Трансфертне ціноутворення 2026: як податкова знаходить ризики і коли починається перевірка
Контроль трансфертного ціноутворення в Україні переходить у фазу системного аналізу ризиків: податкова використовує митні бази, алгоритми Big Data та галузеві моделі рентабельності для відбору компаній, чиї операції можуть не відповідати принципу «витягнутої руки».
Практичну логіку дій ДПС, послідовність запитів та ключові тригери перевірок розкрито у відео на YouTube-каналі TAX Podcast. Основний висновок: сам факт подання звіту не означає завершення контролю, а добровільні коригування не гарантують відсутності подальшого аналізу.
У фокусі податкової — дисципліна подання звітності, достовірність даних, економічна пов’язаність контрагентів і відповідність цін ринковому діапазону. У 2026 році ці фактори дедалі частіше аналізуються комплексно, що змінює підхід бізнесу до комплаєнсу.
Як податкова визначає, хто має подати звіт про контрольовані операції
Базовий дедлайн для подання звіту про контрольовані операції — 1 жовтня. Саме дисципліна подання є першим рівнем контролю. Податкова ідентифікує потенційно контрольовані операції через перехресний аналіз митних декларацій, податкових накладних та операцій з нерезидентами.
Ключовим джерелом є доступ ДПС до АІС «Митниця», що дозволяє зіставляти обсяги зовнішньоекономічних операцій із фактом подання звіту. Паралельно аналізуються податкові накладні щодо операцій з нерезидентами, які можуть підпадати під критерії контрольованих.
До 1 вересня фактично формується перелік суб’єктів, які потенційно повинні звітувати. Далі відбувається зворотний аналіз: хто подав звіт, а хто ні. У випадку відсутності звіту платник автоматично потрапляє у поле ризику, після чого може отримати запит із вимогою пояснити причини неподання.
Практика свідчить, що пропуск строку подання істотно підвищує ймовірність детального аналізу операцій. Навіть якщо обсяг операцій відносно невеликий, такий звіт часто аналізується позачергово, оскільки факт порушення дисципліни сигналізує про потенційні ризики для бюджету.
Наслідки за несвоєчасне подання
Несвоєчасне подання звіту призводить до автоматичного застосування фінансових санкцій. Штраф становить один прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше 300 прожиткових мінімумів. У грошовому вимірі це приблизно 3028 грн за кожен день та максимум 908 400 грн.
Окремо застосовуються санкції у випадку подання уточнюючого звіту або виправлення показників після запиту податкової. У такому випадку штраф може становити 0,5% від суми коригування або аналогічний штраф за прострочення, залежно від характеру порушення.
Фактично система побудована так, що навіть подання звіту після отримання запиту не знімає ризик подальшого аналізу. Навпаки, такий звіт майже гарантовано проходить повний цикл перевірки.
Достовірність даних
Контроль не обмежується фактом подання звіту. Важливим критерієм є достовірність інформації. Узагальнююча податкова консультація №158 підтверджує, що невідповідність даних звіту первинним документам або митним деклараціям вважається поданням недостовірної інформації.
Найпоширеніші причини розбіжностей включають неправильне визначення валютного курсу, різницю у датах переходу права власності на товар, некоректне відображення операцій на межі звітних періодів, різну інтерпретацію умов контракту та технічні помилки у відображенні обсягів операцій.
Податкова переважно здійснює звірку із митними базами, що дозволяє швидко ідентифікувати невідповідності. У запитах часто наводяться конкретні приклади розбіжностей із вимогою пояснення або подання уточнюючого звіту.
Критерій економічної пов’язаності (новий з 2025 року)
З 2025 року запроваджено новий критерій економічної пов’язаності, який значно розширює коло операцій, що можуть визнаватися контрольованими. Якщо раніше основним критерієм була юридична пов’язаність сторін, то тепер аналізується економічна взаємозалежність бізнесу.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Це означає, що навіть формально незалежні контрагенти можуть бути визнані пов’язаними особами, якщо між ними існує економічна залежність, спільні бізнес-інтереси або вплив на ціноутворення.
Перші практичні запити щодо застосування цього критерію очікуються після подання звітів за 2025 рік. Для бізнесу це означає необхідність перегляду структури операцій та підходів до ідентифікації пов’язаних осіб.
Моніторинг контрольованих операцій
Після подання звіту починається аналіз суті операцій. Податкова перевіряє, який саме метод трансфертного ціноутворення застосував платник, які джерела інформації використані та наскільки коректно сформовано вибірку зіставних операцій.
Окремо згадується застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (Comparable Uncontrolled Price, CUP, метод 301). Він передбачає зіставлення ціни контрольованої операції з цінами аналогічних операцій між незалежними сторонами.
Для перевірки коректності розрахунку податкова може запитувати джерела інформації, використані для бенчмаркінгу: Platts, Argus, Refinitiv, Держзовнішінформ або інші ринкові бази даних.
Система Big Data Transfer Pricing використовує понад 100 ризик-індикаторів для аналізу відхилень у цінах, рентабельності або структурі операцій. Аналіз може проводитися як за галузевим принципом, так і за тематикою операцій, наприклад щодо роялті, фінансових послуг або внутрішньогрупових сервісів.
Особливістю ТЦУ є комплексний характер операцій між пов’язаними особами: одночасно можуть аналізуватися поставки сировини, експорт готової продукції, внутрішньогрупове фінансування, використання нематеріальних активів та управлінські послуги.
Запити на документацію з трансфертного ціноутворення
Повноцінний запит на документацію надсилається центральним апаратом ДПС. Строк надання відповіді становить 30 календарних днів.
Документація повинна містити:
- опис групи компаній;
- структуру управління;
- опис діяльності;
- функціональний аналіз;
- аналіз ризиків;
- обґрунтування вибору методу ТЦУ;
- інформацію про зіставні операції;
- джерела даних для бенчмаркінгу.
Важливо враховувати, що документація, підготовлена у попередні роки, оцінюється відповідно до сучасної практики. Податкова аналізує старі звіти вже з урахуванням підходів 2026 року, що потребує оновлення аргументації та джерел інформації.
Додаткові запити
Навіть після подання документації податкова часто направляє додаткові запити. Їх мета — посилити доказову базу у випадку потенційного спору.
Додаткові запити можуть містити:
- уточнення щодо вибору методу;
- пояснення джерел інформації;
- обґрунтування коригувань;
- уточнення функціонального аналізу;
- деталізацію структури групи.
Практика показує, що така комунікація фактично є елементом попереднього діалогу між бізнесом та податковою, який може завершитися добровільним коригуванням показників без проведення перевірки.
Штрафи та наслідки (ст. 120.6 ПКУ)
Неподання документації у встановлений строк передбачає штраф у розмірі 3% від суми контрольованих операцій, але не більше 200 прожиткових мінімумів, що становить близько 605 000 грн.
За прострочення подання документації передбачено штраф у розмірі двох прожиткових мінімумів за кожен день прострочення, але не більше встановленого граничного розміру.
Отримання запиту на документацію фактично означає, що податкова вже ідентифікувала певний ризик. На цьому етапі компанія повинна визначити стратегію — доводити ринковість цін або погоджуватися на коригування.
Норма 140.5.4 щодо 30% коригувань
Норма 140.5.4 ПКУ передбачає обов’язкове коригування фінансового результату на 30% у випадку операцій з контрагентами з переліків Кабінету Міністрів, які вважаються низькоподатковими юрисдикціями.
Платник має вибір:
- здійснити 30% коригування;
- довести відповідність цін принципу «витягнутої руки» за логікою ст.39 ПКУ.
На відміну від класичного ТЦУ, ця норма перевіряється у межах планових та позапланових перевірок. Якщо обґрунтування не надано, податкова автоматично застосовує коригування.
Бізнес часто оцінює економічну доцільність підготовки документації, порівнюючи витрати на комплаєнс із потенційними сумами коригувань. У випадку невеликих сум іноді дешевше здійснити коригування, ніж проводити повний бенчмаркінг та функціональний аналіз.
Запити територіальних підрозділів ДПС: що вони означають
Після аналізу звіту територіальні органи можуть направляти уточнювальні запити. Вони можуть стосуватися застосованого методу ТЦУ, джерел інформації для бенчмаркінгу або параметрів зіставності операцій.
На практиці іноді виникають ситуації, коли запит за змістом відповідає запиту на документацію ТЦУ, але формально ним не називається. У таких випадках важливо чітко визначати обсяг інформації, яку платник зобов’язаний надати відповідно до ПКУ.
Навіть після подання документації податкова може направити додаткові запити. Така практика пов’язана з необхідністю посилення позиції контролюючого органу у потенційних судових спорах.
Строк давності щодо трансфертного ціноутворення становить 7 років, що дає змогу податковій аналізувати операції за попередні періоди. У зв’язку з наближенням завершення цього періоду податкова активніше опрацьовує старі кейси.
Висновок
Контроль трансфертного ціноутворення у 2026 році дедалі більше переходить у формат аналітики ризиків і діалогу з платником. Податкова використовує митні дані, Big Data алгоритми та галузеві підходи для формування переліку потенційно ризикових операцій.
Ключовим фактором стає не лише правильність розрахунку ринкової ціни, а й готовність компанії до комунікації з податковою, своєчасного оновлення документації та оцінки ризиків коригування.
Практика показує, що у багатьох випадках питання ТЦУ вирішуються на етапі пояснень і уточнень, однак добровільні коригування не гарантують відсутності перевірки у майбутньому. Саме тому стратегія комплаєнсу повинна будуватися з урахуванням довгострокової перспективи та можливого перегляду операцій за кілька років.