«Терміт» на війні: як українська компанія «Тенкор» створює роботизовану платформу для фронту
Серед глинистої донецької багнюки, під прицілом ворожих дронів і систем РЕБ, працює робот. Він упевнено рухається гусеничним ходом, долаючи вирви, уламки й мінні поля. Але сьогодні він на полігоні, куди компанія «Тенкор» запросила SPEKA, щоб показати, своє дитя — наземний роботизований комплекс «Терміт».
«Цей полігон зроблений так, щоб максимально точно відтворити умови на фронті, де працюють наші дрони», — говорить директор «Тенкор» Максим Васильченко.
Три місії одного робота
«Терміт» — це універсальна роботизована платформа, яка може виконувати три основні бойові завдання: логістичне, мінувальне та вогневе. У 70% випадків її використовують як логіста: вона здатна перевозити до 300 кг вантажу за місію, а це до 1 тонни на день і 30 тонн за місяць, якщо мати у підрозділі 5-10 таких машин.
Вся конструкція модульна, за 10-15 хвилин можна поставити турелі та мінувальні блоки. При цьому кожна база оснащена усією необхідною інфраструктурою для під’єднання будь-якого модуля.
«Зазвичай процес виглядає так: хлопці купують базу — платформу без модулів. А потім докуповують те, що потрібно: турелі, мінувальні системи, логістичні рішення. Встановлення відбувається самостійно — модулі легко під’єднуються до системи. Платформа вже має повну інфраструктуру — електроніку, підключення, інтерфейс, щоб будь-який модуль коректно працював та правильно відображався в операторській системі», — розповідає Максим Васильченко.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Наприклад, установивши мінувальний модуль, платформа стає мінувальником, здатним доставити до 20 протитанкових мін зразку ТМ на позиції й встановлювати їх із кроком, залежно від завдання.
Також можливе встановлення вогневих турелей: від ПКТ калібру 7,62 мм до автоматичних гранатометів МК-19 чи важких кулеметів «Браунінг» 12,7 мм.
«Компанія «Тенкор» стала однією з перших, хто реалізував таке рішення саме за кількістю мін. Інші НРК теж можуть працювати з мінами зразку ТМ , але щодо кількості й зручності використання, ми були першими», — говорить Максим Васильченко.
Захист, мобільність і керування
Робот має броню завтовшки 4-6 мм і витримує постріли з калібру 7,62. У бойових умовах перевірено, що броня витримує обстріли з відстані 50 м.
Платформа повністю цифрова: керується дистанційно через захищений зв’язок, має запас ходу до 20 км (на базі двох акумуляторів, але можливо встановити і чотири) та швидкість до 10 км/год. Це оптимальна швидкість, яка дозволяє оператору вчасно реагувати на перешкоди, керуючи через камери з бліндажа.
Окрему увагу приділили зв’язку: платформа може працювати на будь якому аналоговому зв’язку, через LTE або Starlink. Але найсучасніші версії оснащені цифровими системами зв’язку, які автоматично перемикаються у разі глушіння (PPRC), мінімізуючи ризик втрати контролю.
Окрім мобільності, «Терміт» має електронний захист: проти FPV-дронів встановлюється РЕБ-модуль, який глушить сигнали ворожих апаратів. Платформа витримує підриви на протипіхотних мінах завдяки гусениці з армованої гумової стрічки та кевларовим тросам. Навіть із пошкодженою гусеницею робот може доїхати до точки евакуаці
Перед переданням на фронт компанія проводить навчання операторів, надає друковані інструкції, публікує відео на YouTube. У разі поломки достатньо надіслати один модуль транспортною компанію. Якщо проблему не можна вирішити дистанційно, сервісна команда виїжджає на місце. Також є можливість повного апгрейду з аналогової платформи до цифрової.
Плани на майбутнє
У 2025 році «Тенкор» планує:
- максимально перейти на українські компоненти (зараз українських складників понад 65%);
- розробити нову платформу на колесах для інших завдань;
- впровадити модуль автоматичного скидання вантажу;
- завершити роботу над капсулою для евакуації поранених;
- інтегрувати систему запуску FPV-дронів безпосередньо з платформи;
- розробити автоматичну систему виявлення та знищення повітряних цілей (наприклад, «Шахедів»).
«Ми не вважаємо інших виробників НРК конкурентами, — говорить Максим Васильченко. — Якщо об’єднати всіх українських виробників, їхніх потужностей все одно недостатньо для задоволення потреб фронту. Тому ми співпрацюємо, ділимось ідеями, шукаємо найкращі рішення разом».
На запитання SPEKA щодо можливого дозволу на експорт, керівник «Тенкор» зауважив, що, на його думку, нам потрібно відкривати спільні підприємства з європейськими партнерами. Питання експорту має підтримати президент, щоб продажі відбувались на рівні держави, бо українські компанії для європейських партнерів поки що не авторитетні.