Головна Життя

Вчені виявили несподіваний зв’язок між котами в домі та розвитком дітей

3 хвилин читання

Дослідницька група з проєкту INMA Project (Childhood and Environment) проаналізувала, як володіння домашніми тваринами в ранньому дитинстві може бути пов’язане з емоційним і поведінковим благополуччям дітей. Результати свідчать, що як тип домашньої тварини, так і час співжиття можуть мати різний вплив на емоційний розвиток, передає журнал Мedicalxpress.

Дослідники вивчали наявність різних типів домашніх тварин — собак, котів, птахів та «інших тварин» (гризуни, риби, рептилії) — у домогосподарствах, коли дітям було 1 рік і 4–5 років. Також аналізували можливі зв’язки з емоційними («інтерналізуючими») проблемами (тривожність, депресія або соматизація) та поведінковими («екстерналізуючими») проблемами (порушення правил або гіперактивність) у віці 7–8 років.

Після коригування на соціально-демографічні та сімейні фактори аналіз показав, що постійне утримання «інших тварин» (наприклад, риб, черепах або хом’яків) було пов’язане із захисним ефектом проти емоційних проблем. Водночас наявність котів лише у віці 4–5 років показала слабкий зв’язок із більшою кількістю емоційних або поведінкових симптомів. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

«Ці результати не обов’язково означають причинно-наслідковий зв’язок — інші невраховані фактори, такі як прив’язаність до тварини, втрата тварин (і пов’язане з цим горе), умови життя або особливості виховання, також можуть відігравати роль», — пояснює Люсія Гонсалес, дослідниця CIBERESP з Fisabio Foundation та перша авторка роботи.
Читайте також: Близько 13% домашніх котів демонструють ознаки тривоги розлуки, коли залишаються без господарів. Найчастіше це проявляється у деструктивній поведінці, надмірному нявканні та навіть депресивних станах, пише BBC.

Іншими словами, зв’язок між наявністю кота у віці 4–5 років і підвищеним ризиком емоційних або поведінкових симптомів у середньому дитинстві «слід інтерпретувати обережно».

«Можуть існувати селекційні упередження (наприклад, певні сімейні профілі частіше мають котів), зміни у догляді за тваринами або різниця в тому, як батьки оцінюють поведінку дитини», — додає Маріса Естарліч, співавторка та дослідниця Fisabio Foundation, Universitat de València та CIBERESP.

Натомість потенційний захисний ефект «інших тварин» (гризуни, риби, рептилії тощо) може свідчити, що менш вимогливі домашні улюбленці сприяють більш стабільним взаєминам і потенційно покращують психологічне благополуччя дітей.

«Включення цих тварин у щоденну рутину може допомогти дітям розвивати відповідальність у середовищі, що формує прихильність та емпатію», — зазначає Айнара Андія, дослідниця групи University of the Basque Country (EHU).

Інші матеріали

діти коти кіт Редакція
Читати на speka.media