Алгоритмічний кандидат: як тікток може створювати майбутніх президентів
У Румунії маловідомий кандидат несподівано став популярним завдяки тіктоку та переміг на президентських виборах. Його перемогу скасували, але питання залишилося: чи справді алгоритми можуть вирішувати, хто отримає владу? Як це працює – і чи можна цьому протидіяти?
Speka зібрала думки про роль тіктоку від DW, Virginia Tech, Modern Diplomacy, New America, TikTok NewsRoom, France 24.
Вплив тіктоку на вибори в Румунії: анулювання результатів через маніпуляції в соцмережі
У листопаді 2024 року на президентських виборах у Румунії маловідомий ультраправий радикал отримав найбільшу кількість голосів у першому турі президентських виборів. Калін Георгеску раніше не брав участі у телевізійних дебатах та був маловідомий серед електорату, але йому вдалося обійти конкурентів. То як він це зробив та до чого це призвело?
Тікток став основним інструментом для просування його ідеології, часто з використанням неправдивих заяв та пропаганди, пов’язаної з підтримкою президента росії. У соцмережі він набрав понад 650 000 підписників і 7,4 млн лайків на своїх відео. Відео, що критикують політичний істеблішмент і просувають теорії змови, набирають мільйони переглядів, особливо серед молоді. Це дозволило йому отримати перевагу серед виборців.
Однак згодом це стало причиною для анулювання результатів першого туру виборів Верховним судом країни. Причиною такого рішення стала відсутність ідентифікації його відеоконтенту як політичної реклами та фінансування невідомого походження.
Георгеску був звинувачений у порушенні правил виборчого процесу, що сприяло несправедливій перевазі. Виборчі органи звинуватили соцмережу та закликали до розслідування діяльності платформи у рамках європейських стандартів.
Представники тіктоку заперечили ці звинувачення та наголосили на тому, що всі кандидати мали доступ до платформи та що компанія дотримується правил щодо виборчої дезінформації.
Як алгоритми тіктоку свідомо чи несвідомо просувають певних кандидатів
Алгоритми тіктоку відіграють значну роль у тому, який політичний контент стає популярним. Платформа використовує складні алгоритми, що визначають видимість контенту на основі залученості користувачів та їхніх інтересів. Це створює ризик того, що одні кандидати отримуватимуть значно більше охоплення, ніж інші, не завдяки своїм програмам чи політичному досвіду, а через специфіку алгоритмів платформи.
Алгоритми сприяють поширенню сенсаційного та емоційно забарвленого контенту, що часто є таким через свою поверхневість або маніпулятивнисть чи фейковість. Якщо певний кандидат здатен створювати відеохіти, що активно коментують, поширюють та переглядають користувачі, платформа автоматично підвищує його видимість.
Це може призвести до того, що електорат формуватиме думки про кандидатів не на основі реальних політичних програм, а під впливом вірусних трендів.
Ще одним аспектом є таргетування на конкретні аудиторії. Кандидати та їхні штаби можуть створювати контент, адаптований для певних груп виборців, оминаючи загальнонаціональний політичний дискурс. Це підсилює політичну поляризацію, оскільки виборці отримують лише ту інформацію, яка збігається з їхніми переконаннями, і рідше стикаються з альтернативними поглядами.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Окрім цього, соціальні мережі, включно з тіктоком, зазнають критики через можливість маніпуляцій громадською думкою. Кандидати можуть використовувати непрямі методи впливу, наприклад, співпрацювати з інфлюенсерами або створювати фейкові акаунти для просування своїх ідей без маркування такого контенту як політичної реклами. Це викликає запитання щодо прозорості виборчого процесу.
Швидке поширення фейкових новин, створених ШІ, у тіктоці
Зростання контенту, створеного штучним інтелектом, значно ускладнило боротьбу з маніпуляціями та фейковими новинами, особливо в контексті виборчих кампаній.
Платформи соціальних мереж, зокрема тікток, стали ідеальним середовищем для швидкого поширення таких матеріалів, оскільки алгоритми соцмережі здатні миттєво пропонувати контент великій аудиторії, незалежно від його достовірності. Завдяки цьому, фальшиві новини можуть поширюватися дуже швидко і ставати вірусними, створюючи ризик маніпуляцій виборцями.
Досягнення в галузі штучного інтелекту роблять все складнішим можливість відрізнити правдиву інформацію від фейкової. Програми ШІ, зокрема великі мовні моделі, здатні автоматично генерувати тексти, що виглядають переконливо та достовірно.
А такі технології ШІ, як і генератор миттєвого відео Sora, здатні створювати фальшиві відео високої якості, що виглядають дуже правдоподібно. Це ще більше ускладнює завдання боротьби з дезінформацією.
Як ультраправі політики отримали голос завдяки тіктоку та які це має наслідки
Останнім часом стає все помітнішим, яких успіхів змогли досягти ультраправі політики, що дедалі частіше приходять до влади. Завдяки майстерному використанню платформ соціальних мереж, зокрема тіктоку, кандидати отримують платформу, голос та вплив.
Ця тенденція є найбільш помітною серед молодих виборців, для яких тікток є основною платформою для отримання інформації. За допомогою вірусних відео, що торкаються актуальних проблем молоді, та співпраць з популярними інфлюенсерами, політики залучають увагу виборців, яких традиційні політичні кампанії не зачіпали.
Тікток також дозволяє політикам створювати враження оригінальності та безпосередництва. Використовуючи інфлюенсерів, які підтримують політиків, ті комунікують з аудиторією нібито напряму, без медіапосередників. Це особливо приваблює молодших виборців, які часто мають скептичне ставлення до традиційної політичної реклами та її маніпуляцій.
Тікток також дозволяє ультраправим кандидатам позиціонувати себе як аутсайдерів, що дає можливість кинути виклик існуючим політичним елітам. Замість того, щоб покладатися на традиційні політичні інструменти, соціальні мережі надають пряму лінію до виборців.
Одним із найуспішніших прикладів приходу ультраправого політика до влади за допомогою тіктоку є Джордан Барделла, лідер французької ультраправої партії «Національне об’єднання» (RN). Барделла вміє робити вірусні відео, що робить його контент привабливим для молодих виборців. Він з’являється у неформальних сценах, їсть цукерки Haribo, і його публікації набирають мільйони переглядів.
У Барделла 2,1 млн слідкувачів та понад 60 млн вподобайок у тіктоці. Він демонструє образ «свого хлопця», що приваблює молодь, навіть якщо вони не поділяють традиційні ультраправі цінності, такі як жорстка антиімміграційна політика чи консервативне ставлення до ЛГБТ-прав.
Попри те, що молоді виборці загалом мають більш ліберальні погляди, значна частина французької молоді (25% виборців 18-24 років) підтримала RN на європейських виборах.
Ще одним прикладом вдалого використання тіктоку ультраправими політиками є німецька партія AfD, що згідно з дослідженням, проведеним Освітнім центром Анни Франк, є лідером серед німецьких політичних партій у використанні тіктоку. Лідери партії, такі як Аліса Вайдель, мають сотні тисяч підписників, а контент набирає тисячі і мільйони переглядів.
Це дозволяє їм будувати імідж, що кардинально відрізняється від того, який показується в традиційних ЗМІ. Крім того, партія створює емоційно заряджений контент, що резонує з молодіжною авдиторією та формує підтримку серед користувачів віком від 14 до 29 років.
Як тікток бореться з політичними викликами через правила
У відповідь на занепокоєння щодо недостатнього регулювання контенту на платформі, тікток у січні 2020 року оновив свої правила. Згідно з цими правилами, тікток забороняє дезінформацію, що може завдати шкоди громадськості, включаючи контент, що розпалює ненависть або упередження, маніпуляції з контентом, що мають на меті завдати шкоди, а також контент, що вводить в оману користувачів щодо виборів або інших громадянських процесів.
У серпні 2020 року тікток розширив свої правила, щоб протидіяти поширенню неправдивої інформації, дезінформації та пов'язаного з нею контенту, який має на меті підривати вибори.
У 2019 році тікток заборонив політичну рекламу, щоб протидіяти використанню своїх сервісів у політичних цілях. Заборона стосується будь-якої платної реклами, яка згадує, просуває або виступає проти політичного кандидата, політичної партії або групи, а також будь-якого контенту, який пропагує певну позицію щодо місцевого, державного чи федерального питання, що має суспільне значення і може вплинути на політичні результати.
Проте, ефективність дотримання політики щодо політичної реклами залишається незрозумілою, оскільки компанія не ділиться жодними даними, пов'язаними з цим.
У 2024 році компанія посилила заходи щодо запобігання дезінформації, маніпуляцій та впливу прихованих операцій на платформі.
Тікток створив виборчі центри у співпраці з незалежними організаціями з перевірки фактів. Ці центри надають достовірну інформацію про голосування та виборчий процес.
Крім того, платформа розвиває ініціативи з медіаграмотності, залучаючи експертів та місцевих креейторів для боротьби з дезінформацією. Тікток також розширює маркування контенту та акаунтів: політики, урядові організації та партії зобов’язані проходити верифікацію.
Тікток використовує поєднання алгоритмів і команд модераторів для виявлення та блокування фейкових новин і прихованих мереж впливу. Зокрема:
- Платформа співпрацює з 17 глобальними організаціями, що перевіряють контент понад 50 мовами.
- Видаляє приховані мережі впливу та звітує про них у щоквартальних звітах.
- Позначає контент, що може вводити в оману, зокрема той, що створений штучним інтелектом.
У січні 2024 року тікток оголосив, що розширює політику щодо маніпулятивного контенту. Тепер алгоритми виявляють відео з ШІ-генерованими політиками, які видають себе за реальних осіб, і вимагають від користувачів маркувати будь-який реалістичний контент, створений штучним інтелектом.
Також тікток забороняє платну політичну рекламу та монетизацію для політичних партій та політиків.