Спалах чуми в Росії: що відомо про випадок у лабораторії та ризики зараження

6 хвилин читання

Науковець із російської лабораторії в Сибіру, де досліджують чуму та інші патогени, помер після розвитку пневмонії. Близько 200 людей, які могли контактувати з ним, взяли під медичне спостереження. Інформації про цей випадок поки небагато, але ось що відомо на цей момент. Експерти з Великої Британії прокоментували ситуацію, що розвивається, а США уважно стежать за нею.

Спалах чуми в Сибіру: що повідомляють

Російське відомство охорони здоров’я повідомило про цей випадок 4 жовтня. Зазначалося, що працівнику Іркутського протичумного інституту Сибіру та Далекого Сходу «діагностували пневмонію невідомої етіології». Непідтверджені повідомлення місцевих ЗМІ стверджували, що пацієнткою була 28-річна лаборантка, яка нібито розбила пробірку з патогеном легеневої чуми. Водночас інші повідомлення свідчили, що незадовго до цього вона повернулася з робочої поїздки до Бурятії, де існують природні осередки чуми.

У будь-якому разі, за даними департаменту охорони здоров’я, масштабне тестування поки не виявило мікроорганізмів, пов’язаних із професійною діяльністю пацієнтки. Як повідомляє The Moscow Times, щонайменше 189 людей, які контактували з працівницею лабораторії, наразі перебувають під наглядом у кількох лікарнях. «Хочу повідомити, що всі встановлені контактні особи перебувають під медичним наглядом. Станом на сьогодні жодна з них не має ознак захворювання, а результати лабораторних досліджень є негативними», — заявив губернатор Іркутської області Ігор Кобзєв у Telegram. Білий дім стежить за ситуацією. Анонімний представник США повідомив Axios, що американська влада «поінформована, стежить за спалахом і оцінює можливі варіанти дій».

Читайте також: У ніч на 3 серпня південь росії зазнав масштабної атаки безпілотників. Найбільшого удару зазнала нафтобаза в Адлерському районі Сочі поблизу місцевого аеропорту. Внаслідок вибухів виникла масштабна пожежа, яку досі ліквідовують рятувальники. Тимчасово обмежили роботу сочинського летовища.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Що таке легенева чума?

Легенева чума — це форма інфекції, спричиненої бактерією Yersinia pestis, яка може передаватися повітряно-крапельним шляхом. Вона може бути дуже заразною та поширюватися через частинки повітря, що містять бактерії. Дві інші форми чуми — бубонна та септична — зазвичай передаються під час тісного контакту із зараженими блохами, тваринами або інфікованими тканинами. Чума уражає людей щонайменше 5500 років, а можливо, й довше. Найбільше вона відома як хвороба, що спричинила «Чорну смерть», яка у XIV столітті забрала життя близько 25 мільйонів людей. Спалахи чуми й сьогодні періодично виникають у різних частинах світу, зазвичай після контакту людини із зараженою твариною. Однак вони рідко переростають у масштабні епідемії, оскільки всі три форми чуми можна лікувати сучасними антибіотиками. Ключове значення має своєчасний початок лікування, особливо у разі легеневої чуми — найагресивнішої форми захворювання, яка без лікування може швидко призвести до смерті.

Наскільки варто хвилюватися?

Ця ситуація може викликати тривожні спогади про січень 2020 року, коли таємничі випадки пневмонії почали реєструвати в китайському місті Ухань. Доречно, хоча й моторошно, що можливий вихід збудника легеневої чуми з російської лабораторії також розглядається як гіпотетичний сценарій в останній книзі Енні Якобсен Biological War: A Scenario. 

Однак незалежні експерти з Великої Британії зазначають, що ця ситуація суттєво відрізняється від COVID-19. Хоча вона все ще викликає занепокоєння, фахівці вважають, що причин для паніки немає. «Повідомлення з Росії неминуче викликають порівняння з COVID-19, але важливо пам’ятати, що легенева чума — зовсім інше захворювання», — зазначив доктор Саймон Кларк, доцент клітинної мікробіології Школи біологічних наук Університету Редінга, у своєму коментарі. «На відміну від багатьох вірусних респіраторних захворювань, чуму спричиняють бактерії, і за умови своєчасного виявлення її зазвичай можна лікувати антибіотиками». Професор вірусології Університету Редінга Ієн Джонс додав: «Чума має багатовікову історію і досі зустрічається в багатьох частинах світу, зокрема в Росії. Однак умови життя, які сприяли її поширенню в минулому, сьогодні здебільшого вже не характерні, антибіотики доступні, тому потенціал поширення захворювання обмежений».

Витоки інфекцій із лабораторій трапляються вкрай рідко

Щодо заяв про можливий витік збудника з лабораторії доктор Кларк зазначив, що такі випадки трапляються, але є надзвичайно рідкісними. Тому, на його думку, не варто робити поспішних висновків, доки не з’явиться більше достовірної інформації. «Одна із заяв, яка привернула увагу, полягає в тому, що працівниця лабораторії могла заразитися після того, як розбила пробірку. Випадки витоку патогенів із лабораторій траплялися, але для зараження працівника через розбиту пробірку має збігтися дуже багато несприятливих обставин», — сказав він.

«Я працював у лабораторіях із високим рівнем біологічної безпеки й знаю, що робота з небезпечними патогенами передбачає кілька рівнів захисту, суворе дотримання протоколів, використання боксів біологічної безпеки, систем контролю повітряних потоків та ретельне виконання процедур добре підготовленими працівниками», — пояснив експерт. «Інфекції, отримані в лабораторіях, трапляються рідко, а розбита пробірка не означає автоматичного контакту зі збудником або зараження. До того ж ми не так часто використовуємо пробірки».

Експерти погоджуються, що подальший розвиток ситуації потребує від Росії максимальної прозорості. «Лабораторне зараження цим мікроорганізмом трапляється рідко. Воно не є неможливим, тому такий інцидент потребує повного пояснення того, що сталося. Це важливо не лише для Росії», — зазначила докторка Занія Стаматакі, доцентка вірусної імунології та академічна керівниця лабораторій із третім рівнем біологічної безпеки Університету Бірмінгема, у своєму коментарі. «За повідомленнями, близько 200 контактних осіб перебувають під наглядом, а чума добре реагує на антибіотики, якщо лікування розпочати на ранній стадії. Своєчасне повідомлення про випадок дає змогу ефективно провести лікування та стримати поширення інфекції».