«Перший код»: хто й навіщо зняв кіно про українських айтівців

Що ми знаємо про зародження українського ІТ? З якого моменту варто вести відлік та як компанії виживали у 90-х? Такі деталі ви не дізнаєтесь від пересічного айтівця, та й керівникам компаній буде не до вас з такими розмовами.

Але асоціація EASE, топменеджери найстаріших українських компаній та творча команда фільму «Перший код» провели велике дослідження, яке втілилося на екрані. «Перший код» — це спроба показати становлення українського ІТ.

Творці роблять це у різний спосіб — поєднують романтичне минуле та воєнне теперішнє, акторську гру та документалістику на основі сотень фактів та історій. SPEKA поговорила з продюсером стрічки Владиславом Савченком. Далі — пряма мова продюсера.

90-ті: рекет, виживання та перші успіхи. Чиї історії лягли в основу фільму «Перший код»

Історії для фільму збирали по всьому світі. Це були хроніки від soft, outsource і продуктових компаній, які зробили значний внесок у популяризацію України на світовому ІТ-ринку.

Наприклад, «тарасики» (відсилка до імені співзасновника Softserve Тараса Кицмея. — Ред.) — це ті, хто розпочинав бізнес ще на початку 90-х. Нам пощастило записати й Олексія Скрипника, якого, на жаль, вже немає з нами. Він був засновником великої компанії ELEKS, яка теж існує ще з початку 90-х.

Серед інших були історії від компаній GlobalLogic, EPAM і харківської NIX. У Барселоні Артем Бородатюк розповів нам про розбудову digital-екосистеми в Україні. Там же ми зустрілися із співзасновником відомого ed-tech-проєкту Preply, який зарейзали $50 млн інвестицій у 2022-му.

Спочатку ми обирали найбільші ІТ-компанії для інтерв'ю, вони ж розповідали нам про інші компанії. Так історія і розросталась. Тут немає ніякої специфіки підбору, лише те, що об'єднувало всіх — спільна історія і взаємодія, світові та українські події, а також кризи.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Нульові. Про що не хотіли говорити герої фільму «Перший код»

Усі хотіли розповідати більше про позитивні речі, ніж про негатив, який був за часів становлення українського ІТ. Один із таких болючих моментів — ініціатива української IT Асоціації щодо негласного регулювання ринку наймання. Тоді це мало такий негатив в ІТ-ком'юніті, що багато компаній одразу припинили домовленості щодо цього регулювання.

Більшість учасників не хотіла заглиблюватися у цей епізод середини 2000-х років. Проте плани Асоціації не здійснились і тепер ІТ-бізнес України регулюється законами економіки.

Початок війни. Кіберборотьба українських ІТ-компаній

У фільмі лише відкрита загальна інформація, бо про деякі проєкти ми зможемо говорити тільки після перемоги. Насправді ми пропонували героям фільму, які розповідали про свою участь у російсько-українській кібервійні, прикрити обличчя з міркувань безпеки. Проте вони відмовилися і сказали, що нехай росіяни знають, що воюють зі звичайними українцями та українками.

Фільм як спроба позбутися меншовартості

Ми зібрали багато фактів: перша у світі енциклопедія кібернетики, перший у Західній Європі комп'ютер, написання Windows, написання системи керування енергосистемами, продаж стартапів, неймовірні сотні мільйонів доларів, зароблені українцями, а також історії про те, як у 90-х українські ІТ-фахівці та ІТ-бізнесмени захищалися від рекету.

Українські ІТ-фахівці та інженери-розробники брали участь майже в усіх значущих світових проєктах — від написання систем для найвідомішої німецької ІТ-компанії SAP до першого релізу Windows. Наше ІТ вже давно частина світової екосистеми. Але що ще важливіше, то це наше вміння утримувати продуктивність та продовжувати зростати попри все, навіть зараз.

Таких подій ще не було. Це феномен, коли у країні триває повномасштабна війна, а ми продовжуємо діяти та видавати результат для всього світу.

Бекстейдж. Велике дослідження за кадром

Ми збирали та перевіряли факти у декілька етапів. Спочатку записували інтерв'ю та інформацію, яка залишилася у пам'яті людей. Далі ми залучили науковців і журналістів для систематизації даних. Фактів зібралася майже тисяча, об'єднати їх в одну ідею та у площину фільму було дуже важко. Тому ми радилися з кінофахівцями, експертами зі знімання документальних фільмів, науковцями і самими носіями інформації з різних епох. Акторів для художньої частини стрічки підбирали за фото ІТ-героїв у юності, а реквізити й шукати не довелося — ця стара техніка досі є.

Ще один фільм про ІТ. Чи знала команда про те, що одночасно знімають ще одне кіно про українське ІТ?

Наша команда дізналася, що тривають знімання ще одного фільму про IT наприкінці минулого року. Ми всі знаємо одне одного з індустрії. Скажу більше: ми навіть виходили на спільний зум командами, аби синхронізувати думки, обмінятися баченням. Виявилося, що, хоча й знімаємо про IT, у нас різні аудиторії, різні завдання та різний формат продукту. «Перший код» кіношного формату, а формат «Історії українського IT» орієнтований на ІТ-аудиторію в YouTube. У нас ширша аудиторія. Сценарій фільму написаний так, що наш фільм зрозуміє кожен, не лише IT-фахівець.

Чи існує конфлікт інтересів чи світоглядів між цими двома фільмами та його творцями?

Коли триває війна, то не має бути жодного конфлікту інтересів. У нас не існує. Ми всі об'єднуємося заради спільної мети — перемогти. Я щиро бажаю «Історії українського IT» щонайбільше глядачів. Разом ми сила і маємо єднатися, аби про міць української IT-галузі дізнався весь світ.

Показ у Кремнієвій долині

У Кремнієвій долині сконцентрована найбільша капіталізація ІТ-проєктів та стартапів, там розташовані штаб-квартири найвідоміших ІТ-проєктів.

Наша команда хоче, щоб Кремнієва долина побачила певну спорідненість з нами, відчула емоції від крутих рішень, людей, фаундерів та компаній зі створеними ними продуктами.  І, звісно, щоб відчули незламність українців під час повномасштабного вторгнення, їхнє бажання зупинити цю агресію.

Де подивитись фільм «Перший код»?

Будуть закриті презентації наприкінці лютого у Києві. Фільм також буде на стримінгових платформах. Можливо, що буде і класичний прокат у кінотеатрах. У нас є все для того, щоб максимально заглибитись в історію: якісна картинка і крутий саундтрек.