Як війна вплинула на медіаринок України — дослідження

Після повномасштабного вторгнення росії український медіаринок зазнав глибокої кризи. Медіа України працюють в умовах втрати рекламних доходів, нестачі кадрів і неможливості планувати роботу, йдеться в дослідженні Львівського медіафоруму.

Багатьом редакціям довелося перейти на волонтерський формат, скорочувати витрати на оплату праці, залишати офіси або виводити працівників поза штат, аби зменшити податкове навантаження.

Які наслідки відчувають медіа від війни?

Підписуйтеся на наші соцмережі

28% медіа призупинили діяльність після початку великої війни. З них кожне шосте досі не відновило роботу повноцінно. 37% редакційних команд частково або повністю евакуювались. Серед журналістів 31% були змушені переїхати, з яких понад половина не повернулися.

40% медіа і 44% журналістів зазнали матеріальних втрат: пошкодження техніки, офісів або втрати майна. При цьому 72% не отримали жодної компенсації, а повністю компенсовано збитки було лише у 3,5% випадків.

Переважна більшість журналістів, а саме 85%, зіштовхнулись із психологічними труднощами. Однак 69% із них не зверталися по професійну допомогу. Тільки 3,8% опитаних заявили, що не мали таких проблем узагалі.

83% журналістів почали працювати більше з початком вторгнення. На тлі падіння доходів значно зріс запит на грантову підтримку: якщо до 2022 року половина медіа взагалі не отримувала грантів, то у 2024-му таких залишилось лише 30%.

Доходи опитаних медіа у 2022 році впали на 18%, а в 2023-му — ще на 10%. За офіційними даними, у 2022 році загальний дохід медійних ТОВ зменшився на 44%, а чистий дохід — на 54%. У 2023 році загальний дохід залишався на 38% нижчим, ніж у 2021-му, а чистий — на 46%.

Що потрібно для відновлення медіасфери?

Для повного довгострокового відновлення українських медіа потрібно близько $392 млн. Ця сума враховує не лише втрачений дохід, а й витрати на психологічну підтримку персоналу, відновлення редакцій, закупівлю техніки та навчання.

Для повернення до нормального життя 64% журналістів насамперед потребують фінансової підтримки, 43% — обладнання для енергонезалежності, 37% — психологічної допомоги. Для продуктивної роботи більшість вказує на потребу у вищій оплаті праці (73%), техніці (38%), навчанні (32%) і психологічній підтримці (31%).