Чому українці губляться в медицині: 5 причин, через які пацієнт витрачає час, гроші та нерви
Українська система охорони здоров’я за останні роки суттєво змінилася. З’явилися електронні сервіси, розширилися можливості сімейної медицини, частину послуг почала оплачувати держава через Програму медичних гарантій. Проте для багатьох пацієнтів шлях від появи симптомів до отримання якісної допомоги досі схожий на лабіринт.
Люди витрачають тижні на пошук потрібного спеціаліста, оплачують зайві обстеження, губляться серед суперечливої інформації та часто відкладають візит до лікаря через невпевненість у власних діях. Проблема полягає не лише в роботі медичних закладів. Велику роль відіграє складність самої системи та недостатня обізнаність людей про те, як нею користуватися.
Європейське опитування з медичної грамотності (HLS-EU) показало, що майже половина європейців має обмежений рівень медичної грамотності. Це означає труднощі з пошуком, розумінням і використанням інформації про здоров’я. Сьогодні проблема не в нестачі медичної інформації, а в здатності людей її знайти, зрозуміти, оцінити та застосувати. Такі проблеми безпосередньо впливають на рішення пацієнтів і якість лікування.
Пацієнти не розуміють, куди звертатися зі своєю проблемою
Одна з найпоширеніших причин розгубленості полягає в нерозумінні маршруту пацієнта. Людина часто не знає, чи потрібно спочатку звертатися до сімейного лікаря, чи можна одразу записатися до вузького спеціаліста. Не всі орієнтуються в електронних направленнях, пакетах НСЗУ та переліку безоплатних послуг.
У результаті пацієнт починає шукати відповіді у знайомих, тематичних групах у соцмережах або випадкових джерелах в інтернеті. Це займає час і нерідко призводить до помилкових рішень.
Проблема характерна не лише для України. Рада Європи зазначає, що складність систем охорони здоров’я робить важким доступ до допомоги, а люди з низьким рівнем медичної грамотності частіше стикаються із затримками в отриманні необхідного лікування. За даними організації, кожен шостий мешканець Європи має труднощі з пошуком інформації про те, де отримати професійну допомогу в разі хвороби.
Медична інформація залишається занадто складною
Більшість медичних документів, висновків та рекомендацій написані професійною мовою. Для лікаря така термінологія є звичною, але для пацієнта вона часто незрозуміла.
Після консультації людина може вийти з кабінету із переліком діагнозів, аналізів та призначень, не усвідомлюючи їхнього значення. У таких ситуаціях пацієнт шукає пояснення в інтернеті. Часто він знаходить суперечливу або недостовірну інформацію, яка лише підсилює тривогу.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) наголошують, що низька медична грамотність пов’язана зі складною комунікацією між системою охорони здоров’я та населенням. Чим важче людині зрозуміти інформацію про власне здоров’я, тим складніше їй ухвалювати правильні рішення щодо лікування та профілактики.
Люди з низьким рівнем медичної грамотності можуть стикатися з труднощами, коли їм потрібно зрозуміти, до якого медичного закладу звернутися в разі хвороби або яких профілактичних заходів вжити. Дослідження, проведене в Бельгії, показало, що особи з низьким рівнем медичної грамотності частіше користуються послугами спеціалізованої медичної допомоги, які, як правило, є дорожчими.
Люди переплачують через дефіцит зрозумілої інформації
Коли пацієнт не знає своїх прав і можливостей, він частіше платить за послуги, які міг би отримати безоплатно або за нижчою вартістю.
Наприклад, частина людей не знає про доступні державні програми відшкодування вартості ліків, безкоштовні діагностичні дослідження за направленням лікаря або маршрути лікування в межах Програми медичних гарантій.
Дослідження «Індекс Здоров’я. Україна, 2023» показало, що фінансовий фактор залишається одним із головних бар’єрів доступу до лікування. За даними дослідження, 16% дорослих мали випадки, коли хворіли, але не зверталися до лікаря через брак коштів, а 40% не змогли придбати всі необхідні ліки через фінансові обмеження.
Коли людина не розуміє, які послуги покриває держава, вона ризикує витрачати додаткові кошти навіть у випадках, коли цього можна було уникнути.
Війна ускладнила систему для багатьох українців
Після початку повномасштабного вторгнення мільйони людей змінили місце проживання. Багато пацієнтів втратили контакт зі своїми лікарями, змінили медичні заклади або почали звертатися до нових спеціалістів.
Додаткові труднощі виникають у внутрішньо переміщених осіб та мешканців регіонів поблизу зони бойових дій. Люди не завжди знають адресу найближчого закладу первинної допомоги, як переукласти декларацію або де отримати необхідні ліки.
За даними опитування ВООЗ, проведеного у 2024 році в Україні з особливою увагою до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), 54% респондентів потребували медичної допомоги, а 65% із них повідомили про різні проблеми під час її отримання. Ще 10% не змогли отримати потрібні послуги взагалі. Водночас майже всі домогосподарства стикалися з труднощами під час придбання ліків, насамперед через їхню вартість.
Пацієнти залишаються сам на сам із власним маршрутом лікування
Сучасна медицина часто передбачає участь кількох спеціалістів. Людині з хронічним захворюванням можуть знадобитися консультації сімейного лікаря, кардіолога, ендокринолога, лабораторна діагностика та контрольні обстеження.
В ідеальній системі охорони здоров’я цей шлях має бути зрозумілим і послідовним. На практиці людина самостійно координує всі етапи лікування. Вона збирає результати обстежень, шукає необхідних фахівців і намагається поєднати рекомендації різних лікарів.
Саме тому навички навігації в системі охорони здоров’я сьогодні визнаються окремою складовою медичної грамотності. Дослідники проєкту M-POHL від ВООЗ розробили інструмент для вимірювання навігаційної медичної грамотності HLS19-NAV. Навігаційна грамотність необхідна людині, щоб знаходити, розуміти та використовувати інформацію для отримання найбільш релевантної медичної допомоги.
Що робити?
Проблема розгубленості в медицині не має одного простого рішення. Вона пов’язана з організацією системи, якістю комунікації та рівнем медичної грамотності населення.
Людям варто розпочинати свій маршрут із сімейного лікаря, перевіряти інформацію в офіційних джерелах та уточнювати незрозумілі рекомендації під час консультацій. Медичним закладам важливо пояснювати маршрути надання допомоги простою мовою, а державним інституціям — розвивати й підтримувати зрозумілі цифрові сервіси.
Якщо у кабінеті лікаря ви не розумієте, яким буде наступний крок лікування, не соромтеся ставити додаткові запитання. Уточнюйте, які обстеження справді необхідні, які послуги покриває держава та куди звертатися далі. Чим краще ви будете орієнтуватися у системі охорони здоров’я, тим менше часу, грошей і нервів витратите на пошук допомоги.
Проте не забувайте, що в Україні є медичні онлайн-сервіси, які допоможуть з пошуком лікаря, записом на прийом, вибором клініки чи розумінням доступних варіантів обстеження. Заходьте на DOC.UA, щоб швидше знайти необхідну інформацію та впевненіше пройти шлях від перших симптомів до лікування.