Про прийняття без умов: що відомо про роман «Простак», передпродаж якого стартував в Україні
Готовність говорити про складні, незручні та часто табуйовані теми це не лише про літературу, а й про рівень суспільної зрілості. Такі історії формують простір, у якому є місце для тих, кого зазвичай не помічають, не розуміють або поспішно засуджують. Для тих, на кого дивляться з острахом, відводять погляд або навішують ярлики: «дивний», «не такий», «чужий».
В українських реаліях ця тема набуває ще більшої ваги. Країна вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни, і щодня зростає кількість людей, які отримали поранення, втратили кінцівки або зазнали інших серйозних фізичних і психологічних травм. Збільшується кількість ветеранів, людей з інвалідністю, тих, хто проходить довгий шлях реабілітації та адаптації до нового життя. Це змінює суспільство і водночас ставить перед ним складні запитання про прийняття, емпатію та інклюзію.
Саме про це в ширшому сенсі й говорить роман Марі-Од Мюрай «Простак» — історія, що ставить перед читачем просте, але непросте питання: чи здатні ми прийняти іншого таким, яким він є?
7 травня стартував передпродаж українського видання роману. У друкованому вигляді книга вийде 1 серпня у видавництві READBERRY.
Видання здійснюється за співфінансування Європейського Союзу в межах програми «Креативна Європа» (Creative Europe), ініціативи, спрямованої на підтримку культурного та креативного секторів Європи, а також на розвиток міжнародної співпраці у сфері книговидання. Саме завдяки цій програмі українські читачі отримують можливість знайомитися з сучасною європейською літературою, яка відкриває нові теми, голоси та погляди. Проєкт реалізується у співпраці видавництва READBERRY та видавництва «Ранок», імпринтом якого є READBERRY.
Марі-Од Мюрай — сучасна французька письменниця, журналістка та сценаристка, лавреатка премії імені Г. К. Андерсена 2022 року, авторка понад 90 книжок, перекладених багатьма мовами світу. Її тексти сміливі, іронічні й водночас глибоко людяні. Вона послідовно звертається до тем, про які часто мовчать, і саме тому її творчість так відгукується молодій аудиторії.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як зазначає Євгенія Веремко, паблішерка та бренд-менеджерка видавництва READBERRY, цей проєкт є важливим кроком у продовженні європейського культурного діалогу та осмисленні спільного контексту через літературу:
- Для нас це можливість познайомити українського читача з сучасною європейською літературою, бо ми — європейці, і сьогодні як ніколи важливо продовжувати транслювати цю належність та спільний контекст у соціокультурному просторі. «Простак» — перша ластівка з європейської серії до якої увійшли 5 книг, які завдяки гранту побачаться з українським читачем вже у найближчому майбутньому.
Про що роман «Простак»?
Овва-ва, яка компанія зібралася в одній орендованій квартирі! Четверо студентів: дівчина і троє хлопців. Один із них — її брат, другий — потенційний наречений, який дратує третього, амбітного «самця», що намагається вибороти своє місце під сонцем. І це ще не все: згодом у цій вибуховій квартирі з’являються нові мешканці, серед яких є той, хто живе зі своїм плюшевим кроликом, і це далеко не найдивніше в цій історії.
У центрі подій два брати. Один, сімнадцятирічний ліцеїст, готується до дорослого життя. Інший, двадцятидвохрічний хлопець із особливістю розвитку: його когнітивні здібності відповідають рівню трирічної дитини. Він щиро вірить, що його плюшевий кролик месьє Вухань живий і саме через нього сприймає світ.
Це тепла, іронічна й водночас глибока історія про співжиття дуже різних людей, де кожен відкриває щось нове про себе через присутність Простака.
Інклюзивність як головна тема
Марі-Од Мюрай не вперше звертається до тем інклюзивності, прийняття та «інакшості». Її романи — чесна розмова про людей, яких суспільство часто не готове чути.
«Простак» це світлий, смішний і водночас проникливий текст, який показує, як одна людина може змінити оптику всіх навколо. Без повчань, але з великою емпатією.
Простак стає своєрідним лакмусом для оточення: саме через ставлення до нього проявляється справжня людяність кожного. І питання, яке залишається з читачем, просте й водночас складне: чи здатні ми прийняти іншого без умов?