Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Феномен Розумного Ганса: як кінь-математик змінив науку

Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
Підписатися на нас
0
5 хвилин читання
Феномен Розумного Ганса: як кінь-математик змінив науку зображення 1 Феномен Розумного Ганса: як кінь-математик змінив науку. Фото: theconversation.com

На межі XIX та XX століть видатні філософи та лауреати Нобелівської премії всерйоз припускали, що тварини володіють телепатією та вміють розв'язувати складні математичні рівняння. Як зазначає у своєму матеріалі видання The Conversation, спроби довести чи спростувати паранормальні здібності коней і собак не лише розгадали гучні містики, а й назавжди змінили методологію сучасних наукових досліджень. Феномен Розумного Ганса став тим каталізатором, який змусив академічний світ переглянути вимоги до чистоти експериментів.

Телепатія та коні-математики: феномен парапсихології

Епоха винайдення телефону, який дозволив миттєво зв'язуватися з іншим кінцем світу, та рентгенівських променів, що зазирнули всередину людського тіла, зробила ідею телепатії цілком правдоподібною для тогочасних інтелектуалів. Фізики та філософи масово долучалися до дослідження парапсихологічних явищ:

  • Джозеф Джон Томсонлауреат Нобелівської премії з фізики 1906 року, який експериментально перевіряв медіумів.
  • Чарлз Деніел Брод — філософ, який відвідував спіритичні сеанси, досліджував прекогніцію та сформулював концепцію «блоку, що росте» (минуле й теперішнє є реальними, а майбутнє ще не настало).
  • Фрідріх Каннінг Скотт Шіллер (1864–1937) — оксфордський філософ і прагматик, який описував «коней-математиків» та собаку Рольфа з Мангейма, що в 1914 році нібито вистукував лапою речення й сповідував католицизм.
  • Володимир Бехтєрєв — видатний дослідник пам’яті та структури мозку, який пояснював ці дива телепатичною передачею думок від господаря.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ці випадки викликали гострі суперечки. Шіллер пропонував застосувати прагматичний підхід: оцінювати теорію за її практичними наслідками. Якщо Рольф дійсно володіє арифметикою, чому він не користується нею в повсякденному житті? І якщо він сповідує католицизм, чому не ходить до церкви?

Феномен Розумного Ганса та викриття Оскара Пфунгста

Паралельно в США Джозеф Бенкс Райн (1895–1980) та його дружина Луїза (1890–1983) створили засади парапсихології. У 1934 році вони видали впливову працю «Позачуттєве сприйняття» та заснували Лабораторію парапсихології при Університеті Дьюка. У 1929 році подружжя Райн описало кобилу Леді Вондер, яка торкалася носом кубиків із літерами та цифрами, передбачаючи події та розв'язуючи задачі.

Проте найвідомішим у світі «математиком» став кінь на ім'я Розумний Ганс (Clever Hans) із Німеччини. Його господар Вільгельм фон Остен щиро вірив, що тварини мають інтелект, рівний людському. Ганс збирав натовпи глядачів, вистукуючи відповіді на математичні питання. Для перевірки дива залучили Карла Штумпфа (1848–1936), одного із засновників сучасної психології.

Таємницю розкрив асистент Штумпфа — Оскар Пфунгст. Дослідник провів серію суворих випробувань і з'ясував причину дива:

  • Кінь давав правильну відповідь лише тоді, коли людина поруч знала розв'язок.
  • Ганс потребував прямого зорового контакту з питачем.
  • Тварина зчитувала мікроскопічні, несвідомі зміни в позі та виразі обличчя господаря, який мимовільно напружувався й розслаблявся у момент досягнення потрібної кількості ударів.

Це відкриття отримало назву «ефект Розумного Ганса» — ситуація, коли недосконала організація експерименту призводить до того, що дослідник несвідомо впливає на піддослідного.

Як ефект Розумного Ганса змінив науковий метод

Пояснення Пфунгста позбавило потреби залучати паранормальні гіпотези та спричинило поступове витіснення парапсихологічних досліджень із университетських стін. Сучасна психологія змогла пояснити те, що раніше здавалося містикою.

Попри те, що тварини не мали математичних здібностей, ці випробування принесли науці величезну користь. Завдяки перевірці телепатії наукова спільнота переглянула підходи до випробувань і впровадила обов'язкові стандарти:

  • Рандомізація: випадковий порядок завдань виключає можливість вгадування та підгонку результатів під очікування.
  • Усунення несвідомих підказок: виключення будь-якого зорового або акустичного контакту, який може передати підказки учасникам.
  • Сліпий метод: експериментатори не повинні знати правильну відповідь під час проведення тесту, щоб уникнути викривлення даних.

Сьогодні випадок Розумного Ганса слугує нагадуванням про те, як легко людство піддається ілюзіям, та наскільки критичним є суворий контроль у наукових проєктах для усунення будь-якого суб'єктивного впливу.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі