Зняття банківської таємниці в Україні: що це означає?

Банківська таємниця завжди мала ореол чогось недоторканного — того, що захищає приватність людини від стороннього втручання. Але за останні роки в Україні вона перестала бути абсолютом. Закон змінюється, держава отримує дедалі ширший доступ до фінансової інформації, а податкова служба відкрито заявляє, що «повна прозорість» — це майбутнє.

Тим не менш станом на кінець 2025 року відповідні законопроєкти щодо повного відкриття банківських даних податковій ще не ухвалені. Експерти прогнозують, що впровадження такої норми вимагатиме змін до Податкового кодексу та інших законів, а також широкої дискусії, адже йдеться про суттєве обмеження конфіденційності. А НБУ, навпаки, виступає проти, наголошуючи, що таким чином можна зруйнувати довіру до банківської системи. Дискусія триває, і в ній немає очевидного переможця.

Національний банк України проводить обговорення чергових змін до правил, які визначають порядок зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Ідеться не про розширення переліку осіб, які можуть отримати доступ до конфіденційної інформації, і не про зміну обсягу даних, які становлять банківську таємницю, — ці параметри залишаються незмінними.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Головна новація полягає в тому, що запити клієнтів — як фізичних, так і юридичних осіб — на розкриття інформації можуть підписуватися не лише кваліфікованим електронним підписом, а й удосконаленим електронним підписом із кваліфікованим сертифікатом. Фактично це означає, що клієнти отримують ширший вибір інструментів для електронної ідентифікації, а банки — єдині технічні стандарти, з якими вони зобов’язані працювати. Це важливо, оскільки сьогодні електронні сервіси активно витісняють паперові документи, а процеси, пов’язані з банківською таємницею, мають відповідати цьому переходу.

Зміни торкнуться і того, в якій формі банки можуть надавати інформацію. Нині багато органів та посадових осіб отримують банківські дані переважно у паперовій формі, але проєкт вводить можливість повноцінного електронного документообігу. Зокрема, приватні виконавці зможуть надсилати запити в електронній формі з кваліфікованим електронним підписом, а інші адресати, визначені статтею 62 Закону про банки, зможуть отримувати інформацію не тільки на папері, а й у цифровому форматі — якщо це буде відображено у самому запиті. Водночас зміст запитів залишиться суворо регламентованим: вони мають містити посилання на правові підстави й відповідати технічним вимогам НБУ.

Запропоновані зміни є радше технічним, ніж концептуальним удосконаленням. По суті, НБУ переводить сферу розкриття банківської таємниці в електронний вимір, не змінюючи ні правового змісту, ні кола осіб, які можуть звертатися по таку інформацію. Але навіть такі технічні кроки мають велике практичне значення. Вони уніфікують підходи, спрощують комунікацію між банками та державними органами і водночас зменшують ризики помилок, підробок чи втручання в документообіг. У цьому сенсі проєкт постанови — логічне продовження цифровізації банківського сектору. Він не послаблює банківську таємницю, але робить процедури її розкриття більш сучасними, передбачуваними і технологічно захищеними.

У ситуації, коли держава поступово посилює фінансовий моніторинг, імовірність того, що ваші банківські дані можуть бути запитані тим чи іншим органом, зростає. Знайте свої права і підстави доступу. Будьте обізнані, що без законної підстави ніхто не має права отримати інформацію про ваш рахунок.

Стежте за повідомленнями банку. За законом банки зазвичай не інформують клієнта про запит від правоохоронців, аби не попередити його завчасно. Однак, у разі судового розгляду щодо розкриття таємниці, суд може залучити вас до участі. Тому, якщо ви отримали з суду повістку чи ухвалу про розкриття інформації, негайно залучіть адвоката.