Хто першим піде воювати: в Україні заговорили про нову систему резерву для ветеранів

4 хвилин читання

ГО «Принцип» презентувала дослідження «Ветерани і ветеранки у резерві: аналіз гарантій, потреб та рекомендації для державної політики», у якому проаналізували, як Україна має будувати систему військового резерву після війни та які гарантії потрібні людям із бойовим досвідом.

Презентація супроводжувалася дискусією «Хто першим піде воювати: яким має бути оперативний резерв України?», яку модерував співзасновник ГО «Принцип» та ветеран Масі Найєм.

Читайте також: 7 жовтня Харків став центром кар’єрних можливостей для ветеранів і ветеранок, що повертаються до цивільного життя – у місті пройшов Ярмарок можливостей. Захід зібрав понад 150 людей, зокрема понад 20 компаній та кар’єрних консультантів, які готові працевлаштовувати та навчати ветеранів і ветеранок тут і зараз.  Подія організована в рамках проєкту Veterans2Tech від Kharkiv IT Cluster у партнерстві з Харківською міською радою та Харківською обласною військовою адміністрацією.

Чому тема резерву стала критично важливою

Автори дослідження наголошують: Україна має готуватися до того, що загроза повторних бойових дій зберігатиметься роками.

Саме тому держава потребуватиме великої кількості підготовлених резервістів із реальним бойовим досвідом. У ГО «Принцип» вважають, що система резерву має бути не формальною, а зрозумілою, прогнозованою та справедливою для ветеранів і ветеранок.

У дослідженні підкреслюється, що військовий оперативний резерв може стати одним із ключових елементів обороноздатності країни після завершення активної фази війни.

Які проблеми бачать ветерани

Однією з головних проблем автори називають невизначеність правил проходження служби у резерві.

На думку дослідників, ветерани можуть роками жити у стані постійного очікування повторної мобілізації, що ускладнює побудову цивільного життя, кар’єри та фінансового планування.

Підписуйтеся на наші соцмережі

У документі прямо зазначено, що відсутність чітких правил створює ефект «відкладеного життя».

Також серед ризиків:

  • проблеми з працевлаштуванням;
  • фінансова нестабільність;
  • невизначеність соціальних гарантій;
  • складність поєднання цивільної роботи та резервної служби.

Роботодавці можуть уникати резервістів

Окремий блок дослідження присвячений трудовим гарантіям.

Автори попереджають, що роботодавці можуть менш охоче наймати резервістів через регулярні збори, навчання та ризик повторного залучення до війська.

У ГО «Принцип» наголошують: без продуманої державної політики резерв може стати додатковим фактором соціальної ізоляції ветеранів після війни.

Як працює резерв в інших країнах

Для дослідження команда проаналізувала міжнародний досвід функціонування резерву у США, Франції, Ізраїлі, Фінляндії, Південній Кореї та інших країнах.

Дослідники вивчали:

  • як організована служба резервістів;
  • які соціальні гарантії вони отримують;
  • як держава компенсує роботодавцям відсутність працівників;
  • як поєднується цивільне життя та військовий обов’язок.

Також проводилися експертні інтерв’ю та фокус-групи з ветеранами й фахівцями.

Якою зараз є система резерву в Україні

У презентаційних матеріалах дослідження зазначається, що військовий резерв України поділяється на:

  • оперативний резерв;
  • резерв нарощування;
  • територіальний резерв;
  • мобілізаційний людський резерв.

Саме оперативний резерв, до якого можуть входити ветерани з бойовим досвідом, автори вважають одним із ключових напрямків майбутньої оборонної моделі України.

Хто працював над дослідженням

Дослідження підготували ГО «Принцип», Veteran Hub, «Юридична сотня» та РеСтарт у межах проєкту «Концепція державної політики України щодо ветеранів та їхніх сімей».

Проєкт реалізували за підтримки уряду Великої Британії через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії.

Раніше SPEKA розповідала, як ветерани та поліція Києва провели рейд по парковках біля ТРЦ.