Іран загрожує створенням ядерної зброї. Як Захід може цьому запобігти
Іран загрожує виробити ядерну зброю й продовжує збагачувати уран. Чи є шанси вплинути на країну, щоб зупинити перетворення Ірану на ядерну державу? Розібралися у The Conversation. SPEKA обрала головне зі статті.
Іранська ядерна програма — що відбувається
Перемовини між Іраном та Заходом щодо Тегеранської ядерної програми знову застопорились. Держсекретар США Ентоні Блінкен звинуватив Іран у гальмуванні переговорів і наголосив, що відтепер перемовини не є пріоритетом для адміністрації Байдена.
Тим часом Іран наближається до того, щоб дійсно створити ядерну зброю.
Інспектори МАГАТЕ оголосили, що Іран збагатив свій уран до 84%. Для бомби необхідно 90%
Генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, наприкінці березня заявив Конгресу, що в Ірану може бути достатньо матеріалу, щоб виготовити бомбу «менш ніж за два тижні», а саму ядерну зброю — протягом кількох місяців. Враховуючи це, чи є ще час на переговори?
Що не враховує Захід в перемовинах про ядерну зброю з Іраном
Підписуйтеся на наші соцмережі
І Сполучені Штати, і ЄС останні два роки працювали над відновленням Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA) — ядерної угоди з Іраном, що її скасував Трамп у 2018 році.
Але ці зусилля були марними через вимоги іранців: йдеться, зокрема, про вилучення Корпусу вартових ісламської революції зі списку іноземних терористичних організацій США.
Проте ЄС й досі вважає, що Спільний всеосяжний план дій — єдиний спосіб припинити ядерну програму Ірану, а США офіційно не повідомляли про скасування угоди. Здається, Захід ігнорує нещодавні зміни в ядерній програмі Ірану, а також особливості ухвалення рішень у цій країні.
Ядерна програма Тегерана розширилася всього за два роки. До того ж видання, пов’язане з «Революційною гвардією», заявило, що Іран не планує припиняти дослідження зі створення бомби «з раціональних причин».
Головне — що іранські лідери робитимуть далі. У лютому 2023 року директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що Іран ще не ухвалив остаточне рішення щодо бомби.
Щоб зрозуміти, у чому річ, звернімося до історії країни й подивімося, як раніше в Ірані ухвалювали рішення.
Чому Іран не визначився щодо ядерної програми
Після революції 1979 року іранські лідери обережно й повільно ухвалювали важливі рішення. Ця обережність пояснюється прагненням до виживання режиму, який протягом останніх сорока років бореться з низкою внутрішніх і зовнішніх загроз.
- Ісламській Республіці знадобилося вісім років, щоб погодитися на припинення вогню та мирні переговори з Іраком після їхньої війни у 1980-х роках.
- Владі Ірану знадобилося десять років, щоб підготуватися до серйозних переговорів щодо ядерної угоди зі США та іншими державами після розкриття ядерної програми Ірану у 2003 році.
- Щобільше, хоча Іран вперше запропонував політику «погляду на Схід» у середині 2000-х років, він розпочав її лише у 2015-му. Ця політика передбачала військову співпрацю з росією в Сирії, а тепер в Україні, а також довгострокову економічну, військову та безпекову угоду з Китаєм.
Однак створення ядерної зброї в будь-якому разі було б найбільшим стратегічним рішенням Ірану від 1979 року.
Що може зробити Захід
Повільний процес ухвалення рішень в іранському керівництві може надати західним державам можливість змінити ситуацію, враховуючи протести в Ірані, що досі тривають.
Якщо західні країни відмовляться від ідеї відновлення Спільного всеосяжного плану дій і продовжуватимуть підтримувати іранський народ шляхом дипломатичного та економічного тиску на владу, це буде сигналом для лідерів Ірану: загрози режиму не обмежуються військовими чинниками і походять також зсередини країни.
На тлі протестів іранські офіційні особи та ЗМІ часто наголошували, що ядерна угода ще не мертва і переговори тривають, хоча більшість із них раніше виступала проти будь-якої угоди із Заходом.
Тобто Ісламська Республіка не буде готова до ризиків, що можуть призвести до зриву ядерних переговорів, а саме до ще гостріших протестів з боку громадськості. Що довше баланс сил між іранським народом і урядом залишається невизначеним, то менш імовірно, що режим ухвалить рішення щодо ядерної зброї найближчим часом.
Це надасть Заходу важелі для забезпечення більш ефективної угоди у довгостроковій перспективі.