Чи можлива в Україні видавнича освіта за моделлю Oxford University Press

Після повернення з Оксфорда генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов в інтерв’ю для “Української правди. Життя” поділився висновками після навчання на програмі Academic Publishing при Oxford University Press. Головний меседж — українському книжковому ринку потрібна нова модель професійної освіти: швидка, практична та орієнтована на реальні виклики бізнесу.

За словами Круглова, міжнародна програма показала, як працює сучасна підготовка фахівців у глобальній індустрії: мінімум теорії, максимум практики, кейсів, рішень і технологічних інструментів. Саме такий підхід, на його думку, може стати драйвером розвитку українського книговидання.

Ідея не нова для самого «Ранку»: компанія вже кілька років працює зі студентами, практикантами та університетами, тестуючи формат освіти через реальний ринок. Тепер цей досвід може масштабуватися у повноцінну прикладну школу для майбутніх видавців.

Наводимо декілька цитат з інтерв’ю. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

«Ми беремо практикантів давно і багато. Студент, який провів три місяці всередині видавничого процесу, бачить, як народжується книжка від рукопису до полиці. Він розуміє редакторські рішення, логістику, маркетинг, але й ми отримуємо не менше — молоді люди приносять свіжий погляд, ставлять незручні запитання, помічають те, що ми вже давно не помічаємо. Кілька разів за останні роки саме стажери підказували речі, які потім ставали частиною нашої редакційної або маркетингової політики».

«Керівниця напряму дитячої літератури Ганна Булгакова регулярно виступає в університетах. Нещодавно отримала подяку від Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за участь у Тижні кар'єри 2026. Коли в аудиторію заходить жива редакторка великого видавництва і розповідає, як влаштована книжка зсередини, як приймаються рішення, що таке редакторська інтуїція — студенти відчувають різницю миттєво».

«Влітку наш піар відділ виступав на фестивалі »Дні кар'єри« у парку Шевченка. Говорили про те, що диплом — лише квиток на вхід, а справжній фахівець сьогодні має вміти думати, адаптуватися і вчитися далі. Що читання у цьому відіграє далеко не останню роль, адже той, хто читає, інакше формулює думки, інакше вирішує проблеми, інакше чує інших».

«Разом з Octava Capital ми запустили буккросингові зони у трьох університетах — КНЕУ, КАІ та Державному податковому університеті в Ірпені. Студенти отримали відкриті простори, де можна взяти книгу і залишити іншу. Здавалося б, нехитра річ, але саме так формується звичка читати, через доступність і середовище навколо».

«Зовсім нещодавно із Київським молодіжним центром і імпринтом »READBERRY« ми запустили проєкт »Класика — як вперше: хвиля читання у київських університетах«. Директор центру Михайло Перцев сформулював суть точно: »Ми прагнемо показати студентам, що класичні твори — це потужний інструмент для самопізнання та розвитку критичного мислення. Ми запускаємо цю «хвилю читання», щоб надати молодим людям актуальні відповіді на їхні внутрішні запитання через досвід поколінь, адаптований до викликів сьогодення«. Так, насправді і працює освіта, коли студент у 2026 році читає Камю чи Лесю Українку, тому що хтось показав живий зв'язок між текстом і його власними питаннями».

Що далі

«Видавництво без читача — це просто друкарня, а читача не купують, його вирощують. Кожен студент, який прийшов до нас на практику і відчув, як усередині цього процесу щось клацає, стане потенційним редактором, маркетологом, автором. Кожна »хвиля читання« в університеті — це десятки людей, які по-новому подивляться на книжку. Кожен виступ нашого колеги в університеті будує зв'язок між освітою і реальною індустрією. Правду кажучи, він зараз розірваний у більшості галузей, але ми його наполегливо і свідомо відновлюємо».