Без них не було б Wi-Fi, лікування раку та комп'ютерів: 5 історій жінок, які змінили історію

Уявіть світ без програмування, Wi-Fi та променевого лікування раку. Яким би він був?  Якби Ада Лавлейс не створила перший алгоритм для машини, чи існував би сьогодні комп'ютерний світ, як ми його знаємо? Що, якби Геді Ламар не винайшла технологію, на якій базується наш Wi-Fi? Сьогодні, в Міжнародний день боротьби за права жінок, Speka проведе вас сторінками історії і покаже, альтернативний світ без внеску жінок у науку.

Джерела: «Інноватори», Волтер Айзексон, ВСЛ, Вікіпедія, Speka.

Ада Лавлейс — перша програміста в історії

А чи знали ви, що програмування почалося з ткацького верстата? Якби Ада не побачила краси в машинному плетиві, то невідомо яким би було програмування зараз та чи було би воно взагалі.

Батько Ади, поет-романтик лорд Байрон, був затятим противником машин. Він підтримував луддитів – людей, які трощили верстати, вбачаючи в них загрозу для робітників. Але Ада, навпаки, побачила в ткацьких верстатах красу. Вона захоплювалася ідеєю поетичної науки – поєднанням технічного розрахунку з творчою уявою. Її натхненням стала аналітична машина Чарльза Беббіджа, яку вона порівнювала з ткацьким верстатом, що переплітає числа, як нитки, створюючи складні візерунки обчислень.

Основна робота Ади Лавлейс – так звані «Примітки перекладача» до статті італійського математика Луїджі Менабреа про аналітичну машину. Її доповнення втричі перевищували за обсягом оригінальний текст (19 136 слів), стали популярнішими за статтю Менабреа і містили пророчі ідеї:

Без Ади Лавлейс ми могли б запізнитися не просто з програмуванням, а й із самою ідеєю, що машина – це не якійсь примітивний калькулятор, а інструмент для творчості та інтелектуальних відкриттів.

Без Ади Лавлейс програмування могло б виглядати зовсім інакше – або взагалі не існувати в тому вигляді, в якому ми його знаємо. 

Марія Кюрі — винахідниця радіоактивності

Підписуйтеся на наші соцмережі

Без Марії Кюрі ми б набагато пізніше зрозуміли природу радіоактивності, а медицина могла б так і не отримати одного з найважливіших методів діагностики – рентгенографії. Лікування онкологічних захворювань було б менш ефективним, а розвиток сучасної фізики та хімії затримався б на десятиліття.

Марія Склодовська-Кюрі була змушена боротися за право на освіту: у рідній Польщі жінки не могли навчатися в університетах, тому вона переїхала до Парижа, щоб вступити до Сорбонни.

Її дослідження привели до відкриття полонію та радію, а також до запровадження терміна радіоактивність. Вона стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію, і єдиною людиною в історії, що здобула нагороду в двох різних наукових галузях – фізиці (1903) та хімії (1911).

Марія Кюрі показала, що радіоактивність – це не просто аномалія, а фундаментальна властивість атомів. Її праця проклала шлях до розуміння атомного ядра, ядерної енергетики та променевої терапії для лікування раку.

Проте її дослідження мали страшну ціну. У часи, коли небезпека радіації ще не була відома, вона працювала без будь-якого захисту. Її постійний контакт із радіоактивними речовинами став причиною апластичної анемії, від якої вона померла. Марія Кюрі стала першою жертвою радіоактивності, але її науковий спадок врятував мільйони життів.

Розалінд Франклін — авторка першого зображення ДНК

Без Розалінд Франклін ми б могли набагато пізніше дізнатися про структуру ДНК, наука взагалі могла б мати зовсім інший вигляд.

Вона була однією з ключових фігур, що допомогли зрозуміти структуру ДНК, однак патріархальний світ не належно оцінив Розалінд за її життя. Франклін працювала у складних умовах, стикаючись з численними труднощами як жінка в науковому середовищі, де домінували чоловіки. Вона працювала з рентгенівською кристалографією і зробила важливе відкриття щодо структури ДНК, зокрема, її знамениті фотографії рентгенівської дифракції стали основою для подальших досліджень.

Джеймс Вотсон і Френсіс Крік, використовуючи ці дані без згадки про Розалінд Франклін, змогли побудувати свою модель подвійної спіралі ДНК. Вони отримали Нобелівську премію, але Франклін померла до цього часу. 

Її дослідження не обмежувалися лише ДНК. Вона також зробила важливі внески в дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту, і здійснила багато іншого, що вплинуло на розвиток біофізики та молекулярної біології. 

Геді Ламар — винахідниця Wi-Fi

Без винаходу Геді Ламар і Джорджа Антейла, що дозволив безпечний бездротовий зв'язок, ми могли б опинитися в іншій реальності, де супутникові системи не могли б існувати. Без цієї технології не було б мобільних телефонів, Wi-Fi чи GPS. Уявіть, як би змінився світ без цієї основної частини технологічної інфраструктури, на якій базується все, від мобільного зв'язку до навігаційних систем.

У 1942 році Ламар і Антейл запатентували систему «Секретна система зв’язку», що дозволяла використовувати методи розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного перелаштування частоти. Ці методи запобігали перехопленню сигналів, що було критично важливо для безпеки військових операцій під час Другої світової війни. Система дозволяла безпечно передавати координати для керування торпедами, що завадило ворогу перехоплювати їх.

Цінність цієї технології стала зрозумілою лише з роками, особливо після Карибської кризи 1962 року, коли методи псевдовипадкового перелаштування робочої частоти отримали своє широке застосування в цивільних та військових технологіях. 

Її винахід став основою для таких сучасних технологій, як стільникові телефони, Wi-Fi, GPS, та багато іншого.

Марина Вʼязовська розвʼязала давню математичну задачу про кулі

Марина В'язовська — українська математикиня, яка здобула світову популярність завдяки своїм досягненням у сфері теорії чисел та пакування куль. Вона стала другою жінкою, що отримала престижну медаль Філдса, одну з найвищих нагород у математиці, за розв'язок задачі про пакування куль у восьмивимірному просторі.

У 2016 році Марина здійснила прорив, вирішивши задачу про пакування куль у восьмивимірному просторі — проблему, що залишалася невирішеною протягом понад 400 років. Ця проблема була поставлена ще в кінці 1500-х років англійськими математиками у контексті укладання гарматних ядер на кораблях. Попередні спроби, включаючи роботи Йоганна Кеплера та Ісаака Ньютона, не змогли знайти остаточного рішення.

Її розв'язок восьмивимірної проблеми зайняв всього 23 сторінки і був значно простіший, ніж попередні спроби. 

В'язовська також відома своєю роботою в сфері сферичних дизайнів. Вона разом з колегами, зокрема Андрієм Бондаренком і Данилом Радченком, довела гіпотезу Кореваара-Меєрса, яка стосується існування малих конструкцій у різних вимірностях.