«Потрібен дивізіон з 18 машин». Як HIMARS палять окупантів і чому нам досі не дали ракет для Кримського мосту

Довгоочікувані РСЗВ M142 HIMARS вже працюють в Україні, знищуючи штаби, склади та цистерни окупантів. Військовий експерт Кирило Данильченко розповів, як вони змінюють перебіг бойових дій на Донбасі, чому на Кримський міст заглядатися поки що зарано та які новини щодо поставок чекають нас найближчим часом. 

SPEKA виділила основні тези. 

Чому не можна одразу вдарити по Кримському мосту

Українське суспільство незадоволене тим, що союзники не погоджуються надати нам для HIMARS ракети ATACMS, які здатні бити на відстань до 300 км і у зону ураження яких потрапляє Кримський міст. 

Проте Данильченко зазначає, що наразі в оперативно-тактичному тилу окупантів є більш важливі цілі у короткостроковій (та стратегічній теж) перспективі. 

Експерт підкреслює, що Захід випускає з конвеєра 9 тис. ракет М-30/31 з 200-фунтовою головою на рік (плюс запаси — майже 40 тис.), або 110 ОТР на піку виробництва — з 500-фунтовою.

Для початку Україна повинна отримати принаймні дивізіон з 18 машин, вирішити проблеми з контрбатарейною боротьбою, запасами окупантів на ґрунті. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Також ми маємо знищити запаси у «ЛДНР» і перекрити окупантам можливості підвозити боєприпаси залізницею. 

Де зараз працюють HIMARS

Росіянам вже прилітають на голову касетні та унітарні GMRLS ракети М-30 та М-31, що здатні працювати по цілях на глибину до 84 км. І вже працюють на півдні та на Донбасі. 

Станом на 2 липня було відомо вже про більш ніж 17 обʼєктів, а також вторинні детонації, евакуацію місцевих через те, що навколо літали підірвані снаряди. Зокрема, HIMARSи вже передали привіт окупантам у Мелітополі, Зимогірʼї, Торезі, Донецьку, Сніжному, Сватовому. 

«У системі наведення (М-30 та М-31) вдало комбінується система інерційної навігації та захищеної від перешкод GPS. Ракета на кінцевому етапі траєкторії б'є майже вертикально, а її опції входить повітряний підрив на висоті близько 10 метрів», – зазначає Данильченко.

Як HIMARS змінюють розклад сил на Донбасі 

«Кожен приліт — це не лише запаси палива, снарядів, ракет до ППО, РСЗВ на мільйони доларів, а й уся інфраструктура логістики. Крани, тельфери, десятки автомобілів постачання, команди з охорони та стропальники», – пояснює експерт. 

Втрата цих ресурсів суттєво підточує здатність росії до наступальних операцій та розосереджувати запаси.

До того ж, агресія стає все дорожчою – пара ракет М31 навіть із вольфрамовими суббоєприпасами, у найновішому варіанті модернізації, з логістикою та іншим, обійдеться трохи більше як $350 тис. А наслідок поразки складу оперативного рівня  – близько $5-10 млн. Залежно від складу і від того, чи зберігають там ракети до «Панцирів», «С-300», ПТРК тощо. 

А супутники НАТО та РЛС контрбатарейної боротьби допомагатимуть ці склади знаходити та знешкоджувати. 

Яка зброя вже їде до України або скоро прибуде

Експерт обіцяє, що скоро окупантам стане боляче. Дуже. 

Особливо, коли Київ отримає три реактивні установки «Марс» від Німеччини, три «М-270» від Британії та черговий пакет із чотирма HIMARS від США. 

Знищити мобільні установки росіянам буде так само «просто», як і дістати українські «Точки», що на п'ятий місяць війни продовжують працювати по Бєлгороду, або так само «легко», як коаліції було ловити Саддама.

Війна триває, триває знищення російських тилових об'єктів західною реактивною артилерією. І цієї артилерії згодом буде суттєво більше.