FIRE чи робота до смерті? Чому вам, можливо, не варто виходити на пенсію — The Economist
У світі як ніколи популярна концепція FIRE (Financial Independence, Retire Early), за якою люди прагнуть досягти фінансової свободи якомога раніше, припинити працювати та жити із заощаджень. Видання The Economist пропонує альтернативний погляд та пояснює, чому забезпечені бізнесмени та підприємці не виходять на пенсію. SPEKA публікує адаптований переклад матеріалу.
В епізоді «Клан Сопрано», телевізійного серіалу, який почав транслюватися у 1990-х, один гангстер каже головному герою Тоні, що хоче піти на пенсію. «Ти що, хокеїст?», — відповідає Тоні. Люди, які не пов’язані з криміналом, не турбуються про зламані пальці чи інші тілесні ушкодження. Але вони досі мають боротися з іншими потенційно болісними втратами: доходу, мети або, що найгірше, актуальності та сенсу.
Дехто просто не кине. Джорджіо Армані відмовляється залишити посаду виконавчого директора свого будинку моди у 89 років. Статус другої найбагатшої людини Італії не послабив його трудової етики. Чарлі Мангер, помічник Воррена Баффета у Berkshire Hathaway, працював в інвестиційному центрі, поки не помер наприкінці минулого року у 99 років. Сам Баффет у свої 93 роки живе та працює.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Одне опитування цього року показало, що майже кожен третій американець каже, що може ніколи не вийти на пенсію. Більшість не може дозволити собі відмовитися від роботи на повний робочий день, особливо коли інфляція з’їдає і так мізерні чеки соціального страхування.
Але припустімо, що ви один із щасливців, хто може вирішити дозволити собі відпочинок.
Чи варто завершувати кар’єру та виходити на пенсію, якщо ви можете не працювати?
Корпоративне життя раніше було передбачуваним. Ви просувалися по кар’єрних сходах, з кожним кроком здобуваючи все більший престиж і більшу зарплату. Потім, у ваші ранні 60-65, у п’ятницю після обіду була вечірка перед виходом пенсію, можливо, золотий годинник, і все. Наступного дня світ зустрічей, цілей, завдань та іншої суєти згас. Якщо ви були в міру непосидючі, ви могли б пограти в бридж або допомогти з онуками. Якщо ні, то були кросворди, телевізор і плед.
Хоча інтелектуальна стимуляція зазвичай запобігає депресії та когнітивним порушенням, багато професіоналів у технологічному секторі йдуть на пенсію якнайшвидше, щоб звільнити місце для молодого покоління, визнаючи, що зберегти перевагу в цій галузі було б нереально. Однак, піти у відставку означає залишити центральну сцену — дозвілля дає вам весь час на світі, але має тенденцію маргіналізувати вас, оскільки ви більше не у грі.
Але є альтернатива. Тривалість життя збільшується і тому сутінкові роки після виходу на пенсію тривають довше і вони не обов’язково призводять до нудьги чи життя, позбавленого сенсу. Після того, як ви вийдете на пенсію після 32 років роботи юристом у Світовому банку, ви можете почати розподіляти свій час між фотографією та пошуками колекції Americana на блошиних ринках (символічні рекламні знаки, постери, марки популярні у колекціонерів. — Ред.).
Вам не потрібно сумувати за роботою або страждати від відсутності мети. Якщо ви більше не очолюєте лікарню, ви можете приєднатися до організації «Лікарі без кордонів», навчати чи допомагати у вашій місцевій клініці. Почуття власної гідності та особистісне зростання можна отримати в багатьох місцях, зокрема в некомерційній роботі чи наставництві щодо того, як створити бізнес.
Але чи може щось справді замінити рамки та кайф від того, щоб бути у центрі подій? Ви можете вести набитий щоденник уникаючи дедлайнів, зустрічей і електронних таблиць і процвітати як шанувальник театру, художніх виставок та уроків бадмінтону. Хобі – це добре і корисно. Але для надзвичайно мотивованих вони можуть здаватися безглуздими і навіть трохи бентеженими.
Щоразу, коли панові Армані кажуть піти на пенсію та насолоджуватися плодами своєї праці, він відповідає «категорично ні». Натомість він явно заряджається енергією, беручи участь у повсякденному веденні бізнесу, підписуючи кожен дизайн, документ і малюнок.