Нетворкінг — це не про зв’язки, а про людяність
Кого не візьмуть у команду ?
Іноді на співбесіді бачу кандидата з ідеальним досвідом і топовими компаніями у CV — і все одно розумію, що брати його не буду. Бо є речі, яких не видно в резюме: емпатія, гнучкість, здатність чути інших. Технічні навички завжди можна підтягнути, а от ставлення до людей — ні. Буває й навпаки: навіть не бачивши резюме, вже з перших хвилин спілкування відчуваєш — це “твоя” людина.
Працюючи рекрутером понад рік, я все більше переконуюсь: головне в команді — не лише досвід чи таланти, а людяність. Саме вона створює атмосферу, у якій хочеться залишатись, розвиватися й ділитися знаннями.
Мабуть, я так це відчуваю, бо сама колись шукала своє місце — проходила співбесіди, змінювала напрям діяльності, вчилася починати з нуля. Раніше я працювала в банку з клієнтами, а згодом вирішила спробувати себе в рекрутингу. І тепер, коли бачу кандидатів, часто впізнаю в них себе — ту, що колись не боялася зробити цей крок.
Від банку до HR
Підписуйтеся на наші соцмережі
Я завжди знала, що працюватиму з людьми. Ще зі студентських років мені подобалося спілкуватися, слухати, домовлятися. Першою роботою стала посада менеджера з продажів у банку. Тоді я вперше зрозуміла: без комунікації мені ніяк.
Коли настав момент змін, напрям рекрутингу став природним продовженням шляху. Хоча про цю сферу я тоді знала небагато. Свого часу отак мені все по полицях цієї спеціальності розклав менеджер-консультант курсів Hillel IT School. На той момент я вже кілька років працювала у продажах, але відчувала, що хочу змін, просто не розуміла — куди саме рухатись. Тоді я подзвонила, аби розібратись: куди мені краще піти і на що вчитись, якщо хочеться потрапити в ІТ, але при цьому займатись тим, що справді подобається й підходить мені за характером. Мені допомогли розібратись і показали, як виглядає рекрутинг ізсередини. І тоді я зрозуміла: ось воно. Саме тут я можу поєднати любов до людей, комунікації та бажання допомагати іншим “знаходити своє місце у своїй команді.
HR у банку не нудно ?
Таке питають часто:) і, звичайно, мова завжди про суб’єктивність. Наприклад, для мене це точно цікаво та сильно різнопланово. Та і якщо було б нудно, то точно вже б там не працювала.
Я навчалася в економічному університеті, на банківському факультеті, тому фінанси мені близькі. Зараз працюю рекрутером у банк. Щодня — нові знайомства, нові історії, нові виклики. Для мене головне — бути уважною до кандидата. Не просто «закрити вакансію», а допомогти людині знайти своє місце. Під час співбесід я дивлюсь не лише на досвід, а й на soft skills: відкритість, впевненість, уміння спілкуватися. Командний дух — мастхев. Бо навіть найкращі хард-скіли не врятують токсичність.
Чи брешуть кандидати?
Буває по-різному. Наприклад, є кандидати, які відгукуються одразу на всі вакансії в компанії — незалежно від напрямку чи рівня, просто “аби щось було”. Іноді складається враження, що людині не так важливо, чим саме вона займатиметься — головне, щоб десь «числитись». Це видно одразу) І я не назву це сильно поганим проявом, бо як то кажуть — у кожного свій запит. Інша справа, коли все ж таки брешуть в резюме “прикрашаючи” деякі моменти. Хоча зазвичай такі речі швидко з’ясовуються на відповідних етапах співбесіди. А от що, як на мене, дійсно більш критично — це агресивна поведінка чи зверхність під час розмови. Або коли кандидат навіть не знає назви компанії, на співбесіду якої прийшов. Я вже мовчу про якийсь попередній ресерч чи розуміння, куди саме він подається. Отут наче і не набрехав, але точно не готувався — і це як на мене куди гірший прапорець. Тому так — правда та щирість, ну і звичайно, запал-бажання — все це оцінюю куди сильніше! Бо мотивована людина швидко вчиться, якщо їй дати шанс. Іноді жартую: HR — це трохи як психотерапія. Ти бачиш людей, їхні страхи, їхні очікування. І головне — не просто обрати, а допомогти знайти себе.
Пошук себе й сила нетворкінгу
Шукала роботу я пів року. Пройшла десяток інтерв’ю. І все ж потрапила на своє місце завдяки нетворкінгу — мене порекомендувала знайома з курсів. Коли мене питають, що допомагає знайти роботу в IT, я завжди відповідаю: нетворкінг. Не “по знайомству”, а справжній — коли люди пам’ятають тебе в тому числі за твою компетентність, щирість, відкритість і готовність допомогти. Нетворкінг — це не про зв’язки, це про людяність. Бо саме вона будує команди, у яких хочеться залишатися.
Висновок
Мій шлях навчив мене простого: зміни — не страшні, якщо поруч люди. Технічна експертиза важлива. Дуже важлива! Але без довіри, взаємоповаги й людяності — жоден проєкт не працює довго. І, можливо, саме це найцінніше відкриття, яке дає професія HR.