Вчені з’ясували причину інфекцій після операцій — дослідження
Медичні працівники та пацієнти вважають, що інфекції, які пацієнти отримують у лікарні, спричинені супербактеріями, на які вони наражаються, перебуваючи у медичному закладі, але нові дослідження спростовують це. SPEKA публікує переклад статті The Conversation.
Дастін Лонг, доцент кафедри анестезіології Школи медицини Університету Вашингтона, та Хлоя Брайсон-Кан, доцентка кафедри алергології та інфекційних захворювань медичного факультету Вашингтонського університету, стверджують, що більшість інфекцій, які вважаються отриманими під час надання медичної допомоги, насправді викликані бактеріями, які були на тілі пацієнта ще до того, як він потрапив до лікарні. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому командою науковців за участі Дастіна Лонга та Хлої Брайсон-Кан у журналі Science Translational Medicine.
Дослідження, що порівнюють бактерії у мікробіомі (ті, що колонізують наш ніс, шкіру та інші ділянки тіла) з бактеріями, що спричиняють пневмонію, діарею, інфекції кровотоку та у місцях хірургічних втручань, засвідчують, що бактерії, які безневинно живуть на нашому тілі, коли ми здорові, зазвичай спричиняють ці небезпечні інфекції, коли ми хворіємо.
Хірургічні інфекції — постійна проблема
Серед різних типів інфекцій, які пацієнти отримують під час надання їм медичної допомоги, особливо проблематичними є хірургічні. Дослідження 2013 року показало, що на хірургічні інфекції припадає найбільший відсоток витрат на лікування інфекцій — понад 33%, або майже $9,8 млрд, що витрачають щороку. Інфекції операційних ран також є поширеною причиною повторних шпиталізацій і смертності після операцій.
Дастін Лонг та Хлоя Брайсон-Кан наголошують, що, працюючи лікарями у Медичному центрі Гарборв’ю при Університеті Вашингтона, бачили, як у лікарнях роблять усе можливе, щоб запобігти цим інфекціям. Зокрема, стерилізують усе хірургічне обладнання, використовують ультрафіолетове світло для очищення операційної, дотримуються суворих протоколів щодо хірургічного одягу та контролюють потік повітря в операційній.
Однак операційні інфекції все одно трапляються — приблизно 1 раз на 30 процедур, зазвичай без жодних на те причин. До того ж, за даними Агенції з досліджень і якості охорони здоров'я та Центрів з контролю і профілактики захворювань, інфікування місць хірургічних втручань не стає менш серйозною проблемою, тоді як частота багатьох інших медичних ускладнень з часом неухильно зменшується.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Оскільки застосування антибіотиків під час операції — основа профілактики інфекцій, прогнозують, що глобальне зростання стійкості до антибіотиків зумовить збільшення рівня інфекцій після хірургічного втручання.
Бактерії, принесені у лікарню на тілі
Як і чому хірургічні інфекції виникають у пацієнтів, попри дотримання рекомендованих протоколів щодо їхнього запобігання?
Попередні дослідження інфекцій у місці хірургічного втручання були обмежені одним видом бактерій і використовували застарілі методи генетичного аналізу. Але нові технології відкрили двері для вивчення всіх видів бактерій і одночасного тестування їхніх генів стійкості до антибіотиків.
Науковці зосередилися на інфекціях у хірургії хребта з кількох причин:
- по-перше, однакова кількість жінок і чоловіків протягом життя піддаються хірургічним операціям на хребті з різних причин, а це означає, що результати можна застосувати до більшої групи людей;
- по-друге, на хірургію хребта витрачається більше ресурсів охорони здоров’я, ніж на будь-який інший вид хірургічних операцій у США;
- по-третє, інфекція після операцій на хребті може бути особливо травмувальною для пацієнтів, оскільки часто потребує повторних операцій і тривалих курсів антибіотиків, щоб отримати шанс на одужання.
Протягом року науковці зібрали зразки бактерій, що є у носі, на шкірі та у випорожненнях понад 200 пацієнтів перед операцією. Потім спостерігали за цією групою протягом 90 днів, щоб порівняти зразки з інфекціями, які виникли пізніше.
Результати показали, що хоча види бактерій, які живуть на шкірі спини пацієнтів, значно різняться у різних людей, існують деякі чіткі закономірності:
- бактерії, що колонізують верхню частину спини навколо шиї та плечей, більш схожі на ті, що є у носі;
- ті, що зазвичай присутні на нижній частині спини, більш схожі на тих, що живуть у кишківнику та калі.
Відносна частота їхньої присутності у цих ділянках шкіри точно відображає те, як часто вони з’являються за інфекцій після хірургічних втручань на відповідних ділянках хребта.
Насправді 86% бактерій, що спричиняють інфекції після операцій на хребті, генетично збігаються з бактеріями, які пацієнт носив до операції. Ця цифра напрочуд близька до оцінок, отриманих у попередніх дослідженнях із використанням старих генетичних методів, сфокусованих на золотистому стафілококу.
Майже 60% інфекцій були стійкими до профілактичного антибіотика, який вводили під час операції, до антисептика, який використовували для очищення шкіри перед розрізом, або до цих двох препаратів.
Виявляється, стійкість до антибіотиків пацієнт отримав не у лікарні, а від мікробів, з якими він уже жив, не підозрюючи про це. Ці стійкі до антибіотиків мікроби, найімовірніше, потрапили до людини через попередній вплив антибіотиків, споживчі товари або контакт з оточенням.
Профілактика хірургічних інфекцій
Результати дослідження можуть здатися інтуїтивно зрозумілими: інфекції хірургічної рани спричиняються бактеріями, які є на цій ділянці тіла. Але це відкриття має потенційно важливі наслідки для профілактики та лікування.
Якщо найбільш ймовірне джерело хірургічної інфекції — мікробіом пацієнта — відоме заздалегідь, медичні команди можуть захиститися від нього до початку запланованої процедури. Наявні протоколи профілактики інфекцій, як-от застосування антибіотиків або місцевих антисептиків, дотримуються універсальної моделі. Наприклад, антибіотик цефазолін дають будь-якому пацієнту, який проходить більшість процедур, але персоналізація могла б зробити їх більш ефективними.
Якби вам сьогодні робили серйозну операцію, ніхто б не знав, чи не колонізоване місце розрізу бактеріями, стійкими до стандартної схеми лікування антибіотиками, яку застосовують для цієї процедури. Надалі лікарі зможуть використовувати інформацію про ваш мікробіом для вибору більш цілеспрямованих антимікробних препаратів. Але потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти, як інтерпретувати цю інформацію і чи дасть такий підхід кращі результати.
Сьогодні практичні рекомендації, розроблення продуктів, лікарняні протоколи та акредитація, пов’язані з профілактикою інфекцій, часто зосереджені на стерильності фізичного середовища. Той факт, що більшість інфекцій насправді не починається з джерел у лікарні, ймовірно, свідчить про ефективність цих протоколів. Але Дастін Лонг, Хлоя Брайсон-Канв та інші науковці, які брали участь у дослідженні, вважають, що перехід до більш пацієнтоорієнтованих, індивідуалізованих підходів до профілактики інфекцій може принести користь як лікарням, так і пацієнтам.