Як правильно подати податкову декларацію інвестору в Україні та уникнути штрафів
У відео на YouTube-каналі “Розмова про гроші” Анастасія Снігуренко — фінансова наставниця та практикуюча інвесторка — детально розповідає, як правильно задекларувати інвестиційний прибуток в Україні, коли виникає обов’язок платити податки, на які нюанси звертати увагу та які помилки найчастіше допускають новачки. Ми підготували виклад найважливішого та найцікавішого — у вигляді практичного гайда, що допоможе не тільки заповнити декларацію, а й зрозуміти, чому це взагалі важливо.
Що таке інвестиційний прибуток і коли з нього потрібно платити податки
Усі інвестиційні прибутки — чи то дивіденди, чи дохід від продажу акцій — підлягають декларуванню, якщо вони фактично отримані. Просте володіння активом або зростання його вартості без продажу ще не створює обов’язку сплачувати податок. Але щойно акція продана — треба подати декларацію. Так само, як і в разі зарахування дивідендів на брокерський рахунок. І тут неважливо, чи ви виводили ці кошти в Україну — сам факт отримання прибутку створює зобов’язання перед податковою.
Якщо за рік ви тільки купували активи і не отримували дивідендів — декларацію подавати не потрібно.
Строки подачі декларації: коли і за що звітуємо
Податкову декларацію про майновий стан і доходи потрібно подати до 1 травня за попередній календарний рік. У 2025 році це означає — звітуємо за 2024. Оплата податку відбувається після подачі декларації, найчастіше — впродовж 60 днів.
Податок на інвестиційний прибуток складається з 18% ПДФО та 1,5% військового збору. У 2026 році ставка військового збору зросте до 5%.
Для дивідендів передбачено іншу ставку: 9% + 1,5%. Якщо сума річних дивідендів не перевищує прожиткового мінімуму (для 2024 року — 3760 грн), обов’язку декларувати не виникає, хоча й рекомендується це зробити.
Реінвестування і оподаткування: чому «галочка» нічого не змінює
Поширена хибна думка — якщо дивіденди автоматично реінвестуються, то податок платити не потрібно. Це не так. Якщо дивіденди фізично зараховані на брокерський рахунок — навіть якщо одразу витрачені на купівлю нових акцій — це вважається прибутком, і його треба декларувати.
Інша ситуація — акумулятивні фонди, які не виплачують дивіденди, а реінвестують їх самостійно. У цьому разі прибуток не фіксується, і декларувати нічого не потрібно до моменту продажу активу.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Продаж через 10 років: як рахувати податок
Якщо ви тримаєте акції десятиліттями, податок на прибуток сплачується лише після продажу. У декларації потрібно вказати вартість покупки (переведену в гривні за курсом НБУ на дату купівлі) та вартість продажу (також у гривні). Податок розраховується на різницю.
Якщо ж акції купувалися багато років поспіль за різними цінами, а продається лише частина — застосовується правило «first in, first out». Тобто, спочатку вважається проданою найперша придбана акція.
Комісії: що можна врахувати, а що ні
При підрахунку прибутку до оподаткування дозволено враховувати комісії брокера, зазначені у виписках. Наприклад, якщо при купівлі акції комісія становила 1 долар, то вона зменшує базу для податку. Те саме — з комісією на продаж.
Але не можна враховувати комісії банків або посередників за поповнення брокерського рахунку. Такі витрати не фіксуються у брокерських звітах і податковою не приймаються.
Подвійне оподаткування: коли і як застосовується
Якщо ви інвестуєте в акції американських компаній, то на дивіденди діє подвійне оподаткування: 15% утримує податковий агент у США (за умови заповнення форми W-8BEN), ще 9% + 1,5% потрібно сплатити в Україні.
Теоретично, згідно з угодою між країнами, в Україні мали б зменшити суму до сплати, враховуючи вже сплачене в США. Але на практиці податкова не завжди приймає документи без офіційного перекладу, мокрих печаток або нотаріального завірення. Через це багато інвесторів усе ж платять обидва податки повністю.
Податкові штрафи: коли і скільки доведеться сплатити
За несвоєчасне подання декларації передбачено штраф у розмірі 340 грн. Якщо порушення повторюється — сума зростає до 1020 грн. Водночас податкова може звернути увагу на ваші фінансові операції, якщо ви згодом вирішите вивести кошти з брокерського рахунку. Банк передає інформацію державним органам, тож навіть якщо податкова не має прямого доступу до іноземних брокерів, це не означає повну анонімність.
Документи, які треба подати: обов’язкові та бажані
До декларації необхідно додати виписки з брокерських рахунків. Навіть якщо ви маєте кілька акаунтів, подається одна декларація, але з доданими звітами з кожного джерела прибутку. У деяких випадках податкова може попросити переклад документів українською — офіційний або неофіційний.
Звіти на кшталт 1042S, які надають брокери, теж варто додати, навіть якщо це не є обов’язковим. Це полегшує перевірку інформації податковим інспектором.
Подарункові акції і ETF: як правильно декларувати
Акції, отримані як бонус, наприклад, через реферальні програми, потрібно декларувати після їх продажу. Момент отримання вважається умовною ціною купівлі. Податок сплачується на різницю між цією ціною і вартістю продажу.
У випадку з ETF — акумулятивні фонди не вимагають подання декларації до моменту фіксації прибутку, тобто до продажу. Якщо купували такі фонди у 2020, а продаєте у 2025 — подаєте декларацію у 2026 році, додаючи виписки за весь період.
Інвестор — не ФОП: окремі декларації
Фінансові доходи фізичної особи не пов’язані з діяльністю як ФОП. Навіть якщо ви маєте ФОП, декларації подаються окремо. Водночас загальний дохід, зокрема й ФОПівський, автоматично підтягується до податкової бази, але вдруге податки на нього не сплачуються.
Висновки: не так страшно, як здається
Декларування інвестиційного прибутку — не така вже й страшна процедура, як часто здається початківцям. Знати, коли і з чого виникає обов’язок платити, — важливий крок до фінансової грамотності. Особливо якщо плануєте серйозно інвестувати.
Важливо пам’ятати, що податкові правила можуть змінюватись, тож варто щороку перевіряти актуальну інформацію. Але базові принципи — стабільні: прибуток є — декларуємо, немає прибутку — просто інвестуємо далі.
Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.