Втрата сенсів: як війна змінює ставлення до роботи, грошей і кар’єри

3 хвилин читання

Поговорили з психологами платформи Betobee про те, як війна змінює життя людей та їх відношення до базових життєвих речей. 

Повномасштабна війна змінила не лише ринок праці, а й саме ставлення до роботи як такої. Те, що ще недавно здавалося фундаментом стабільності — робота, гроші, кар’єра, — все менше асоціюється із стабільністю. Коли навколо невизначеність та страх, людина по-новому починає дивиться на те, що раніше було беззаперечним.

За даними Міжнародної організації з міграції, понад 70% українців, які втратили роботу після 24 лютого 2022 року, пов’язують це саме з війною. До початку вторгнення стабільну зайнятість мали близько 73% працездатних громадян, тепер — лише 57%. 

Втрата стабільності стала масовим досвідом, який неминуче вплинув і на систему цінностей.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Публікуємо матеріал платформи Betobee, присвячений зміні підходів до організації роботи. Розбираємося, чому постійна зайнятість не завжди означає ефективність і чому дедалі більше компаній роблять ставку на результативність, а не на кількість виконаних задач.

Під час війни свідомість переключається з розвитку на виживання. Те, що в мирний час мотивувало — амбіції, статус, досягнення, — більше не гарантує безпеки. Люди починають шукати опору не у зовнішніх символах успіху, а у внутрішньому змісті у відчутті користі, у спільності з іншими, у здатності зберігати ритм життя.

Багато хто говорить про втому від постійної «продуктивності». Робота більше не сприймається як шлях до самореалізації, радше — як спосіб утриматися на плаву. Водночас з’являється провина за власні успіхи чи стабільність, коли поруч інші втрачають усе. 

Це породжує суперечливі емоції: бажання діяти і водночас — відчуття безсенсовності будь-яких зусиль.

За спостереженнями соціологів, відбувається поступова переоцінка. Люди починають цінувати не кар’єрні сходи, а зміст. Не розмір зарплати, а можливість бути корисним. Не позицію в компанії, а відчуття, що твоя робота щось змінює. 

Дослідження показують : для більшості українців на перший план виходять безпека, здоров’я та відчуття спільноти, а не матеріальні показники.

Ця зміна болісна, але природна. Вона відкриває шлях до нових форм мотивації — більш людяних і свідомих. Повернення сенсів відбувається тоді, коли робота знову стає частиною життя, а не втечею від нього. Коли ми дозволяємо собі не гнатися, а розуміти. І коли замість «досягти» ми починаємо питати себе — «навіщо».