Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Денис Вергун
Денис Вергун Головний редактор SPEKA
0
7 хвилин читання

Правда — в полі: як війна в Україні переписує правила оборонних інновацій

Український досвід війни змушує НАТО та європейських виробників переглядати підходи до створення зброї. Швидкість, адаптація та бойові випробування стають новим стандартом оборонної індустрії. 

Коли французька компанія Alta Ares розгорнула свої системи перехоплення для операцій на Близькому Сході, все мало працювати бездоганно. Системи пройшли випробування. Інженери провели необхідні розрахунки. Алгоритми показували очікувані результати. 

Проте в реальних умовах пустелі виникли непередбачувані проблеми: пісок потрапляв у пропелери, а висока температура призводила до перегріву окремих компонентів. Те, що добре працювало в одному середовищі, виявилося неготовим до іншого. 

У традиційній оборонній індустрії така ситуація могла б означати місяці додаткових випробувань і погоджень. Натомість рішення знайшли менш ніж за два тижні. 

Правда — в полі: як війна в Україні переписує правила оборонних інновацій зображення 1
«Мені довелося залучити українських інженерів, щоб вони пояснили це нашим французьким колегам. Я називаю це українською швидкістю. Ми повністю змінили специфікацію матеріалів, переглянули конструкцію дрона, адаптували систему охолодження — і вже за десять днів система знову працювала».
зазначив CEO Alta Ares Адрієн Кантер під час технологічного форму VivaTech у Парижі. 

Сьогодні компанія плідно співпрацює з українськими інженерами, і, за словами Кантера, саме українські фахівці часто задають темп розробки нових рішень. Досвід роботи в умовах війни сформував серед них зовсім інший рівень швидкої реакції та адаптації до змін. 

Ця історія не лише про один дрон і не лише про одну компанію. Вона демонструє значно ширшу трансформацію, яка відбувається в оборонній індустрії. Повномасштабна війна змусила Україну створити нову модель оборонних інновацій — швидшу, гнучкішу та значно ближчу до реальних потреб поля бою. 

І дедалі більше західних компаній починають вивчати не лише українські технології, а й самі принципи їх створення. 

Фронт як головний драйвер інновацій 

Однією з головних особливостей української оборонної екосистеми стала швидкість. 

Те, що ще кілька років тому вимагало багаторічних циклів розробки, сьогодні реалізується за місяці, а іноді й за тижні. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Показовою є історія FirePoint. На початку повномасштабного вторгнення компанія лише починала працювати над власними безпілотними системами, а виробництво 20 дронів на місяць здавалося амбітною метою. 

Сьогодні виробництво FP1 зросло до 260 одиниць на день. Водночас компанія, яка раніше не працювала з балістичними технологіями, менш ніж за два роки створила ракету дальністю до 300 кілометрів із рівнем локалізації близько 90%, а новий дрон середнього радіуса дії FP2 вдалося розробити всього за три тижні завдяки закладеній у попередню платформу гнучкості. 

«Ми прагнули створити технологічний суверенітет замість того, щоб покладатися на політичні обіцянки».
зазначила CEO FirePoint Ірина Терех. 

Фактично українські виробники дедалі частіше працюють за логікою високотехнологічних компаній: швидкий запуск, постійний зворотний зв'язок і безперервне вдосконалення. Різниця лише в тому, що таким «замовником» наразі виступає фронт. 

Технології розвиваються швидше, ніж ухвалюються рішення 

Війна змусила переосмислити не лише процес розробки технологій, а й швидкість ухвалення рішень. Показовою стала історія крилатої ракети Flamingo. 

Її створення зайняло дев'ять місяців. Але для початку співпраці з одним із французьких партнерів процедура отримання необхідних дозволів тривала довше, ніж сам процес розробки. 

«Їхній продукт був дуже хорошим. Ми хотіли протестувати його та зрозуміти можливості співпраці. Але лише отримання дозволу на початок цього процесу зайняло близько півтора року. Якщо говорити про часові рамки, поки ми отримували цю ліцензію, могли б створити два Flamingo».
 каже Терех.

Ця історія демонструє одну з головних дилем сучасної оборонної індустрії: технології розвиваються швидше за механізми, що мають забезпечувати їх впровадження. Для країн, які готуються до потенційних конфліктів високої інтенсивності, це стає не лише бюрократичною, а й стратегічною проблемою. 

Правда — в полі 

Ще один урок, який Україна фактично нав'язала світовій оборонній індустрії, стосується випробувань. Протягом десятиліть оборонні компанії покладалися на моделювання, лабораторні тести та полігони. Але, за словами Кантера, реальні умови часто виявляються складнішими за будь-які розрахунки: 

«Я завжди кажу своїм інженерам: правда — в полі. Ви можете провести тисячі симуляцій, побудувати найкращі математичні моделі та прорахувати сотні сценаріїв. Але справжні проблеми проявляються лише тоді, коли система опиняється в реальних бойових умовах. Ми побачили це на Близькому Сході. Ми побачили це і під час випробувань нового перехоплювача Blackbird в Естонії, коли за температури близько мінус 25 градусів деякі компоненти просто замерзли. Це речі, які неможливо повністю передбачити в лабораторії». 
Правда — в полі: як війна в Україні переписує правила оборонних інновацій зображення 2

Саме тому дедалі більше міжнародних виробників прагнуть працювати поруч із українськими військовими та отримувати зворотний зв'язок безпосередньо з поля бою. Для багатьох технологічних компаній сьогодні це найшвидший спосіб пройти шлях від концепції до реального застосування. 

Краще 80% зараз, ніж 99% через три роки 

Сучасна війна змінила навіть саме уявлення про успішність військових розробок. Якщо раніше галузь прагнула максимальної досконалості до моменту запуску, то сьогодні дедалі більшої ваги набуває швидкість адаптації. 

«Зазвичай в оборонній промисловості від вас вимагають ідеального продукту, що потребує років і років розробок та тестувань. Але зараз, як на мене, краще мати щось готове на 80% за кілька тижнів, ніж мати щось готове на 99%, але через роки. Тому швидкість є ключовим фактором, і доводиться йти на цей компроміс між швидкістю та надійністю».
зазначає Кантер.

Саме ця логіка сьогодні поступово змінює підходи до оборонних закупівель, розробки та тестування в країнах НАТО. 

Нова культура оборонних інновацій 

Коли говорять про українські оборонні інновації, найчастіше згадують дрони, ракети, системи РЕБ або штучний інтелект.  Проте, можливо, головний український внесок полягає не в окремих технологіях. Україна фактично створила нову культуру оборонних інновацій. 

Культуру, де швидкість стала стратегічною перевагою. Де інженери працюють поруч із військовими. Де продукти змінюються в процесі використання. Де польові випробування важливіші за ідеальні презентації, а здатність адаптуватися цінується не менше, ніж технічні характеристики. 

Якщо ще кілька років тому Україна здебільшого переймала досвід західних партнерів, то сьогодні дедалі більше партнерів приїжджають сюди за власними уроками. 

Адже ключовий урок сучасної війни полягає в тому, що ефективність зброї дедалі більше визначається швидкістю її вдосконалення в умовах стрімких технологічних змін. 

Раніше SPEKA розповідала, що у Fire Point створили нову ракету FP-9.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі