Українців дедалі частіше ламають психологічно: банки попередили про нові атаки
У 2026 році фінансове шахрайство стало значно технологічнішим, персоналізованішим і небезпечнішим. Зловмисники дедалі рідше працюють “масово” та все частіше атакують точково — використовуючи дані про покупки людей, їхню активність у соцмережах, користування банківськими сервісами та навіть оголошення на маркетплейсах.
Про це SPEKA розповіла заступниця голови правління ГЛОБУС Банку Анна Довгальська.
За її словами, головна небезпека сучасних схем полягає вже не лише у технічних інструментах, а у психологічному тиску на людину.
Шахрайство стає менш масовим, але дорожчим
За даними НБУ, у 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками скоротилася на 5% — до 256 тис. випадків. Водночас загальна сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн.
Середній розмір однієї шахрайської операції також зріс:
- у 2024 році – 4,2 тис. грн;
- у 2025 році – вже 5,5 тис. грн.
У банку пояснюють: це означає, що шахраї почали діяти точніше та ретельніше готувати свої сценарії.
Які схеми зараз найнебезпечніші
Підписуйтеся на наші соцмережі
Однією з найпоширеніших схем залишаються дзвінки нібито від служби безпеки банку. Людину переконують, що її рахунок “зламують”, після чого змушують:
- назвати CVV-код;
- повідомити SMS-код;
- переказати гроші на “безпечний рахунок”.
Друга велика категорія — фішинг.
Шахраї створюють копії:
- сайтів банків;
- маркетплейсів;
- державних сервісів;
- служб доставки.
Після введення даних картки або паролів користувач фактично сам передає доступ до свого рахунку.
Окремо в банку згадали масову атаку через фейкові рахунки за електроенергію, які надсилали українцям нібито від імені Міністерства енергетики.
Маркетплейси стали однією з головних мішеней
За словами Довгальської, окремий ризик зараз становлять купівля та продаж товарів онлайн.
Шахраї часто переконують:
- продавця перейти за посиланням “для отримання оплати”;
- покупця — “для підтвердження доставки”.
Насправді такі сторінки збирають:
- реквізити карток;
- паролі;
- SMS-коди;
- доступ до банкінгу.
У банку наголошують: для отримання переказу достатньо лише номера картки або IBAN.
Соцмережі та месенджери — новий центр атак
Ще один популярний напрям — злам акаунтів у месенджерах та соцмережах.
Після отримання доступу шахраї починають розсилати знайомим жертви повідомлення з проханням “терміново позичити гроші”.
Також зростає кількість атак через SIM-swap — перевипуск SIM-картки для перехоплення фінансового номера телефону.
Це особливо небезпечно для користувачів, у яких номер прив’язаний до:
- мобільного банкінгу;
- пошти;
- держсервісів;
- криптогаманців.
Як захиститися від нових схем
Банкіри радять:
- ніколи не повідомляти PIN-код, CVV або SMS-коди;
- не переходити за посиланнями з SMS чи месенджерів;
- перевіряти адреси сайтів;
- увімкнути двофакторну автентифікацію;
- не переказувати гроші “знайомим” без додаткової перевірки;
- у разі підозри одразу блокувати картку.
Раніше SPEKA повідомляла, що шахраї створили фейкову «Дію».