«Від лазертагу до контракту з Армією США: як SKIFTECH вчить військових протистояти дронам
Як українська компанія SKIFTECH розвиває технології військової підготовки, готує військових до дронових загроз, що насправді стоїть за «контрактом на $921 млн» з Армією США та які перспективи бачить для свого бізнесу після війни.
Історія SKIFTECH розпочалася з розробки технологій для лазертаг-тренувань. Згодом компанія адаптувала ці рішення до потреб військових, розширивши напрям розробки спеціалізованих тренувальних систем.
Сьогодні компанія створює тренажери для підготовки військових, працює з офісів в Україні та США, бере участь у десятирічній програмі Армії США і виходить на ринки Південно-Східної Азії. Власник НВК «СКІФ» Юрій Лавренов розповів SPEKA про релокацію, підготовку до дронових загроз, контракти й плани компанії.
Від лазертагу до армії
SKIFTECH виріс із харківського клубу лазертагу й пейнтболу, куди у 2014 році прийшли тренуватися курсанти-танкісти. У який момент ви зрозуміли, що це вже бізнес для армії, а що з досвіду розваг довелося викинути?
Клуб був започаткований у 2005 році, тому у 2004-2006 роках, а з 2010-го в нас регулярно тренувалися підрозділи Нацгвардії та курсанти військових закладів. Роками бачили, що навіть тактичні заняття з холостими патронами часто відбуваються один-два рази на рік і не дають відповіді на базове питання: хто й коли був умовно уражений.
Поступово стало зрозуміло, що це може бути не просто цікава активність, а інструмент підготовки, який варто розвивати як окремий продукт. Тому ми відмовилися від розважальних сценаріїв і почали перебудовувати продукт та методику під тактичні завдання.
Переїзд: найбільша втрата – люди
Після 2022 року ви перевезли виробництво з Харкова на захід України. Що ви втратили при переїзді і чи повернеться компанія в Харків?
Ми переїжджали й до 2022 року, коли компанія зростала і потребувала більших виробничих просторів. Після початку повномасштабної війни релокація з Харкова стала необхідністю: ми мали зберегти виробництво та безперервно підтримувати продукт, який використовується для підготовки військових.
Найбільше ми втратили не в обладнанні чи облаштуванні, а в людях: частина колег через сімейні обставини не могла переїхати. Водночас більшість команди переїхала разом із компанією – це багато говорить про її довіру до продукту й спільної справи.
Сьогодні компанія працює з кількох офісів у різних регіонах України і США: така диверсифікація підтримує безпеку та безперервність роботи.
Як тренувати проти FPV і скидів
Лазерна імітація створювалася для війни, де стріляють зі стрілецької зброї й техніки. Сьогодні більшість уражень на фронті завдають дрони. Як змоделювати FPV, скид чи РЕБ на тренуванні і що з цього ваші системи вже вміють?
У нас уже є продукти для тренування сценаріїв FPV і скидів, які ми розвиваємо кілька років. За відгуками користувачів, це одні з найбільш затребуваних рішень: лише в одному навчальному центрі на сході України на них щодня може проходити підготовку орієнтовно рота.
Ми не маємо доступу до повної статистики по країні, тому не називаємо загальної цифри, але бачимо високу інтенсивність занять.
Це не одне вузьке рішення: ми поєднуємо групові VR-тренажери з двосторонніми сценаріями, де відпрацьовують дії і сторона, що застосовує дрони, і сторона, яка протидіє їм. Так формується цілісна лінійка підготовки до дронових загроз.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Перевага над гігантами – не лише швидкість
Ви кажете, що ваша перевага над General Dynamics чи Lockheed Martin у швидкості. Скільки часу минає від запиту з фронту до оновленого тренажера в навчальному центрі? Наведіть останній приклад.
Наша перевага не зводиться лише до швидкості. Вона – у постійному прямому зв'язку з користувачами: продакт-менеджери регулярно отримують зворотний зв'язок від інструкторів, підрозділів і військових, які мають актуальний досвід застосування продукту.
Звідки цифра «мінус 30% втрат»
Ви заявляли, що ваші системи можуть знизити бойові втрати до 30%. На чому ґрунтується ця цифра і хто її перевіряв, крім вас?
Цифра до 30% – не наша власна оцінка: її озвучували представники командування, відповідальні за підготовку та впровадження методології навчання. Ми не подаємо її як самостійно підтверджений результат.
Наше завдання – дати військовому безпечний досвід першого контакту: змоделювати зіткнення з противником, дроном та іншими загрозами так, щоб до реального бою сформувати необхідні автоматизми, емоційну стійкість і розуміння ситуації.
Саме наближення тренування до реальних умов є тим механізмом, який, за оцінкою командування, напряму впливає на збереження життя.
Десятки тисяч військових і стеля бюджету
Скільки українських військових уже пройшли підготовку на ваших тренажерах і яка частка навчальних центрів ними забезпечена? Що заважає закрити решту: гроші, виробничі потужності чи процедури закупівель?
Точної кількості ми не маємо: у нас немає консолідованої статистики за всіма навчальними центрами. Можемо обережно говорити про десятки тисяч підготовлених військових.
За виробничими можливостями ми здебільшого здатні закривати наявні запити. Наразі процес стримують передусім бюджетні можливості держави та процедури закупівель, а не виробничі потужності.
$921 млн: що стоїть за цифрою
У новинах про вас постійно звучить «контракт з Армією США на $921 млн». Насправді це стеля десятирічної програми, де за кожне замовлення треба окремо конкурувати. Скільки замовлень ви вже виграли і на яку суму?
Ми розглядаємо цю програму не як канал для продажу вже існуючих українських продуктів. Її цінність у можливості створювати нові системи під конкретні запити уряду США та локалізувати їх виробництво.
Програма лише набирає хід і має дуже широкий портфель – від live до virtual і constructive training. Ми обиратимемо для участі ті проєкти, де зможемо дати сильний технологічний результат і які відповідають нашій цілі і стратегії.
Frenemies: конкуренти й партнери водночас
У тій самій програмі поруч із вами світові гіганти, яких ви водночас називаєте партнерами. Вони вам конкуренти чи підрядники? І чи пропонували вам продати компанію?
У цій індустрії діє модель «frenemies»: сьогодні компанія може бути конкурентом в одному проєкті, а партнером – в іншому. Це нормальна логіка ринку: для складних систем оборонні компанії об'єднують взаємодоповнювальні експертизи, розподіляють функції та виходять зі спільними рішеннями.
Ми підтримуємо діалог і партнерства там, де вони допомагають швидше створити сильний продукт. Будь-які рішення щодо частки в компанії або інших форматів співпраці оцінюємо виключно за тим, чи посилюють вони наш розвиток і відповідають стратегії і цілі компанії; приватні переговори ми не коментуємо.
Ставка на експорт
Яку частку виручки дає українська держава, а яку експорт? І що для вас сьогодні вигідніше?
Ми не розкриваємо структуру виручки, але експорт є для нас ключовим етапом розвитку: він створює валютні надходження для України та податкові надходження до бюджету.
У стратегічній перспективі ми прагнемо системно збільшувати частку експорту, водночас зберігаючи спроможність працювати для українських потреб.
Малайзія як вхід в Азію
У червні ви підписали меморандум із малайзійською Grayline. Чому Малайзія і що саме ви там продаватимете: залізо чи український бойовий досвід, упакований у методику?
Реалізація контракту з Grayline зараз триває, тому через NDA ми не розкриваємо всі його деталі. Ми розглядаємо Малайзію як точку входу до Південно-Східної Азії, зокрема ринку ASEAN, і плануємо довгострокову співпрацю в регіоні; на першому етапі йдеться про обладнання.
Далі разом із партнером вивчатимемо потреби кінцевого користувача й формуватимемо комплексне рішення – з урахуванням українського бойового досвіду чи інших релевантних практик, якщо вони відповідатимуть цілям кінцевих користувачів.
Команда й інженери під час мобілізації
Ваша команда – це близько 200 людей, з них лише приблизно десята частина інженери. Чи вистачає цього, щоб обслуговувати і фронт, і американську програму, і де ви берете інженерів під час мобілізації?
Наразі близько 20% співробітників компанії працюють над новими рішеннями або підтримують системи, які вже використовуються.
Їхній головний пріоритет – потреби України: продукти, що підвищують якість підготовки, безпеку військових та обороноздатність країни; міжнародні проєкти мають масштабувати цю практичну цінність, а не змінювати фокус.
Ми залучаємо інженерів з різних джерел, і багато фахівців приходять до нас саме з мотивацією посилювати обороноздатність України. Наша мета – створювати в Україні продукти, якими країна пишатиметься і які матимуть користь для безпеки поза її межами.
Що буде після війни
Що буде зі SKIFTECH після війни? Попит на підготовку в Україні впаде, а «перевірено в бою» перестане бути унікальною перевагою через кілька років. На чому компанія зароблятиме тоді?
Ми не очікуємо різкого падіння попиту: на відміну від витратних систем, що застосовуються безпосередньо на полі бою, наші рішення є інфраструктурою для постійної індивідуальної та колективної підготовки.
Характер війни змінюється, тому ми й надалі створюватимемо для України та експорту нові рішення для тренування й оновлюватимемо наявні системи.
Довгострокову стійкість моделі забезпечуватимуть експорт, сервіс і розвиток нових продуктів; апаратні та програмні платформи можна також адаптувати для цивільних сфер – зв'язку, енергетики, дронової логістики, систем керування та розважальних продуктів.