Українці скорочують споживання новин і переходять на українськомовний контент
У 2025 році медіаспоживання українців увійшло у фазу вибірковості. Про це свідчать результати масштабного опитування Rakuten Viber, опубліковані на платформі Marketer. Дані фіксують не просто зниження інтересу до новин, а зміну способу взаємодії з інформацією — уважнішу, більш фільтровану і мовно усвідомлену.
В опитуванні в офіційному каналі Rakuten Viber Україна взяли участь понад 36 тис. респондентів. Ключова вікова група — 34–45 років, понад половина опитаних молодші за 45 років. Методика — анонімне онлайн‑опитування.
Новини: стабільна база і помітний відтік
Попри відчуття інформаційної перевтоми, більшість українців не відмовилися від новин повністю. 54% респондентів зазначили, що читають новини так само, як і торік. Водночас 22% почали споживати новини рідше, а ще 11% взагалі припинили за ними стежити. Зростання інтересу до новин зафіксували лише у 13% опитаних.
Таким чином третина аудиторії фактично скоротила або припинила новинне споживання. Це не обвал, але чіткий сигнал про зміну балансу між інформованістю та психологічною витривалістю.
Фільтрація як захисний механізм
Підписуйтеся на наші соцмережі
Скорочення новин не означає хаотичну відмову від інформації. Навпаки, українці дедалі частіше свідомо обирають, що саме не читати. Серед тих, хто зменшив споживання новин, 31% насамперед фільтрували новини про війну. Для 15% небажаним контентом стали новини шоу‑бізнесу та плітки.
Значно менше респондентів уникали світової політики (6%) та корупційних скандалів (4%). Водночас 36% зазначили, що не фільтрували жодних конкретних тем, навіть попри зменшення загального обсягу новин.
Ці дані вказують на важливу тенденцію: фільтрація — це не втеча від реальності, а спосіб керування інформаційним навантаженням.
Мовний зсув: українська як звичка, а не жест
Паралельно зі зниженням новинного трафіку зростає споживання україномовного контенту. Найбільший приріст — у музиці: 44% респондентів почали слухати більше українських треків. Ще 26% стали частіше дивитися україномовний YouTube.
Менш масовими, але показовими є інші формати: 14% почали більше читати українських авторів, 5% — слухати українські подкасти. Лише 3% опитаних зазначили, що взагалі не споживають український контент.
Це свідчить про перехід від символічної підтримки мови до повсякденної практики — у розвагах, фоновому споживанні і персональних медіаритуалах.
Що насправді показують ці цифри
Дані Rakuten Viber фіксують кілька паралельних процесів.
По‑перше, новини перестають бути безперервним потоком і стають вибірковим продуктом.
По‑друге, українці дедалі активніше захищають власний психологічний ресурс, особливо у темах війни.
По‑третє, українськомовний контент остаточно переходить у мейнстрим — без примусу і без декларативності.
Для медіа, брендів і платформ це означає зміну правил гри: увага стає дефіцитнішою, а довіра і релевантність — критично важливими. А для аудиторії це ознака зрілості у споживанні інформації, коли кількість поступається якості.