«Ніхто не прийде порятувати тебе»: чому варто розраховувати передусім на себе
Сьогодні згадалася історія, яку розповіли мені років двадцять тому. По обміну студентами одна дівчина — студентка аграрного університету — потрапила до Нідерландів. Вона жила в сім’ї фермерів і одного недільного ранку зварила їм борщ. Всі були в захваті, а господар здивовано запитав: «Чому ти кажеш, що в Україні тобі важко жити? (Дівчина була з неповної сім’ї, плюс ще один студент у хаті.) Якщо ти вмієш так гарно готувати бодай одну страву, ти не можеш бути бідною!».
На такому постулаті побудована вся економіка «загниваючого капіталізму». Цінуються професіоналізм та експертність. Не поважають ледарів та хитрунів. Власну справу можна відкрити за один день.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Чому важливо розраховувати на себе
Чому згадала цю давню розповідь? Мабуть, передивилася Віталія Портникова. Аналізуючи останні події у світі, стає дедалі зрозуміліше, що вони спричинені великими геополітичними процесами. Що нестабільна ситуація — надовго, а економічно ми можемо повернутися у 90-ті роки, коли держава практично самоусунулася від своїх обов’язків перед громадянами.
Тож чи дозволимо собі знову бути заскоченими зненацька? Чи все-таки перестанемо жалітися, надіятися на владу? «Ніхто не прийде порятувати тебе» — не пам’ятаю автора цих рядків, з якими абсолютно згодна.
Я знаю жінку з неймовірним художнім баченням, яка робить шедевральні фото навіть на звичайний телефон! Але коли я кажу їй щось про фотостоки, вона тільки відмахується, працюючи при цьому на чоловічій роботі. Знаю чоловіка з неперевершеними ораторськими здібностями та іншими творчими талантами, який міг би заробляти, наприклад, на ютуб-каналі непогані гроші, але він страшенно не любить комп’ютер!
І таких прикладів можна навести безліч. Як все-таки важко дорослішати. Як важко витравлюються совкові інтроєкти. Але Бог нас любить і допомагає. Хоча час вмовляння закінчився. Тепер доводиться через біль...