«Переспи з цим»: чому зранку рішення приходить швидше — і що каже наука

Іноді найкраще, що можна зробити з проблемою, — просто лягти спати. Поки ви відпочиваєте, мозок «перекладає» спогади, перебудовує зв’язки й підказує свіжі рішення — інколи навіть у проміжку між сном і пробудженням. Ранок покаже, що вечір не скаже. Виявляється, старе прислів’я має під собою несподівано сучасні наукові дані.

Майже кожному з нас в якийсь момент життя радили: «переспи з цим, завтра буде видніше». Коли б’єшся головою об складну задачу, лягти спати й повернутися до неї зранку справді часто означає побачити все чіткіше — і це не просто ефект плацебо. У того, чому «сон на проблему» працює, є цілком реальне наукове пояснення.

Ми знаємо, що сон життєво необхідний для людини, але довгий час на цьому впевненість учених майже й закінчувалась. Реальні функції сну були значно менш очевидні. Одне ми знаємо точно — поки ми спимо, мозок не відпочиває без діла. Сни — це лише та частина цієї внутрішньої роботи, яку ми інколи пам’ятаємо зранку. А за лаштунками паралельно відбувається ще дуже чого цікавого.

Пам’ять і розв’язання задач

Згідно з однією теорією — теорією активної системної консолідації — під час сну мозок «програє» старі спогади. У статті 2021 року пояснюється, що така реактивація пам’яті під час сну виконує подвійну функцію: з одного боку, стабілізує й підсилює спогади, які спершу є «крихкими» та легко забуваються; з іншого — перебудовує й інтегрує нові спогади у вже наявну мережу довготривалої пам’яті, запускаючи системну консолідацію. 

Окрім важливої ролі у формуванні довготривалих спогадів, вважають, що цей процес допомагає й у розв’язанні проблем.

У 2018 році одне дослідження висунуло ідею: синергія між фазами REM і non-REM сну може відкривати доступ до більш творчих рішень. Тоді це було радше теорією — у моделі лишалися частини, яких ще не перевіряли експериментально. Але відтоді з’явилося чимало нових робіт, і нейронауковці продовжують «розплутувати» ці питання.

Наприклад, дослідження 2021 року протестувало це так: учасників спершу натренували на відеогрі з елементами розв’язання задач. Потім вони або проводили день у стані неспання, або спали цілу ніч — і лише після цього їх просили вирішити нову головоломку.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Автори написали, що сон суттєво покращив результат: 62% учасників із групи «Сон» розв’язали задачу, тоді як у групі «Неспання» — лише 24%.

Це узгоджується з висновками дослідження 2019 року — першого, яке показало, що цю функцію мозку можна майже «зламати» (у хорошому сенсі). 57 учасникам давали головоломки, кожна з яких була пов’язана з випадковим звуком. Поки вони спали, половині учасників відтворювали ті звуки, що відповідали нерозв’язаним головоломкам — і саме їх зранку люди частіше й успішніше доробляли. Це ще один плюс у колонку «сон допомагає думати». Але є важливий нюанс.

Прийняття рішень

Окрім того, щоб розплутати складну головоломку, сон, схоже, допомагає ухвалювати більш якісні рішення.

Дослідження 2024 року від учених з Університету Дьюка показало, що «переспати з вибором» допомагає уникати ефекту первинності (primacy bias). Це ситуація, коли на нас непропорційно сильно впливає перша інформація, яку ми отримали, навіть якщо згодом з’являються корисніші дані.

Звісно, не завжди це проблема — було б незручно, скажімо, дрімати прямо в гастрономі, перш ніж вирішити, який сендвіч взяти на обід. Але для деяких рішень корисно зробити паузу і трохи дистанціюватися перед тим, як «поставити крапку». Сон дає таку дистанцію. За словами провідної авторки Еллі Сінклер, у цьому дослідженні сон допоміг учасникам робити «більш раціональний вибір».

Сила сновидінь

Самі сни теж можуть бути важливим інструментом для розв’язання проблем. Або точніше — гіпнагогія (стан між сном і пробудженням, коли в голові можуть виникати яскраві образи).

Томас Едісон, кажуть, був фанатом цього стану й використовував варіацію методу, який ви могли чути як «тест з ложкою». Ідея проста: якщо заснути, тримаючи в руці предмет на кшталт ложки, то щойно ви провалитеся в сон, м’язи розслабляться, предмет випаде, гуркіт розбудить вас. Едісон, за повідомленнями, застосовував це, щоб денний сон не затягувався, і клявся, що саме перебування на межі між сном і пробудженням підживлювало його креативність.

І, схоже, він міг бути близьким до правди.

«У 2021 році французькі вчені перевірили твердження Едісона», — пише Ден Деніc, психолог з Університету Йорка. Висновок, по суті, видно вже з назви: момент засинання — солодка точка креативності.

Учасникам давали математичну задачу, у якій був захований «прихований принцип», що дозволяв вирішувати її значно швидше — якби тільки люди його помітили.

Після короткої дрімоти, яку контролювали так само, як Едісон свою ложку (учасники тримали чашку, що з гуркотом падала, щойно вони починали засинати), люди знову бралися за задачу. Ті, хто прокидався після дуже короткого «занурення», мали більше успіху, ніж ті, хто або не спав зовсім, або провалювався у глибший сон.

Звісно, це не означає, що варто казати інструктору «мені б тільки на хвилинку заплющити очі», коли ви посеред іспиту з водіння, наприклад. Є очевидні ситуації, де «сон на проблему» просто непрактичний, і цей текст не задуманий як універсальна інструкція «як правильно дрімати».

Але це — короткий зріз захопливих досліджень, які досі тривають у цій сфері. Про те, на що здатен сон, ми ще далеко не все знаємо. Та приємно усвідомлювати: як і багато бабусиних порад, «переспати зі складною проблемою» — не просто фраза, а порада, що має цілком реальне наукове підґрунтя.