Куди зникли смартфони Sony? Від Sony Ericsson до Xperia

Пам’ятаєте часи, коли бренд Sony був синонімом інновацій? Walkman, PlayStation, телевізори Trinitron. І, звісно, телефони. Спочатку під гучним іменем Sony Ericsson, а згодом як самостійний гравець, компанія випускала пристрої, які часто ставали іконами стилю та технологій. Але сьогодні, коли мова заходить про смартфони, багато хто ставить логічне запитання: а де ж Sony?

Поширена думка, що мобільний підрозділ японського гіганта просто зник, не витримавши конкуренції з Apple, Samsung, агресивними китайськими брендами та навіть Google Pixel. Та реальність зовсім інша: смартфони Sony не зникли. У цій статті розберемо, як колись легендарні смартфони втратили популярність сьогодні та чому Sony більше но робить ставку на масові телефони.

Легендарні Sony Ericsson та перші кроки в Android з Xperia

Повернімось у 2000-ні. На ринку мобільних телефонів панують Nokia та Motorola, але шведсько-японський альянс Sony Ericsson, створений у 2001 році, швидко стає третім найпотужнішим гравцем. Успіх базувався на трьох китах: інноваційні камери, неперевершена якість звуку та, звісно, ціна, що була нижча ніж у конкурентів. 

Пам'ятаєте, модель Sony Ericsson K750i, випущена у 2005 році, з її 2-мегапіксельною камерою з автофокусом та спалахом, фактично започаткувала війну мегапікселів і змусила людей повірити, що телефон може замінити фотоапарат.

А лінійка Walkman, як-от модель W800, перенесла легендарний музичний бренд у мобільний світ, пропонуючи якісний звук та зручне керування музикою. А прозорий дизайн пакування дійсно вражав своєю унікальністю задовго до появи iPhone 5C. На своєму піку, у 2007 році, Sony Ericsson контролювала близько 9% світового ринку мобільних телефонів.

Особисто моїм фаворитом був слайдер Sony Ericsson S500i, з неймовірною підсакою як у кращих авто з Need for Spead.

З переходом в еру Android компанія не збавила обертів, випустивши низку знакових пристроїв. Наприклад, Xperia Arc 2011 року вражав своїм неймовірно тонким та вигнутим корпусом, який вигідно вирізнявся на тлі конкурентів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Або ж сміливий експеримент Xperia Play — перший PlayStation-сертифікований смартфон зі слайдером, що відкривав повноцінний геймпад. Хоч комерційно він і не став хітом, але продемонстрував готовність Sony до ризикованих інновацій.

Флагманська лінійка Xperia Z, що стартувала у 2013 році з однойменної моделі, вражала сміливим дизайном OmniBalance та однією з перших на ринку пропонувала повноцінний захист від води та пилу за стандартом IP57. Це був справжній прорив, який виділяв Sony на тлі конкурентів. Здавалося, компанія знайшла свою формулу успіху.

Але саме тоді почали з'являтися перші проблеми. Компанія вперто трималася за стратегію випуску двох флагманів на рік. Xperia Z з'явилася на початку 2013-го, а вже восени вийшла Xperia Z1. Наступного року світ побачили Z2 і Z3. Такий шалений темп розмивав цінність кожного нового пристрою, адже щойно куплений флагман за пів року ставав «застарілим». Це не давало споживачам вагомих причин для оновлення і призводило до швидкого падіння цін на вторинному ринку.

Дизайн, хоч і преміальний, роками майже не змінювався. Прямокутні форми та широкі рамки зверху і знизу стали впізнаваними, але згодом — архаїчними, поки конкуренти експериментували з безрамковими екранами та новими матеріалами.

Втрата ідентичності та стратегічні прорахунки

Ключовим ринком для будь-якого виробника смартфонів є США. І саме тут Sony зазнала нищівної поразки. Компанія так і не змогла налагодити міцні стосунки з мобільними операторами. У той час як Samsung та Apple були представлені в кожному салоні зв'язку, Xperia залишалися долею ентузіастів. Причини цього комплексні: від небажання Sony встановлювати операторське програмне забезпечення (bloatware) до суперечок щодо розподілу прибутку. Як наслідок, роками смартфони Sony для ринку США продавалися з деактивованим сканером відбитків пальців, що було пов'язано з якимись давніми угодами з одним із операторів. Це виглядало абсурдно і відштовхувало покупців.

Після успіху серії Z3 компанію спіткала криза ідентичності. Вихід невдалого процесора Snapdragon 810, який мав серйозні проблеми з перегрівом, боляче вдарив по флагману Z3+. Подальші експерименти з неймінгом — серії X, XZ, XA — лише заплутували покупців. Було абсолютно незрозуміло, який пристрій є флагманом, а який — моделлю середнього класу.

І тут виникає найцікавіший парадокс: Sony, бувши провідним виробником фотосенсорів для всієї індустрії (їхні модулі стоять у більшості iPhone та флагманів Samsung), довго не могла змусити власні смартфони фотографувати на рівні конкурентів. Проблема була не в залізі, а в програмній обробці. Фотографії з Xperia часто виглядали «перешарпленими» та мали агресивне шумозаглушення. Це пояснювалося роз'єднаністю підрозділів усередині корпорації: мобільний підрозділ та підрозділ камер Alpha існували ніби в паралельних всесвітах.

Водночас Sony намагалася дослухатися до найгучнішої частини інтернет-спільноти. Вони зберігали 3.5-мм роз'єм для навушників, слоти для карт пам'яті microSD і випускали компактні версії флагманів без компромісів у потужності. Як показує аналіз ринку від Statista, ці кроки не принесли комерційного успіху. Виявилося, що масовий споживач готовий пожертвувати цими функціями заради кращої камери, екосистеми та програмної підтримки.

Нова стратегія: свідомий відхід у нішу

До 2018 року продажі впали до критичного рівня. Зрозумівши, що змагатися з гігантами на їхньому полі безглуздо, Sony зробила різкий розворот. З виходом Xperia 1 у 2019 році компанія перестала грати за загальними правилами. Вона створила телефон не для всіх.

Це був пристрій для професіоналів та поціновувачів. Унікальний витягнутий дисплей зі співвідношенням сторін 21:9 і роздільною здатністю 4K, відсутність вирізів, професійні програми для фото- та відеозйомки (Photography Pro та Cinema Pro), що імітували інтерфейс професійних камер Sony Alpha. Це був смартфон, який не намагався сподобатися кожному. Він пропонував унікальний досвід, недоступний більше ніде.

Наприклад, Cinema Pro дозволяла знімати відео з ручними налаштуваннями витримки, ISO, фокусу та застосовувати кінематографічні колірні профілі (LUTs) прямо під час зйомки. До цього додалася підтримка аудіо високої роздільної здатності, фірмова технологія покращення звуку DSEE Ultimate та збережений 3.5-мм роз'єм, що перетворило Xperia на мрію аудіофіла.

Така стратегія спрацювала. Хоч і з мізерною часткою ринку (менше 1%), мобільний підрозділ Sony вперше за багато років вийшов на прибутковість у 2020 році, що було підтверджено у фінансових звітах компанії.

Вони знайшли свою аудиторію: фотографів, відеографів, аудіофілів та просто шанувальників бренду, готових платити преміальну ціну за унікальний набір функцій та відсутність компромісів, важливих саме для них.

Що відбувається зараз і куди все йде?

Здавалося б, історія отримала щасливий кінець. Але Sony не була б собою, якби не зробила черговий несподіваний хід. Анонсований у 2024 році Xperia 1 VI знову змінив курс. Компанія відмовилася від фірмового 4K-екрану на користь більш стандартної FullHD+ панелі з технологією LTPO, яка є яскравішою та енергоефективнішою. Також вона об'єднала всі професійні фото-додатки в один, простіший і зрозумілий для масового користувача.

Цей крок викликав обурення серед тієї самої лояльної аудиторії, яку компанія так довго вибудовувала. Багато хто розцінив це як зраду і спробу знову наздогнати мейнстрим, який давно пішов уперед. Дехто навіть припустив, що це може стати початком кінця для бренду Xperia.

На цьому тлі з'явилася новина, що Sony повністю передала виробництво своїх смартфонів стороннім підрядникам, як це роблять Apple та Google. Це логічний крок для оптимізації витрат, але він символізує кінець цілої епохи, коли Sony була повністю інтегрованим виробником. Це залишає Samsung практично єдиним великим Android-виробником, який самостійно розробляє та виробляє майже всі компоненти для своїх пристроїв. Для Sony це також означає менший контроль над якістю, що може бути ризикованим для преміального бренду.

Ще одним ударом стало нещодавнє повідомлення, що новинка Xperia 1 VII зникне з полиць магазинів через проблеми, пов'язані з раптовим вимикання та перезавантаженням смартфонів. Поки компанія Sony заявила про офіційне припинення продажу пристроїв лише в Японії, Тайвані та Гонконзі, проте, схоже, проблема набула масового характеру, та фанати бренду обурені, що смартфони зникають з полиць і європейських маркетплейсів.

Тож, чи зникли смартфони Sony? Ні. Вони все ще існують, переважно для внутрішнього ринку Японії та невеликої групи фанатів по всьому світу. Їхня сучасна стратегія — це не стільки боротьба за частку ринку, скільки використання мобільного підрозділу як вітрини для демонстрації можливостей своїх найкращих фотосенсорів. Це дивні, специфічні та дорогі пристрої.

Їхня історія — це яскрава ілюстрація того, як технологічний гігант, що колись задавав тренди, намагається знайти своє місце у світі, який змінився. Та, схоже, компанія уже не хоче ризикувати та експериментувати, як це було колись.