Що таке Bitchat: месенджер від творця Twitter, що працює без інтернету

Наприкінці липня 2025 року співзасновник Twitter Джек Дорсі представив Bitchat — експериментальний месенджер, що функціонує без підключення до інтернету. Застосунок, який використовує технологію Bluetooth для створення децентралізованих mesh-мереж, викликав значний інтерес у технологічній спільноті. 

За словами розробників, він має стати інструментом для комунікації в умовах відсутності або блокування традиційних мереж зв’язку. Тож сьогодні поговоримо, що це за месенджер і чи дійсно він може стати у пригоді.

Що таке Bitchat: магія без інтернету

В основі Bitchat лежить ідея повної децентралізації. На відміну від WhatsApp чи Telegram, які пропускають кожне ваше повідомлення через свої центральні сервери, Bitchat працює за принципом peer-to-peer (P2P). Це означає, що пристрої спілкуються один з одним напряму, без посередників. Вихідний код проєкту відкритий на GitHub, що дає змогу будь-кому перевірити, чи немає в системі прихованих лазівок.

Технологічним серцем месенджера є Bluetooth Low Energy (BLE) mesh-мережа. Уявіть її як невидиму павутину, що з'єднує всі смартфони із запущеним Bitchat у певному радіусі. Кожен телефон у цій мережі — це не просто кінцева точка, а активний вузол (node), що допомагає передавати повідомлення далі.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Процес нагадує передавання записки по ланцюжку в шкільному класі. Ваше повідомлення стрибає з одного пристрою на інший (multi-hop relay), доки не дійде до адресата. Хоча прямий радіус дії Bluetooth не перевищує 100 м, така ланцюгова реакція дозволяє покривати значно більші відстані за умови достатньої щільності користувачів. Цей механізм детально описаний в офіційній специфікації Bluetooth Mesh.

А якщо ваш співрозмовник офлайн? Тут Bitchat застосовує підхід store-and-forward («зберегти і переслати»). Повідомлення не зникає, а тимчасово зберігається на проміжних пристроях-сусідах, які терпляче чекають, доки адресат знову з'явиться в мережі, щоб передати йому «посилку».

Аспекти приватності та безпеки

Конфіденційність — це наріжний камінь філософії Bitchat. Відсутність центральних серверів автоматично знімає проблему збору даних: якщо їх ніде зберігати, їх неможливо викрасти, проаналізувати чи передати третім особам. Застосунок не просить вас вказати номер телефону чи пошту, забезпечуючи високий рівень анонімності. Ваша ідентичність — це лише тимчасовий псевдонім.

Усі розмови захищені наскрізним шифруванням (E2EE). Це означає, що повідомлення перетворюється на незрозумілий код на вашому телефоні і розшифровується лише на пристрої отримувача. Навіть телефони, що ретранслюють ваше повідомлення, бачать лише зашифрований набір даних. Важливість цього стандарту безпеки постійно підкреслюється такими організаціями, як Electronic Frontier Foundation (EFF).

Для тих, хто потребує додаткового захисту, Bitchat пропонує «режим паніки»: три швидкі дотики до логотипа програми миттєво стирають усі дані з пристрою. Це може бути критично важливим, коли існує ризик фізичного доступу до вашого смартфона.

Чи були попередники? 

Ідея офлайн-месенджерів не народилася вчора. Bitchat стоїть на плечах попередників, які вже пройшли бойове хрещення. Найвідоміший з них — FireChat, що став символом «революції парасольок» у Гонконзі 2014 року. Коли влада почала глушити інтернет, саме FireChat дозволив протестувальникам координувати свої дії, довівши життєздатність mesh-технологій.

Інший проєкт, Bridgefy, також здобув популярність під час масових заходів. Проте його історія стала і застереженням: дослідники виявили у ньому серйозні вразливості, що дозволяли відстежувати користувачів. Цей випадок показав, наскільки складно створити по-справжньому безпечну децентралізовану систему. Bitchat намагається врахувати ці уроки, роблячи ставку на перевірені криптографічні підходи.

Потенційні сфери застосування: кому це потрібно?

Специфічна архітектура Bitchat визначає його потенційну корисність у сценаріях, де традиційні засоби зв'язку є недоступними, ненадійними або небезпечними. Насамперед це інструмент для громадянського суспільства у країнах з авторитарними режимами, де інтернет-шатдауни використовуються як зброя проти свободи слова.

Не менш важливим є його потенціал під час надзвичайних ситуацій чи війни. Після землетрусу чи урагану, коли традиційна інфраструктура зруйнована, Bitchat може стати рятівним колом для координації рятувальників та волонтерів.

У мирний час застосунок може стати у пригоді на переповненому стадіоні чи музичному фестивалі, де мобільні мережі просто не витримують навантаження. Або ж у туристичному поході в горах, де про інтернет можна лише мріяти. Це надійний спосіб залишатися на зв'язку для невеликої групи людей, відрізаної від великого світу.

Критика та наявні проблеми

Попри ентузіазм, Bitchat далекий від ідеалу. Це сирий проєкт, і ставитися до нього варто з обережністю. Головний біль розробників — безпека. Дослідник Алекс Радоча влучно назвав застосунок vibe-coded, тобто, створеним з правильним настроєм, але без належної криптографічної суворості. Виявлена можливість видати себе за іншого користувача ставить під сумнів надійність усієї системи.

Дорсі чесно визнає, що проєкт ще не проходив незалежного аудиту, і закликає не використовувати його для передавання справді чутливої інформації. Це означає, що ранні користувачі, по суті, є бета-тестерами.

Друга, фундаментальна, проблема — мережевий ефект. Корисність Bitchat, як і будь-якого іншого комунікаційного інструменту, прямо залежить від кількості його користувачів. Якщо у вашому радіусі нікого немає, він перетворюється на марну іконку на екрані. Щоб мережа запрацювала, потрібна критична маса людей, а залучити її — надскладне завдання.