії SPEKA поспілкувалася з Валерієм Зарубіним — CEO Bluebird Tech.
За рік компанія зросла у 11 разів, кодифікувала новий дрон «Бебрадрон» та розпочала розробку зенітних ракет. У цьому інтерв'ю — про кадровий голод, еволюцію РЕБ, власне ППО та вихід на Пентагон.
Економіка росту та кадрові апетити
Ваша виручка за 2025 рік зросла майже в 11 разів — до близько 200 млн грн. Завдяки чому стався цей стрибок і як розподіляються доходи між виробництвом РЕБ та дронами?
Компанія, окрім виручки, зростає експоненційно — і в людях, і у процесах, і у випущених виробах.
Якщо ж говорити про розподіл часток між дронами та РЕБами, то це дуже динамічний показник. В один рік може домінувати напрямок радіоелектронної боротьби, згодом — дрони, потім ситуація знову змінюється.
Ви анонсували ракети ППО, керовані авіабомби, а тепер кодифікували літаковий дрон. Від яких напрямів компанії довелося свідомо відмовитися, щоб не розпорошувати ресурси?
Підтримувати абсолютно все одночасно дуже складно. Іноді нам доводиться ставити певні проєкти на паузу, щоб сконцентрувати максимум уваги на пріоритетних розробках.
За кожним нашим продуктом завжди стоїть ціла серія рішень. Якщо ми говоримо про якийсь конкретний дрон, це історія не про один виріб, а про десяток супутніх технологій. Для різних типів бойових місій він використовується в різній комплектації, а отже — це зовсім різні безпілотники. Те ж саме стосується детекторів, систем РЕБ та наземних роботизованих комплексів.
Робити такий широкий спектр неймовірно складно, але ми прийняли рішення розвиватись. І саме завдяки реінвестиціям ми маємо змогу відкривати ці нові вектори.
Чому обрали відразу таку кількість напрямків?
Валерій Зарубін
CEO Bluebird TechВ першу чергу ми працюємо задля того, щоб побудувати №1 defense-tech у світі. І сьогодні це звучить супер амбітно, проте дуже б хотілося, щоб ретроспективі через 5-10 років ми змогли зрівняти наші досягнення як було, та як стало.
Ми маємо усе для цього зробити, незалежно від того, що саме вийде. Зараз ми вкладаємо усі свої зусилля, щоб побудувати дійсно якісний продукт.
У вас було 60 відкритих вакансій, зокрема ракетних інженерів. Де в країні знайти фахівців такого рівня і скільки позицій вдалося успішно закрити?
Людей дійсно завжди бракувало. Раніше — через те, що вони масово їздили на заробітки до інших країн, а демографічна ситуація загалом давно не була позитивною. Протягом останніх 30 років інженерів в Україні більше не ставало.
Але зараз їх більшає, адже зростає глобальний запит. Треба розуміти, що справжніми інженерами стають не після університету, а безпосередньо в лабораторіях та на виробництвах. Бум defense-tech компаній прямо пропорційний розвитку інженерії в країні.
Де знаходити інженерів? Ми шукаємо кадри різними шляхами:
- Внутрішня селекція. Ми відкриваємо філії в різних регіонах України. Іноді люди приходять на виробництво з базовим досвідом, а згодом переходять у наш R&D відділ.
- Залучення ветеранів. До нас приходять спеціалісти p бойовим досвідом, які повертаються з війська.
- Зміни роботи. Інколи інженери просто змінюють роботу чи повертаються з-за кордону.
- Гнучке перенавчання. Ми беремо людей з інших спеціальностей, навчаємо їх і змінюємо вектор роботи вже на місці.
Скільки у середньому займає пошук на роботу інженера?
Це залежить від багатьох чинників: починаючи від того, хто шукає, у яку компанію шукає, яким чинам та на яку посаду. Інженер — широке поняття. Тож в одній галузі може бути більший дефіцит, а в іншій — менший.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Що стосується швидкості найму — у нас бувало таке, що ми шукали вузького спеціаліста рік, а після зміни пріоритетів знаходили його за два тижні. Тож важливо при пошуку зосередитися, вийти за рамки і почати шукати, де інші не шукають.
Еволюція РЕБ та новий дрон «Бебрадрон»
Наприкінці 2024-го ви зазначали, що Україна переважає РФ у РЕБ і дронах. Де ми випереджаємо ворога сьогодні, а де досі системно відстаємо?
Якщо у 2024 році я говорив про перевагу, це насамперед стосувалося маленьких мобільних засобів радіоелектронної боротьби — тих, що встановлюються на техніку або використовувалися в окопах. Швидкість наших інновацій у цьому сегменті дійсно динамічніша. Ми домінуємо кількісно і якісно у малих FPV-дронах.
Проте, якщо говорити про серйозні, стаціонарні установки РЕБ чи великі реактивні дрони, треба бути реалістами. Росія має надзвичайно потужну наукову та виробничу базу.
Їхня економіка дозволяє домінувати на державному рівні, тоді як у нас рушієм залишаються підприємці та невеликі технологічні компанії. Тому ми виграємо в гнучкості, але значно поступаємось у глобальних ресурсах.
Читайте також: Український детектор дронів «Чуйка» випробували в Чехії
Дрони на оптоволокні та машинний зір роблять РЕБ менш ефективним. Що буде з цим ринком через рік і як трансформується ваша лінійка «Грець»?
РЕБ нікуди не зникне. Дрони на оптиці — це лише одне з багатьох можливих застосувань. Машинний зір дійсно радикально змінює ринок і трансформує наш підхід до радіоелектронної боротьби, але він не змушує її зникнути повністю.
Навіть якщо дрони обладнані штучним інтелектом для автономної навігації чи донаведення, вони здебільшого зберігають канали зв'язку між собою у рої або з оператором. І завдання обривати ці комунікації залишатиметься актуальним.
Галузь суттєво змінилася, ринок дійсно просів після масової появи систем захоплення цілі, через що багато компаній пішли з цієї ніші. Щодо нашої лінійки «Грець» — ми не робимо на ній головний акцент. Ми сфокусувалися на інших рішеннях, де можемо впливати на ситуацію набагато серйозніше.
Ви зазначали, що військові часто припускаються помилок при застосуванні РЕБ. Яка помилка найпоширеніша і як ви розв'язуєте проблему навчання екіпажів?
В інженерії для оборонного сектору є золоте правило: військовий пристрій повинен мати мінімальну кількість кнопок і максимально зрозумілий інтерфейс.
Раніше ми бачили критичні помилки — антени РЕБ ховали всередину бронемашин або намертво заварювали в металеві решітки, що повністю екранувало сигнал. Сьогодні ті, хто активно використовує РЕБ, вже краще знають, як перевіряти модулі.
Але на фронт постійно приходять нові люди найрізноманітніших цивільних професій: від автослюсарів до бібліотекарів. У них часто немає часу під обстрілами читати довгі мануали чи розбиратися в тонкощах радіоелектроніки.
Ваш дрон щойно отримав кодифікацію: 45 км дальності та 7,5 кг корисного навантаження. Чому ви обрали саме цю нішу між FPV та далекобійними системами?
Усе відбувається суперорганічно: з'являється потреба — ми пропонуємо її реалізацію. Ми сфокусувалися на безпілотнику «Бебрадрон» саме через його ідеальний баланс дальності польоту та корисного навантаження.
Якщо порівняти його з 15-дюймовими FPV-дронами, ціна буде майже однаковою. Але наш виріб несе вдвічі більшу вагу, летить набагато швидше і долає вдвічі більшу дистанцію.
Іноді пілотам доводиться йти пішки 20 кілометрів у «сіру зону» з важким обладнанням на спині, просто щоб здійснити запуск. Це величезний і невиправданий ризик.
Оператор — це жива людина, на навчання якої йдуть місяці. Наш дрон дозволяє уникати таких критичних небезпек.
Ракети ППО та українські КАБи
Ви розробляєте зенітну ракету для збиття балістики та дронів. На якому етапі перебуває цей проєкт і чи буде він дешевшим за західні аналоги?
Ми почали, так би мовити, «повзти» в цьому напрямку, але це досить довгий і надскладний шлях. Наразі ми не можемо направити туди всю фінансову та інженерну увагу, оскільки маємо величезну кількість термінових поточних завдань для забезпечення фронту.
Щойно ми отримаємо більші фінансові надходження від продажу дронів, зможемо активніше інвестувати в ракетобудування. Ми б дуже хотіли показати реальний результат вже протягом року, але я не хочу завчасно обнадіювати суспільство.
До того ж іноді західні «партнери» не надто зацікавлені у нашому стрімкому технологічному розвитку, тож ми маємо покладатися передусім на власні сили.
Українські КАБи потребують авіаційних носіїв, яких критично бракує. Як ви плануєте вирішувати проблему їхнього запуску?
Те, що сьогодні є класичним винищувачем із живим пілотом на борту, у найближчому майбутньому майже гарантовано стане повністю безпілотним. І саме такі автономні платформи стануть носіями для вітчизняних керованих авіабомб.
Чекати виключно на літаки від партнерів — ризиковано, потрібно створювати власну інфраструктуру.
Читайте також: Україна готує серійний випуск власних КАБів
Закупівлі, ЄС та майбутнє після війни
Кодифікація відкриває компаніям шлях до держзакупівель. Що зараз заважає найбільше: маржинальність, відсутність передоплати чи строки контрактів?
Держава щиро намагається забезпечити фронт необхідним озброєнням, але найбільшою перепоною зараз є глобальний дефіцит бюджету. Ми сильно залежимо від фінансової допомоги європейських партнерів.
Наслідки цього дефіциту — це інертність системи, відсутність довгострокових контрактів, неможливість отримати своєчасну передоплату та різкі зміни пріоритетів (коли сьогодні зброя потрібна «на вчора», а наступного дня концепція різко змінюється).
Ми напряму співпрацюємо з військовими частинами та благодійними фондами. Іноді ми місяцями чекаємо на розрахунки, але свідомо йдемо на це, адже чудово розуміємо: на кону стоять життя наших військових.
Ви берете участь у програмі Пентагону Drone Dominance. Про що вже домовилися і які технології готові експортувати за кордон?
У нас дійсно триває безперервна комунікація зі світом, є дуже багато потенційних партнерств. Наша глобальна мета — будувати потужний Defense Tech, який принесе вагомі переваги Україні та міжнародній спільноті.
Валерій Зарубін
CEO Bluebird TechУчасть у програмі Drone Dominance — це надважливий стратегічний крок для повноцінного виходу на американський ринок та співпраці з Пентагоном. Є проєкти, які просто необхідно реалізовувати для масштабування бізнесу, і це один із них. Про конкретні домовленості я поки розповісти не можу, але результати ви обов'язково побачите.
Ваша мета — глобальна defense-tech компанія. Що буде з BlueBird Tech після завершення війни, коли український фронт перестане бути головним замовником?
Світ постійно змінюється, і ми будемо швидко змінюватися разом із ним. Глобальний попит на Defense Tech зберігатиметься ще десятиліттями, і Україна має всі шанси стати основним світовим постачальником цих інновацій. Ми сьогодні є найбільшими новаторами у цій сфері, і втратити такий експортний потенціал було б справжнім злочином.
Але перш за все ми — розробники. Якщо після війни буде величезний запит на цивільну автоматизацію та роботизацію виробництв — ми будемо успішно займатися цим як в Україні, так і далеко за її межами.
Технологічно військова і цивільна сфери мало чим відрізняються — це класичні dual-use технології (подвійного призначення). Один і той самий дрон сьогодні скидає боєприпаси на фронті, а завтра ефективно зрошує поля, доставляє пошту чи критичні медикаменти.
Коли нам справді не буде чим займатися у військовій сфері, ми з радістю візьмемося за цивільну. Доки триває війна, наші пріоритети залишаються непохитними.