Як китайські криптомережі відмивають гроші з усього світу: що виявила Chainalysis
Китайські мережі відмивання коштів (CMLN) за кілька років стали важливою частиною глобальної криптозлочинності. У новому звіті аналітики з Chainalysis показують, як ці схеми працюють, ростуть і пристосовуються до тиску з боку правоохоронців.
Повну версію матеріалу з деталями можна прочитати на ITC.ua.
Це вже великі обсяги
За оцінками Chainalysis, за останні п’ять років через CMLN пройшло близько 20% усіх незаконних криптовалютних потоків. Лише у 2025 році через такі мережі відмили приблизно $16,1 млрд. Це близько $44 млн щодня.
Підписуйтеся на наші соцмережі
На цьому тлі добре видно і загальну картину. Якщо у 2020 році обсяг ончейн-відмивання оцінювали приблизно у $10 млрд, то у 2025 році він уже перевищив $82 млрд. Частка CMLN у цих потоках теж зростає.
Як працює ця схема
CMLN — це не одна група і не один сервіс. Це мережа окремих учасників, де кожен виконує свою частину роботи. Одні приймають гроші, інші розбивають суми на дрібніші перекази, треті збирають їх назад або переводять в інші активи.
На початку часто стоять сервіси running point і так звані грошові мули. Вони дають рахунки, картки або гаманці для прийому коштів. Потім гроші проходять через довший ланцюг переказів, щоб ускладнити перевірку їхнього походження.
Після цього кошти часто потрапляють до OTC-брокерів. Вони зводять багато дрібних транзакцій у великі суми і далі допомагають виводити їх у фіат або інші активи. Поруч працюють сервіси Black U, які роблять інше: швидко проганяють кошти через серії обмінів і дроблення. За даними Chainalysis, великі транзакції там іноді проходять у середньому за 1,6 хвилини.
Telegram і напівзакриті майданчики
Важлива частина цієї інфраструктури працює через Telegram. Там публікують оголошення, шукають виконавців, узгоджують умови і підтримують контакт із клієнтами. Для таких операцій це зручний формат: швидко, мобільно і без зайвої публічності.
Окремо Chainalysis згадує гарантійні платформи на кшталт Huione та Xinbi. Вони не завжди відмивають кошти напряму, але зводять між собою продавців і замовників та дають майданчик для угод. Проблема в тому, що навіть після санкцій чи блокувань учасники просто переходять в інші канали.
Чому з цим важко боротися
Однією з причин росту таких мереж аналітики називають обмеження на рух капіталу в Китаї. Криптовалюти зробили старі неформальні схеми швидшими і зручнішими. А далі ця модель вийшла далеко за межі внутрішнього ринку.
Головний висновок простий. CMLN — це не набір розрізнених посередників, а стійка мережа, яка легко перебудовується. Тому точкові блокування дають обмежений ефект. Без координації між країнами, нормального обміну даними і глибокої блокчейн-аналітики зламати таку систему буде складно.