Реформа спрощеної системи: як обмежити «сірі схеми» і не знищити малий бізнес
Спрощена система оподаткування більше не є недоторканою. На рівні уряду, парламенту та міжнародних партнерів уже обговорюють конкретні зміни: запровадження ПДВ для частини ФОПів, нові правила «антидроблення» для другої та третьої груп, диференційовані ставки й оновлені критерії трудових відносин.
На початку липня ці питання обговорювали під час форуму «Відновлення України: євроінтеграція та інституційні реформи», організованого Українською Радою Бізнесу та Національною бізнес-коаліцією ММБ.
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей повідомила, що реформування другої та третьої груп ФОП пов’язане із зобов’язаннями України для отримання наступних траншів від ЄС. Окремим напрямом є зміни щодо ПДВ: спочатку уряд планує вдосконалити ризик-орієнтовану модель контролю та боротьбу зі «скрутками», а потім перейти до імплементації європейських правил адміністрування.
Голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев підтримав поступове запровадження єдиного ліміту переходу на ПДВ для загальної та спрощеної систем. Водночас, за його словами, такі зміни мають набрати чинності лише після підписання мирної угоди.
Що пропонують бізнес та аналітичні центри
Представники бізнес-асоціацій і економісти наголошують: відсутність ПДВ у спрощеній системі — це не просто пільга, а одна з ключових умов роботи мікробізнесу. Більшість підприємців не мають ресурсів для складного обліку, а витрати на професійну бухгалтерію часто неспівставні з їхніми доходами.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Основна проблема полягає не у самому статусі ФОП, а в податковому арбітражі, коли однакова за економічним змістом діяльність оподатковується по-різному лише через юридичну форму.
Якщо підприємець використовує ФОП як простий режим обліку та сплати податків, це відповідає призначенню спрощеної системи. Якщо ж велика компанія штучно розподіляє діяльність між сотнями ФОПів, щоб уникати ПДВ, податків на працю або загальної системи, це викривлює конкуренцію.
Тому правила «антидроблення» мають оцінювати не лише формальні ознаки, а й економічну сутність діяльності. Важливими критеріями повинні бути самостійність підприємця, власні ресурси та ризики, різні клієнти, автономне управління й окремі господарські процеси. Без чітких критеріїв реформа створить простір для суб’єктивних рішень контролюючих органів.
Диференційовані ставки можуть бути виправданими, якщо враховуватимуть маржинальність, структуру витрат і ризики використання ФОПів для податкової оптимізації. Натомість механічне підвищення ставок або автоматичне запровадження ПДВ після певного порогу може збільшити витрати малого бізнесу, не усунувши «сірі схеми».
ПДВ для ФОПів — це не лише додаткова ставка. Це податкові накладні, облік податкового кредиту, ризик блокувань і витрати на бухгалтерський супровід. Тому будь-які зміни мають передбачати перехідний період, автоматизацію процедур і мінімізацію санкцій під час адаптації.
Україна повинна виконувати євроінтеграційні зобов’язання, але європейські норми мають адаптуватися до умов воєнної економіки. Бізнес працює в умовах нестачі кадрів, дорогого фінансування, підвищених ризиків і нестабільного попиту. Це необхідно врахувати під час розроблення реформи.
Країни, які вступали до ЄС, відстоювали власні національні інтереси й отримували перехідні періоди щодо окремих норм. Україна також має право на такий підхід.
Податкова реформа повинна одночасно вирішити три завдання: виконати зобов’язання перед ЄС, обмежити використання ФОПів у «сірих схемах» і зберегти спрощений режим для реального малого бізнесу.
Якість реформи визначатиметься не жорсткістю норм, а точністю критеріїв і якістю їх адміністрування.
Бізнес має бути повноцінним учасником реформи
Бізнес часто краще бачить практичні наслідки запропонованих змін, оскільки щодня працює з податковими та адміністративними процедурами. Тому його пропозиції мають не лише формально збиратися, а й отримувати аргументовану відповідь: що може бути враховано, що — ні та з яких причин.
Без змістовного зворотного зв’язку консультації втрачають сенс, знижується довіра до процесу ухвалення рішень, а держава втрачає галузеву експертизу та підтримку тих, хто повинен буде виконувати нові правила.
Сподіваємося, що пропозиції аналітичних центрів і сумлінного бізнесу будуть враховані Кабінетом Міністрів та Верховною Радою. Результатом має стати якісна реформа, яка обмежить «сірі схеми», але збереже спрощену систему для реального малого бізнесу.