Двофакторна автентифікація: винахід проросійського підприємця чи переосмислення минулого?

3 хвилин читання

Двофакторна автентифікація стала широковживаним способом захисту даних, що доступний у багатьох застосунках чи сервісах. Основний принцип “двофакторки” — використання одразу двох різних способів підтвердження. Другим способом може бути смс-код, дзвінок, електронний лист, сповіщення, код у спеціальному додатку та інші.

✔️ Вмикати двофакторну автентифікацію варто, навіть потрібно. Якщо зловмисник намагатиметься увійти до вашого акаунту з незнайомого пристрою – він наштовхнеться на додаткову перепону. 

💡 Хто ж винайшов двофакторну автентифікацію?

Читайте також: Майже кожен третій українець стикався зі спробою зламу або викрадення акаунту, а понад половина знає про подібні випадки від знайомих. Про це свідчать результати опитування Rakuten Viber.

Підписуйтеся на наші соцмережі

У 2013 році Кім Дотком заявив, що винайшов двофакторну автентифікацію в патенті 2000 року, і ненадовго погрожував подати до суду на всі основні веб-сервіси, що вже її використовують.

🤢 Варто додати, що Кім Дотком поширює антиукраїнські фейки та пропаганду щодо нацизму, знищення російськомовного населення та американських біолабораторій в Україні.

Не зважаючи на гучну заяву, Європейське патентне відомство відкликало його патент, адже вже існував патент 1998 року, власником якого є AT&T — одна з найбільших американських телекомунікаційних компаній. 

Ось і зображення однієї зі сторінок, де описано процес авторизації через код підтвердження

Процес авторизації через код підтвердження згідно з патентом 1998 року

🤔 Цікаво, що в березні 2024 року, AT&T заявила, що чутлива інформація з 73 мільйонів поточних і колишніх облікових записів були оприлюднені в мережі Даркнет. Звідки саме і як стався витік даних, поки що невідомо, однак вже відомо, що AT&T не поспішала вживати заходи безпеки, щоб попередити своїх клієнтів.

Отже, AT&T належить патент, проте поняття двофакторної автентифікації розвивалося поступово в рамках досліджень у сфері інформаційної безпеки. Його можна сміливо вважати результатом еволюції технологій безпеки.

Зокрема, концепція багатофакторної аутентифікації виникла ще в 1960–70-х роках у військових та урядових системах, де використовувалися комбінації паролів та фізичних ключів. Але і раніше у суспільстві існувало поняття кількох факторів підтвердження.

🏺 Наприклад, у давньому Римі солдати використовували паролі під час нічного патрулювання. 

Cолдат міг сказати ім’я (ідентифікація), назвати пароль (автентифікація) та показати перепустку (другий фактор).