Що таке синдромом дефіциту уваги та гіперактивності і які його особливості – пояснює медсестра Державного університету Кеннесоу
“Чому я не можу виконати завдання? Чому я втрачаю лік часу? Чому я не можу бути уважним?«, – ці запитання чи не щодня ставлять собі люди з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності. Викладачка клінічної патофізіології та сімейна медсестра-практик Державного університету Кеннесоу Кейт Харрінгтон, якій у віці у віці 21 року поставили діагноз СДУГ пояснює, що це таке, як відрізняються процеси в мозку при СДУГ і що покращує його функціонування. Публікую переклад зі статті на The Conversation.
Дослідження виявили численні відмінності в тому, як працює мозок при СДУГ. Простіше кажучи, СДУГ суттєво впливає на виконавчу функцію.
Виконавча функція – це набір когнітивних процесів, включаючи планування, розстановку пріоритетів, контроль імпульсів, гнучкість, управління часом та емоційну регуляцію, які допомагають людям досягати довгострокових цілей.
Ці процеси відбуваються в префронтальній корі головного мозку – «центрі особистості».
Окрім префронтальної кори, СДУГ вражає й інші ділянки мозку, зокрема базальні ганглії — область, яка регулює комунікацію всередині мозку, і мозочок, який відповідає за рух і рівновагу. Усі три ділянки працюють разом, регулюючи увагу, рухову активність виконавчих функцій та контроль імпульсів.
Хімічні месенджери, які називаються нейромедіаторами, дозволяють клітинам мозку спілкуватися одна з одною. Дофамін і норадреналін – два ключові нейромедіатори, які відіграють вирішальну роль у виконавчій діяльності мозку.
Дофамін контролює мотивацію, винагороду та задоволення. Ми отримуємо потік дофаміну від приємних речей, таких як їжа, алкоголь, секс, отримання схвалення або хороших оцінок. Цей потік також мотивує нас повторювати «корисну» поведінку. Норадреналін відповідає за підтримання уваги та допомагає у виконавчій діяльності.
Люди з СДУГ мають нижчий рівень дофаміну та норадреналіну в ділянках мозку, зокрема в префронтальній корі. Це призводить до труднощів у підтримці когнітивних функцій, таких як увага, контроль імпульсів і мотивація.
Дослідження показують, що люди з СДУГ мають більше транспортерів дофаміну в мозку. Уявіть собі транспортери як пилососи, які всмоктують дофамін назад у нейрон, роблячи його менш доступним.
Як наслідок, дофамін і норадреналін менше активують префронтальну кору і мезолімбічний шлях, тобто область, яка обробляє винагороду і мотивацію. Менша кількість дофаміну може спонукати людей шукати стимулюючі винагороди, такі як техніка, їжа або наркотики.
Дослідники виявили щонайменше 27 можливих генетичних маркерів, які модулюють дофамінову регуляцію в мозку.
Діагностика СДУГ
Підписуйтеся на наші соцмережі
Майже кожна людина з СДУГ чи без нього має певні симптоми. Наприклад, коли ви не можете всидіти на нараді ні хвилини довше або не можете згадати, навіщо зайшли в кімнату.
Справжній діагноз СДУГ враховує безліч факторів.
Якщо ви страждаєте від СДУГ, у вас є принаймні п'ять-шість симптомів в категоріях неуважності, гіперактивності або імпульсивності, таких як забудькуватість, проблеми з всидінням на місці, втрата предметів і легке відволікання.
Для постановки офіційного діагнозу симптоми СДУГ повинні бути присутніми у віці до 12 років, що може бути визначено в дитинстві або, як у випадку самої Кейт Харрінгтон, набагато пізніше.
Крім того, симптоми СДУГ повинні негативно впливати на людину в різних ситуаціях, наприклад, вдома, в школі або на роботі – і їх не можна пояснити іншими станами, такими як дисфункція щитовидної залози, діабет, дефіцит сну або анемія.
Дослідження показують, що дівчатка зі СДУГ частіше демонструють симптоми неуважності, а також характеристики, які традиційно не асоціюються зі СДУГ, такі як сором'язливість, перфекціонізм і розлади харчової поведінки. У пацієнтів, особливо жінок і дівчат, може розвинутися депресія або тривога – або і те, і інше – через нелікований СДУГ. Після лікування СДУГ симптоми тривоги та депресії значно зменшуються.
Як ліки від СДУГ змінюють нейромедіатори
Американська академія педіатрії надає доказові рекомендації щодо лікування СДУГ у дітей та підлітків. Очікується, що перші американські настанови щодо лікування СДУГ у дорослих будуть опубліковані восени 2024 року.
Якщо пацієнтам 6 років і старше, можуть використовуватися стимулюючі або нестимулюючі препарати, а також поведінкова терапія.
- Стимулятори поділяються на два класи препаратів: амфетаміни, такі як Adderall і Vyvanse, і метилфенідати, такі як Concerta, Ritalin і Focalin.
- Нестимулятори, такі як Strattera, рекомендуються, якщо пацієнти не можуть переносити або вважають за краще не приймати стимулятори.
Стимулятори блокують транспортери дофаміну і норадреналіну, запобігаючи виснаженню цих нейромедіаторів, тому більше дофаміну стає доступним для активації ключових ділянок мозку.
Амфетаміни також збільшують вивільнення дофаміну та норадреналіну з нейронів. Ці підвищені рівні дозволяють мозку вважати складні завдання, такі як виконання домашнього завдання, більш корисними. Оскільки доступно більше дофаміну, потреба мозку в стимулюючих винагородах зменшується.
Метилфенідати, як правило, є препаратами вибору для дітей, тоді як амфетаміни найбільш ефективні для дорослих.
Численні дослідження показали, що стимулятори покращують симптоми СДУГ, мотивацію пацієнтів, якість життя батьків і поведінкові оцінки вчителів. Стимулятори зменшують тривожність та емоційну дисрегуляцію у дітей. Нестимулятори також покращують симптоми СДУГ.
Покращені результати
Люди з СДУГ намагаються покінчити життя самогубством удвічі частіше, ніж люди без СДУГ. У них також втричі частіше виникають суїцидальні думки і в шість разів частіше завершуються самогубства.
Доведено, що лікування пацієнтів з СДУГ стимулюючими препаратами на додаток до поведінкової терапії зменшує кількість спроб самогубства, незапланованих вагітностей та вживання психоактивних речовин. Дослідження показало, що лікування дітей з СДУГ метилфенідатом знизило ризик опікових травм на 57%.
Окрім медикаментозного лікування, когнітивно-поведінкова терапія для дорослих, тренінги виконавчої функції, особливо у підлітків, та позитивні батьківські втручання виявилися ефективними для подолання симптомів СДУГ. Більшість дослідників сходяться на думці, що поведінкові тренінги найбільш ефективні в поєднанні з медикаментозним лікуванням.
Позитивне батьківство
Дослідження виявили значне покращення якості життя як батьків, так і дітей, коли батьки брали участь у навчанні з позитивного батьківства. Ефект ще більш виражений у поєднанні з медикаментозним лікуванням.
Одна з таких моделей, яка називається «Підхід виплеканого серця», використовується сім'ями, школами, організаціями прийомних сімей та групами поведінкового здоров'я, в тому числі Системою догляду за дітьми штату Нью-Джерсі. Вона наголошує на похвалі та заохоченні, встановленні чітких меж прийнятної поведінки і вчить дітей саморегуляції емоцій та поведінки.
Дієтичні добавки
Численні дослідження продемонстрували, що діти з СДУГ мають нижчий рівень вітаміну D у крові.
Наявність достатньої кількості заліза в організмі, що зберігається у вигляді білка феритину, важлива для утворення дофаміну та норадреналіну – нейромедіаторів, яких не вистачає при СДУГ. Дослідження показали, що низький рівень феритину спричиняє порушення активності дофаміну. У дітей з низьким рівнем феритину частіше діагностують СДУГ.
З цієї причини лікарям важливо перевіряти рівень феритину, а не сироваткового заліза, яке часто неправильно використовується для діагностики дефіциту заліза.
Кроки вперед
- Якщо ви вважаєте, що у вашої дитини або у вас може бути СДУГ, поговоріть з лікарем, який знайомий з методами лікування СДУГ. Щодо пристосування до школи, перш за все, поговоріть зі своїм лікарем.
- Дослідження все ще тривають, але велике споживання обробленої їжі може погіршити симптоми СДУГ.
- Зверніть увагу на сон: апное (тимчасове припинення дихальних рухів, зумовлене гальмуванням дихального центру) уві сні та порушення дихання уві сні часто зустрічаються у людей з СДУГ.
- І обов'язково робіть багато фізичних вправ, оскільки вони можуть покращити виконавчу діяльність та контроль імпульсів, підвищуючи рівень дофаміну та норадреналіну.
Кейт Харрінгтон зазначає, що синдром дефіциту уваги та гіперактивності має безліч позитивних моментів. Ці люди стійкі, нестандартні та креативні, володіємо потужною енергією, яку, якщо її спрямувати правильно, можна використати для досягнення великих цілей.