Іран загрожує створенням ядерної зброї. Як Захід може цьому запобігти

5 хвилин читання

Іран загрожує виробити ядерну зброю й продовжує збагачувати уран. Чи є шанси вплинути на країну, щоб зупинити перетворення Ірану на ядерну державу? Розібралися у The Conversation. SPEKA обрала головне зі статті.

Іран загрожує виробити ядерну зброю

Іранська ядерна програма — що відбувається

Перемовини між Іраном та Заходом щодо Тегеранської ядерної програми знову застопорились. Держсекретар США Ентоні Блінкен звинуватив Іран у гальмуванні переговорів і наголосив, що відтепер перемовини не є пріоритетом для адміністрації Байдена. 

Читайте також: Український оборонно-промисловий комплекс за роки повномасштабної війни продемонстрував безпрецедентний стрибок, збільшивши виробничі потужності у 55 разів. Як зазначається у випуску YouTube-каналу TAX Podcast за участю народної депутатки України, голови парламентської ТСК з питань захисту прав інвесторів та робочої групи з питань інвестицій в ОПК Галини Янченко, за цим рекордом ховається глибока економічна колізія. 

Тим часом Іран наближається до того, щоб дійсно створити ядерну зброю.

Інспектори МАГАТЕ оголосили, що Іран збагатив свій уран до 84%. Для бомби необхідно 90%

Генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, наприкінці березня заявив Конгресу, що в Ірану може бути достатньо матеріалу, щоб виготовити бомбу «менш ніж за два тижні», а саму ядерну зброю — протягом кількох місяців. Враховуючи це, чи є ще час на переговори?

Що не враховує Захід в перемовинах про ядерну зброю з Іраном

Підписуйтеся на наші соцмережі

І Сполучені Штати, і ЄС останні два роки працювали над відновленням Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA) — ядерної угоди з Іраном, що її скасував Трамп у 2018 році.

Але ці зусилля були марними через вимоги іранців: йдеться, зокрема, про вилучення Корпусу вартових ісламської революції зі списку іноземних терористичних організацій США.

Проте ЄС й досі вважає, що Спільний всеосяжний план дій — єдиний спосіб припинити ядерну програму Ірану, а США офіційно не повідомляли про скасування угоди. Здається, Захід ігнорує нещодавні зміни в ядерній програмі Ірану, а також особливості ухвалення рішень у цій країні. 

Ядерна програма Тегерана розширилася всього за два роки. До того ж видання, пов’язане з «Революційною гвардією», заявило, що Іран не планує припиняти дослідження зі створення бомби «з раціональних причин».

Головне — що іранські лідери робитимуть далі. У лютому 2023 року директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що Іран ще не ухвалив остаточне рішення щодо бомби. 

Щоб зрозуміти, у чому річ, звернімося до історії країни й подивімося, як раніше в Ірані ухвалювали рішення. 

Чому Іран не визначився щодо ядерної програми

Після революції 1979 року іранські лідери обережно й повільно ухвалювали важливі рішення. Ця обережність пояснюється прагненням до виживання режиму, який протягом останніх сорока років бореться з низкою внутрішніх і зовнішніх загроз.

  • Ісламській Республіці знадобилося вісім років, щоб погодитися на припинення вогню та мирні переговори з Іраком після їхньої війни у 1980-х роках.
  • Владі Ірану знадобилося десять років, щоб підготуватися до серйозних переговорів щодо ядерної угоди зі США та іншими державами після розкриття ядерної програми Ірану у 2003 році.
  • Щобільше, хоча Іран вперше запропонував політику «погляду на Схід» у середині 2000-х років, він розпочав її лише у 2015-му. Ця політика передбачала військову співпрацю з росією в Сирії, а тепер в Україні, а також довгострокову економічну, військову та безпекову угоду з Китаєм.

Однак створення ядерної зброї в будь-якому разі було б найбільшим стратегічним рішенням Ірану від 1979 року.

Що може зробити Захід

Повільний процес ухвалення рішень в іранському керівництві може надати західним державам можливість змінити ситуацію, враховуючи протести в Ірані, що досі тривають.

Якщо західні країни відмовляться від ідеї відновлення Спільного всеосяжного плану дій і продовжуватимуть підтримувати іранський народ шляхом дипломатичного та економічного тиску на владу, це буде сигналом для лідерів Ірану: загрози режиму не обмежуються військовими чинниками і походять також зсередини країни.

На тлі протестів іранські офіційні особи та ЗМІ часто наголошували, що ядерна угода ще не мертва і переговори тривають, хоча більшість із них раніше виступала проти будь-якої угоди із Заходом.

Тобто Ісламська Республіка не буде готова до ризиків, що можуть призвести до зриву ядерних переговорів, а саме до ще гостріших протестів з боку громадськості. Що довше баланс сил між іранським народом і урядом залишається невизначеним, то менш імовірно, що режим ухвалить рішення щодо ядерної зброї найближчим часом.

Це надасть Заходу важелі для забезпечення більш ефективної угоди у довгостроковій перспективі.