Три рішення, які я ухвалив би з першого місяця бізнесу

5 хвилин читання

Свою першу компанію LIONCOM я заснував у 2007 році, коли мені було 20. Тоді мені здавалося, що найважче — це знайти клієнтів. Насправді найважчим було зрозуміти, як побудувати команду і бізнес, який не розсиплеться від першого удару.

За майже 20 років я пережив переїзд компанії з Дніпра до Києва, повну заборону на івенти під час ковіду та повномасштабне вторгнення. Частину повільного зростання компанії я пояснюю браком практичного управлінського досвіду.

Якби сьогодні я знову починав з нуля, то з першого місяця ухвалив би три стратегічних рішення. 

Рішення перше: бути видимим

Читайте також: У нас на два дні майже встали всі процеси, і ми нічого не могли з цим зробити.

Показуйте бізнес зсередини. Людям сьогодні важливо бачити не лише готовий продукт, а й команду, процеси, помилки і те, як їх виправляють. 

Правило стосується не лише кав’ярень чи брендів одягу. Компанії, що продають склади, сонячні панелі чи складне обладнання, теж знаходять аудиторію через короткі відео та особисту комунікацію власника.

Публічність працює на два боки одночасно. Клієнти бачать реальних людей і тому більше довіряють. Майбутні працівники заздалегідь розуміють, чи їм близька ваша культура. У нас контент із командних подорожей працює саме так: на одну вакансію бувають десятки, а іноді понад сто кандидатів.

З чого почати:

  • Один короткий допис чи відео на тиждень про те, що відбувається в компанії насправді.
  • Показуйте не лише успіхи, а й буденні проблеми та як ви їх вирішили.
  • Поясніть команді: люди, які виконують роботу, часто переконують краще за рекламу.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Рішення друге: жодних незамінних людей

Незамінність приємно чути про себе, але для бізнесу це ризик. Якщо клієнти, домовленості чи паролі зберігаються в голові однієї людини, компанія зупиниться, щойно ця людина захворіє, піде у відпустку або звільниться. І це стосується зокрема власника.

Я засвоїв це дорогою ціною. У добрі часи ми багато вкладали в комфорт і винагороди. Але в кризу з’ясувалося, що турбота не замінює системи: коли люди йшли, разом із ними йшли й знання.

Завдання керівника не в тому, щоб знецінити сильного фахівця. Воно в тому, щоб описати його роботу так, аби її міг підхопити інший. 

Як це зробити на практиці:

  • 1
    Опишіть ролі. За що на кожній посаді відповідає людина і який результат вважається успіхом. 
  • 2
    Перенесіть знання з голів. Контакти клієнтів, підрядників, шаблони й доступи мають бути у спільній системі, а не в особистому телефоні.
  • 3
    Поставте контрольні точки. Щотижнева нарада й прозорий облік проєктів показують, де робота стоїть. Навіть дата останнього редагування документа багато про це говорить.
  • 4
    Зафіксуйте домовленості в KPI. Працівник розуміє, за що отримує гроші і як заробити більше. Керівник бачить, кому потрібна допомога.
  • 5
    Перевірте себе запитанням. Чи протримається бізнес два тижні, якщо будь-хто, включно з вами, раптово зникне? Якщо ні, то почніть з цієї людини.

Система не має душити ініціативу. Вона має звільнити команду від одних і тих самих помилок і дати більше часу на сильні рішення. І будувати таку систему варто з перших місяців, а не тоді, коли хаос уже став критичним.

Рішення третє: автоматизувати рутину, але не безпеку

Автоматизація зменшує людський фактор. Раніше менеджер міг записати завдання і забути про нього. Тепер дані потрапляють у спільну систему, а повторювані дії виконуються самі.

Для цього не потрібен власний відділ розробки. Я сам пишу скрипти разом із ChatGPT. Ось що в нас працює:

  • Оплати. Дані з банку автоматично потрапляють у таблицю, прив’язуються до рахунків, а відповідальний менеджер отримує повідомлення.
  • Відправлення. Сповіщення приходять самі, нікому не треба це перевіряти вручну.
  • Зміни в проєктах. Команда дізнається про них вчасно.

Але тут є ризик, який варто враховувати. Кожне підключення стороннього сервісу до банкінгу, пошти чи Google Диска відкриває доступ до ваших даних. Штучний інтелект допомагає написати код, але відповідальність за безпеку залишається на вас.

Перед кожною інтеграцією відповідайте на чотири запитання:

  • 1
    Хто ще, крім вас, отримає доступ до цих даних?
  • 2
    Які дозволи просить застосунок і чи не більші вони, ніж потрібно для завдання?
  • 3
    Де зберігаються ключі та токени доступу?
  • 4
    Чи можна обмежити права, наприклад, дати доступ лише на читання?

Починайте з однієї рутинної операції, яка щотижня з’їдає ваш час. Коли вона запрацює стабільно, беріться за наступну.

Чекліст на перший місяць

Усі ці три рішення про одне: бізнес не повинен триматися на героїзмі чи пам’яті однієї людини. Його мають тримати відкрита комунікація та зрозумілі правила.

  • Опублікувати перший допис або відео про те, як працює компанія зсередини
  • Описати кожну роль: відповідальність і очікуваний результат
  • Перенести контакти, шаблони й доступи в спільну систему
  • Запустити щотижневу нараду з контролем проєктів
  • Автоматизувати одну рутинну операцію і перевірити її доступи

Хаос у бізнесі завжди обходиться дорожче, ніж порядок, закладений вчасно. А перший місяць — це найдешевший момент, аби його закласти.