Бронювання та «розшук»: як новий Закон №4630-IX для ОПК змінює ринок праці і чи вирішить він проблему кадрового голоду

Український оборонно-промисловий комплекс потребує людей. Багато людей. З одного боку, країна має безпрецедентно нарощувати виробництво озброєнь. З іншого — мобілізаційні процеси та, будемо відверті, певний безлад у системі військового обліку створюють гострий кадровий дефіцит. Це блокує працевлаштування тисяч потенційних працівників.

Цю проблему місяцями обговорювали на всіх рівнях урядовці, військові, директори підприємств. Не секрет, що чимало чоловіків працездатного віку з різних причин мають проблеми з військово-обліковими документами. Хтось не оновив дані, хтось не став на облік після переїзду, а хтось і взагалі опинився у базі «Оберіг» зі статусом «у розшуку», можливо, навіть не знаючи про це.

Донедавна для оборонного заводу такий кандидат, яким би геніальним інженером він не був, залишався «невидимим». Прийняти його на роботу означало б для директора порушити постанову Кабінету Міністрів №1487 про порядок військового обліку. Виходила патова ситуація: людина є, фах є, а взяти її на роботу не можна.

Саме для вирішення цієї проблеми на початку листопада 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав Закон №4630-IX (законопроєкт №13335). Цей документ дозволяє підприємствам ОПК тимчасово бронювати працівників, навіть якщо вони перебувають у розшуку ТЦК. Це серйозний крок, який, з одного боку, може дати ОПК необхідні кадри, а з іншого — порушує непрості юридичні питання.

Кадровий голод як вузьке місце оборони

Війна — це не лише про мужність на фронті. Це ще й про те, як швидко і як багато ти можеш виробити, відремонтувати та модернізувати танків, дронів та снарядів. Український ОПК показує дива гнучкості, але без людей усе це — просто залізо та стіни.

Проблема нестачі кадрів в «оборонці» стала особливо гострою у 2025 році. Керівники оборонних підприємств неодноразово наголошували: у нас є контракти, є обладнання і приміщення, але нам банально бракує рук — робітників, інженерів, конструкторів.

Причини тут різні. Частину фахівців мобілізували, особливо в перші місяці вторгнення. Багато хто виїхав з прифронтових регіонів і не завжди ставав на військовий облік за новим місцем проживання.

Проте головною перепоною для найму нових людей стала саме юридична проблема з військовим обліком. Закон вимагав, щоб роботодавець перевіряв усі документи. Якщо кандидат не мав військового квитка, не оновив дані після 18 травня 2024 року (дата набуття чинності ключових змін до закону про мобілізацію), або система «Оберіг» показувала, що він «у розшуку» за неявку до ТЦК — легально працевлаштувати його було неможливо.

Так і вийшло, що тисячі кваліфікованих чоловіків опинилися у «сірій зоні» військового обліку. Вони були фактично виключені з легального ринку праці. Вони не могли влаштуватися на критично важливі підприємства, а отже, й не могли отримати бронь. Оборонна промисловість втрачала найцінніший ресурс, а держава — необхідну продукцію.

Закон № 4630-IX: механізм на 45 днів

Новий закон пропонує «особливий порядок» саме для підприємств, установ та організацій, яких Кабінет Міністрів визначив як критично важливі для ОПК.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Важливо розуміти: це не «прощення» чи амністія. Це, скоріше, тимчасове «вікно можливостей». Давайте подивимось, як це має працювати на практиці.

Уявімо, що оборонний завод шукає оператора верстатів з ЧПК. Знаходиться чудовий фахівець, але є проблема: він проігнорував повістку, не оновив дані, і в «Оберіг» по ньому стоїть статус «у розшуку».

Раніше на цьому етапі співбесіда б і закінчилася. Тепер же у заводу з'являється варіант. Підприємство може укласти з цим працівником трудовий договір. Але є умова: для таких нових працівників ОПК встановлюється максимальний випробувальний термін — 45 календарних днів.

Саме на цей строк у 45 днів підприємство отримує право забронювати такого працівника. Навіть попри те, що в нього немає належних документів чи є статус «у розшуку». Важливий нюанс: таке тимчасове бронювання надається працівнику не частіше одного разу на рік.

Ці 45 днів даються не просто так. Це чіткий термін, за який працівник зобов'язаний «легалізуватися». Тобто, він має з'явитися до свого ТЦК та СП, усунути порушення, оновити персональні дані, сплатити штрафи (якщо їх випишуть) і привести свої військово-облікові документи до ладу. Тимчасова бронь, по суті, є гарантією від мобілізації, поки він проходить усі ці бюрократичні процедури.

Далі можливі два сценарії:

При цьому закон чітко прописує: тимчасове бронювання ніяк не звільняє громадянина від відповідальності (адміністративної чи кримінальної) за порушення законодавства. Тобто, прийшовши до ТЦК, він, найімовірніше, отримає протокол та штраф. Закон лише дає йому змогу зробити це, не опинившись одразу в навчальному центрі.

«Амністія» чи вимушений прагматизм?

Це рішення, ще на етапі законопроєкту (№13335), викликало чимало суперечок. Найбільш жорстку позицію зайняло Головне науково-експертне управління Верховної Ради.

Юристи парламенту у своєму офіційному висновку (див. вкладку «Документи» на картці законопроєкту) вказали на низку проблем. Вони зазначили, що люди, яких пропонується бронювати, — це, по факту, порушники законодавства. На їхню думку, такий «механізм спеціальної амністії» може просто «обнулити» саму ідею відповідальності за порушення військового обліку.

Головний аргумент критиків — такий підхід порушує статтю 24 Конституції України, яка гарантує рівність усіх громадян перед законом. Виникає логічне запитання: чому потенційний працівник ОПК отримує 45-денний «імунітет» для виправлення своїх порушень, тоді як будь-якого іншого громадянина з таким самим статусом «у розшуку» при першій же перевірці документів на вулиці примусово доставлять до ТЦК?

Крім того, юристи здивувалися, як можна пов'язувати випробувальний термін (який потрібен для перевірки фахових якостей) з терміном для усунення порушень військового обліку. Це, на їхню думку, абсолютно різні речі.

З іншого боку, є реальність війни. Прихильники закону апелюють до прагматизму. Коли на кону стоїть здатність країни виробляти власні снаряди та дрони, певна юридична гнучкість може бути виправданою. Мова не про «прощення» ухилянтів, а про те, щоб дати можливість кваліфікованим людям легалізуватися та принести користь державі на оборонному підприємстві, замість того, щоб вони й надалі переховувалися у «тіні».

Це класичний вибір воєнного часу, де доводиться обирати між ідеальною юридичною картиною та нагальною практичною потребою. І в цьому випадку, вочевидь, потреби ОПК виявилися важливішими.

Бронювання у «Дії»: ширший контекст змін

Новий закон для ОПК з’явився не просто так. Він є частиною великої реформи усього механізму бронювання, яка стала можливою завдяки цифровізації. Варто нагадати, що ще з червня 2024 року в Україні запрацювала оновлена процедура бронювання через портал «Дія».

До цього процес був переважно паперовим і дуже довгим. Підприємство збирало списки, подавало їх до міністерства чи ОВА, ті — до Мінекономіки, а потім до Генштабу. І навіть після цього, вже на фінальному етапі, працівника мав поставити на спецоблік його районний ТЦК.

Саме на цьому останньому етапі виникало найбільше проблем. ТЦК могли відмовити через формальні помилки: не та ВОС, неточність у даних. Це неймовірно затягувало процедуру.

Сьогодні ситуація інша. Критично важливе підприємство подає списки через портал «Дія». Система автоматично перевіряє дані працівника по двох реєстрах:

Якщо працівник офіційно працевлаштований і в «Оберіг» у нього все гаразд (тобто він на обліку, дані актуальні і не в розшуку), система автоматично формує бронь. Інформація про це одразу з'являється у застосунку «Резерв+». ТЦК у цьому процесі участі не бере і відмовити не може.

І ось тут стає зрозуміло, навіщо знадобився окремий закон для ОПК. Загальний цифровий механізм через «Дію» добре працює для «безпроблемних» працівників. Але він миттєво блокує будь-яку спробу забронювати того, хто не оновив дані або числиться «у розшуку».

Тому Закон № 4630-IX, по суті, створює тимчасове, 45-денне «відключення» цього цифрового правила. Але виключно для підприємств оборонно-промислового комплексу.

Нюанси для бізнесу: чи вирішує новий закон проблему кадрового голоду?

І це, мабуть, найважливіший момент, який часто губиться у заголовках. Юристи, що працюють з темою бронювання, в один голос наголошують: 45-денне тимчасове бронювання для осіб із порушеннями військового обліку стосується виключно підприємств ОПК.

Для всіх інших критично важливих підприємств — чи то енергетика, чи транспорт, агросектор, чи зв'язок — нічого не змінилося. Вони, як і раніше, бронюють працівників через «Дію» за загальною процедурою. І якщо їхній ключовий працівник не перебуває на військовому обліку або має проблеми з даними в «Оберіг», забронювати його неможливо.

Це, звісно, створює певну нерівність на ринку праці. Оборонні заводи отримують ексклюзивну перевагу у доступі до пулу кваліфікованих кадрів, які раніше були «поза грою». Для іншого критичного бізнесу вимога мати працівників з ідеальними військово-обліковими документами зберігається.

Такий підхід можна зрозуміти з точки зору державних пріоритетів — виробництво зброї зараз є завданням номер один. Водночас це, безперечно, посилить конкуренцію за «чистих» з точки зору обліку спеціалістів.