Вісім місяців у ЗСУ: інтерв'ю з копірайтером В'ячеславом Лашуком
На початку квітня у межах серії публікацій про підприємців, IT-спеціалістів та представників креативної індустрії, які стали на захист Батьківщини, ми розповідали історію копірайтера Parimatch Ukraine В'ячеслава Лашука. Більш ніж пів року по тому ми знову поспілкувалися з ним, щоб дізнатися, як змінилося його життя за цей час, які навички з мирного життя стають тепер у пригоді та хто за фахом його побратими.
Як оцінюєш свою військову підготовку тепер у порівнянні з твоєю підготовкою до повномасштабної війни? Як щодо тренувань з тактики та медицини?
У мирні часи я багато років займався гірським туризмом та цікавився військовою тематикою, а саме грав у страйкбол та вчився стріляти з різних видів зброї. Завдяки цьому хобі у мене гарна витривалість та досвід перебувати довгий час у похідних та некомфортних умовах.
На початку війни я дійсно мав непогану підготовку та завдяки своїм хобі прийшов у тероборону майже повністю в амуніції. До війни, щоб здобути знання та навчитися військової справи, мені було необхідно шукати платні індивідуальні уроки або спеціалізовані курси. Та й вільний час випадав не завжди, тому мої тренування були дещо ситуативними.
Звичайно, у моїй підготовці багато що змінилося.. Реальна війна у твоїй країні та щоденна практика дає чітке розуміння та усвідомлення важливості кожної твоєї дії, швидкості та майстерності.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Після восьми місяців вторгнення, на твою думку, якими рисами характеру має володіти людина, аби бути військовим?
Стресостійкість — без цього в армії буде складно. Жодні курси не підготують до справжньої війни та її реалій. Коли у твоєму житті щось відбувається вперше, це завжди певний стрес. А коли це повʼязано з питанням життя та смерті, потрібно мати волю та силу духу, щоб адекватно реагувати та продовжувати жити далі.
У тебе є стандартний розпорядок дня чи кожен день не схожий на інший? Якою є рутина військового?
Розпорядок дня у військових існує, проте він мав значення лише у мирний час. Власне й у мене він був таким: прокинутися, працювати вдома або в офісі, провести час із сім'єю, хобі та сон.
Зараз умови змінилися, як і потреби. Після того як наш підрозділ перемістився в лісову зону, більшість військових постійно у нарядах. Загалом наш графік — це наряд, їжа та сон.
Тепер я навчився жити і почуватися щасливим та заможним, маючи речі, що вміщуються в один рюкзак, та спокійних декілька годин сну.
Перепрофілюватися з копірайтера у військового — наскільки це складно? Які найцікавіші професії твоїх побратимів, що змінили сферу своєї діяльності на військову службу після повномасштабного вторгнення?
Я готувався до війни ще до вторгнення росії, ходив у походи, жив у лісі не один день. Так, цього разу мій «похід» затягнувся, але морально, навіть будучи копірайтером, а не професійним військовим, я був готовий до таких умов.
Взагалі, складно тільки уявляти: як це — з копірайтера чи програміста стати військовим. Але коли ти ухвалюєш рішення і потрапляєш у середовище таких, як і ти, все простіше. Так, деякі навички приходять згодом, але завжди простіше «проживати», ніж «уявляти, як воно».
Як змінилися твої пріоритети та цілі після повномасштабного вторгнення рф?
Фактично ніяк. Вистояти, перемогти, повернутися до мирного життя. Відбудовувати країну та прославляти її. Родина та країна завжди були і будуть на першому місці.
Як вдається підтримувати бойовий дух?
Наразі складний та дуже нестабільний час. Ми всі йдемо у щось нове, та щодня невпинно змінюємося самі. Тож, як і у всіх, у мене бувають емоційні гойдалки, але зазвичай їх рух пов'язаний із втомою. З бойовим духом все гаразд — я завжди пам'ятаю, проти якого зла ми воюємо і хто чекає на нас вдома.