SPEKотна читанка. Кріс Міллер про війну чипів

З початком повномасштабної війни слова «чип», «мікросхема», «напівпровідник» з'являються частіше. Ми вже розуміємо, що у ракетах та дронах є свій мозок, якому потрібні ці технології. Але як влаштований світ бізнесу та інновацій навколо них? Про це книга Кріса Міллера «Чипова війна: боротьба за найважливішу технологію у світі».

Автор: Кріс Миллер

Видавництво: «Наш Формат»

Переклад: Володимир Цибка

Видавництво «Наш Формат», як завжди, гідно оформило український переклад книги. Тверда палітурка з нагадуванням, що це книга року за версією Financial Times, передмова Андрія Федоріва та 430 сторінок цікавого тексту про геополітичну боротьбу за напівпровідники — мікросхеми, які живлять усе: від смартфонів до ракет. Це не просто історія про чипи, а занурення у складну, з високими ставками війну, що визначає глобальну економіку, національну безпеку та технологічне лідерство. 

Про автора

Кріс Міллер — економічний історик, науковець. Викладач міжнародної історії у Флетчерській школі Університету Тафтса. Керівник напряму «Євразія» в Інституті досліджень зовнішньої політики (США) та консалтингової компанії Greenmantle, що спеціалізується на геополітиці та макроекономіці. 

Погляд в історію

Підписуйтеся на наші соцмережі

Автор відстежує витоки напівпровідникової промисловості від проривних відкриттів у технології транзисторів у Bell Labs у 1940-х і подальшого розвитку Кремнієвої долини до того часу, як з’явилися такі гіганти, як Intel, AMD та Nvidia.

Книга охоплює ключові моменти розвитку чипів — від епохи холодної війни, коли попит на обчислювальну техніку зростає через військові потреби США, до революції персональних комп’ютерів у 1980-х і вибухового зростання мобільних технологій у 2000-х. 

Геополітична складова

Книга Кріса Міллера могла б залишитися однією з багатьох книжок про історію технології, але він зробив акцент на вплив напівпровідникових технологій на світову політику. І це дійсно захоплива розповідь.

Міллер аналізує баланс сил між США, Китаєм, Тайванем, Японією та Південною Кореєю. Він детально розповідає, як Тайвань через компанії на кшталт TSMC став центром виробництва найсучасніших чипів.

Книга висвітлює зростальну напругу між США та Китаєм, оскільки Пекін прагне розвивати власну напівпровідникову промисловість, щоб зменшити залежність від американських і тайванських технологій. Автор наводить аргументи, що напівпровідники — це не лише економічний ресурс, а й ключовий чинник військової та стратегічної могутності, що ми дійсно бачимо на прикладі війни. Поточні обмеження США на експорт передових мікросхем до Китаю є реальним прикладом того, як ці крихітні компоненти є важелем конфліктів.

«Постійні труднощі росії з виготовленням і придбанням мікросхем пояснюють, чому в її безпілотниках, збитих над Україною, повно іноземної мікроелектроніки. Це також пояснює, чому російська армія активно продовжує застосовувати неточні боєприпаси. Нещодавній аналіз воєнних дій росії у Сирії показав, що до 95% скинутих боєприпасів були некерованими. Той факт, що росія зіткнулася з нестачею керованих крилатих ракет упродовж кількох тижнів після нападу на Україну, також частково пов’язаний із жахливим станом її напівпровідникової промисловості. Тим часом Україна отримала величезні запаси керованих боєприпасів із Заходу, як-от протитанкові ракети Javelin, у кожній з яких для наведення на ворожий танк використано понад 200 напівпровідникових пристроїв«.

У книзі багато йдеться про роль державного регулювання та підтримки цієї інноваційної галузі. І цілий розділ присвячений Китаю — детальна розповідь про становлення Huawei, майбутнє 5G та купа цікавої інформації про стан цифровізації та інновацій у цій країні.

Ухвалення у США закону CHIPS and Science Act у 2022 році, який стимулює американське виробництво напівпровідників, подається як реакція на побоювання щодо надмірної залежності від Тайваню. Міллер доводить, що державні інвестиції у чипи тепер є не лише економічним питанням, а й питанням національної безпеки.

«У січні 2017 року, за три дні до інавгурації Дональда Трампа на посаду президента США, Сі окреслив економічне бачення Китаю у виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, швейцарському гірськолижному курорті. Коли Сі пообіцяв «безпрограшні результати» застосування «динамічної, орієнтованої на інновації моделі зростання», аудиторія, що складалася з генеральних директорів і мільярдерів, увічливо зааплодувала. «У торговій війні не буде переможців», — заявив президент Китаю, роблячи не надто тонкий випад на адресу свого нового американського колеги. Через три дні у Вашингтоні Трамп виступив із приголомшливо агресивною інавгураційною промовою, засудивши «інші країни, які виробляють наші продукти, крадуть наші компанії та знищують наші робочі місця». Замість того щоб підтримувати торгівлю, Трамп заявив, що «захист призведе до великого процвітання та моці». 

Людський чинник 

Хоча ця книга переважно про технології та геополітику, автор також приділяє увагу людям, які є легендами у цій галузі, — Гордону Муру (співзасновнику Intel), Моррісу Чангу (засновнику TSMC), Джеку Кілбі (винахіднику інтегральної мікросхеми) та іншим, що змінили галузь.

Останні розділи досліджують майбутнє цієї високотехнологічної битви, особливо коли автор порушує питання вразливості ланцюгів постачання, амбіцій Китаю та ризики потенційного конфлікту через Тайвань. Він попереджає, що сучасна глобальна економіка та повсякденне життя тепер залежать від надзвичайно крихкої напівпровідникової інфраструктури. 

Як написана книга

Складні технічні питання Міллер пояснює доступною мовою, без перевантаження технічним жаргоном. У книзі 54 розділи і майже кожен побудований за принципом, коли спочатку йде історія, а потім пояснення та висновки. Таке застосування сторителінгу робить текст про складну тему досить цікавим для сприйняття.

Варто зазначити колосальну роботу щодо збирання даних для книги. Є посилання на 722 джерела.

Висновок

Для всіх, хто цікавиться технологіями, глобальними конфліктами чи майбутнім інновацій, «Чипова війна» є обов’язковим читанням. Це захопливий погляд на те, як чипи стали найважливішим стратегічним ресурсом XXI століття і чому їхній контроль визначатиме світовий лад на десятиліття вперед.

Придбати книгу можна на сайті видавництва «Наш Формат». Вартість — 560 грн.